Справа № 22- 2407                                                                  Головуючий 1 інстанції Маймур Ф.Ф

Категорія І                                                                                Доповідач Лаченкова О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2006 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляцій­ного суду Дніпропетровської області   в складі :

головуючого судді: Петренко І.О. суддів: Лаченкової О.В., Болтунової Л.М при секретарі. Шило С.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Дніпропетровську справу

по апеляційній скарзі ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського технікуму зварювання та електроники ім.Є.О.Патона про стягнення заробітної платні, про визнання частково недійсною посадової інструкції та стягнення моральної шкоди, -

встановила: 18 квітня-2005   року  позивач звернувся в суд з позовною заявою і про­сив ухвалити рішення , яким стягнути з Дніпропетровського технікуму зварювання та електро­ники ім.Є.О.Патона   на його користь   7784 грн.38 коп. та моральну шкоду 3000 грн та визна­ти частково незаконною Посадову інструкцію майстра виробничого навчання.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 люто­го 2006 року   в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасу­вання рішення і винести нове рішення,яким його позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що су­дом не повно були досліджені обставини по справі, а також було допущено порушення норм проце­суального і матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за не­обхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну ска ргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержан ням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з од них лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанц виходив з того,що позивачем не представлено доказів про виконання роботи понад встановлени режим,як не представлено доказів про його звернення до відповідача з посиланням на суттєві змін умов трудового договору або з пропозицією щодо укладення трудового договору на виконання ві кладацької роботи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував у трудових від носинах з відповідачем з 11 вересня 2001 року по 8 листопада 2005 року та займав посаду майстр виробничого навчання відповідно до наказів(а.с.98-102) та контракту (а.с. 130).

Обов"язки майстра виробничого навчання визначені „Посадовою інструкцією майстра виробничого навчання „,яка була затверджена Директором технікуму зварювання та елект­роніки ім.Е.О. Патона 30 серпня 2001 року і з цієї інструкцією позивач був ознайомлений ,про що є його підпис.(а.с.4,5).                 

Судом ' встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не запе-речується,що в період існування трудових відносин між позивачем та відповідачем,позивач працю­вав у становленому п" ятиденному робочому тижні при восьмигодинному робочому дні і заробітна плата здійснювалась за місячними посадовими окладами.

Доводи позивача в апеляційній скарзі,про те,що він проводив практичні за­няття по предмету „навчальна зварювальна практика" та приймав у студентів диференційний залік не свідчать про те,що він додатково виконував викладацьку роботу,оскільки відповідно до „Поса­дової інструкції майстра виробничого навчання „ це входило до його посадових обов"язків.

Отже суд першої інстанції обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 в стягненні заробітної платні , визнанні частково недійсною посадової інструкції та стягнення моральної шко­ди.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних пра­вовідносин і закон, який їх регулює.

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.304, п.1ст.307, 308, 313, п.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК Укра їни , колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

Рішення   Жовтневого районного суду  м. Дніпропетровська від 20 лютого 2006 року   залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошен­ня, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня на­брання законної сили до Верховного Суду України.