КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1831/18 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Літвіної Н.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросс-Спорт» до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів та Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, судове рішення суду першої інстанції в його резолютивній частині змінити з наступних підстав.

12 січня 2018 року між Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮСТІЛ», як Постачальником, укладено Контракт №12012018 (а.с. 17-20) (надалі - Контракт), згідно з п.п. 1.2. якого, Продавець продає, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити на умовах даного Контракту спортивний інвентар.

З метою митного оформлення товару до митного органу подано наступні документи: Контракт №12012018 від 12 січня 2018 року; Рахунок-фактуру (Інвойс) №064-1 від 16 січня 2018 року; Пакувальний лист №064-1 від 12 березня 2018 року; Платіжне доручення в іноземній валюті №6 від 01 лютого 2018 року; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (Контракту) про транспортно-експедиційні послуги №28 від 12 березня 2018 року; копію Митної декларації країни відправлення 10102032/130318/0002249 від 13 березня 2018 року; Митну декларацію від 15 березня 2018 року №102150.2018.200983.

У зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, Відділом МВ та АМП УАМП Чернігівської митниці ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 16 березня 2018 року № UА102000/2018/000024/1 (а.с.11-13).

Як на підставу для прийняття Рішення, Відповідач посилається на відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, Декларантом не надано висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; прайс-лист виробника.

Відділом митного оформлення №3 Чернігівської митниці ДФС прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА102150/2018/00065, яким Позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття Відповідачем митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.14-16).

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

А згідно з частиною другою ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини першої-третьої ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу; за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої-шостої ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з частиною другою ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що Позивачем належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів, а Відповідачем жодних належних та допустимих доказів правомірності коригування митної вартості імпортованих Позивачем товарів не надано.

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Проте, оскаржене Позивачем Рішення про коригування митної вартості товару прийнято Чернігівською митницею ДФС в особі її структурного підрозділу відділу МВ та АМП УАМП та Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернігівською митницею ДФС в особі її структурного підрозділу Відділу митного оформлення №3, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни оскаржуваного Рішення в його резолютивній частині.

Згідно з частиною першою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

А відповідно до частини другої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з зазначеним, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але частково з помилковим застосуванням норм процесуального права, тому колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2018 року в його резолютивній частині змінює.

Керуючись ст.ст. 229, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС задовольнити частково, Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року в його резолютивній частині змінити, викласти другий абзац в наступній редакції: «Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Чернігівської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу відділу МВ та АМП УАМП від 16 березня 2018 року UA 102000/2018/000024/1 та Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернігівської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу Відділу митного оформлення №3 UA102150/2018/00065.».

В іншій частині Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено у повному обсязі 14.09.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Літвіна Н.М.