Справа № 739/1081/18 Головуючий у І інстанції Іващенко А. І.

Провадження № 11-кп/795/821/2018  

Категорія - ст.206 КПК Доповідач Короїд Ю. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів                                Оседача М.М., Карнауха А.С.,

секретаря судового

засідання                            ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2018 року, якою клопотання засудженого залишено без розгляду, щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

за участю прокурора        Штаба С.І.  

засудженого                     ОСОБА_3     

захисника                         ОСОБА_4, 

                                         В С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від відбування покарання у зв’язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та перевищення граничних строків тримання під вартою, вказавши, що до теперішнього часу вирок Львівського обласного суду від 11 вересня 2001 року не звернуто до виконання та він незаконно тримається під вартою і тому вимагає негайного звільнення.   

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2018 року клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання (в порядку ст.206 КПК України)  залишено без розгляду.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд зазначив, що ухвалою від 18.08.2017 року Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області по аналогічному клопотанню засудженого була предметом розгляду та у задоволенні було відмовлено, ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 25.01.2018 року дана ухвала залишена в силі. Діючим КПК України, не передбачено повторний розгляд і вирішення питань, які були розглянуті і вирішені відповідним процесуальним рішенням. Згідно до діючого кримінального процесуального законодавства компетенція слідчого судді обмежена вирішенням процесуальних питань виключно під час проведення досудового слідства. За таких підстав слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання засудженого ОСОБА_3 слід залишити без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду, засуджений ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2018 року  та ухвалити нову, якою задовольнити його клопотання.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, не обґрунтованою та не вмотивованою і підлягає скасуванню. Вказує, що постановляючи ухвалу про залишення клопотання без розгляду слідчий суддя не дотримався вимог кримінального та кримінального процесуального закону в повному обсязі. Зазначає, що вирок Львівського обласного суду від 11 вересня 2001 року не звернуто до виконання та ОСОБА_3 незаконно тримається під вартою. З 19 квітня 2012 року ОСОБА_3 незаконно та свавільно тримається у державній установі Новгород-Сіверській установі виконання покарань (№31) Міністерства юстиції України в Чернігівській області. Вказує, що строк дії вироку Львівського обласного суду від 11 вересня 2001 року про тримання ОСОБА_3 під вартою закінчився о 00.01 годині 29.01.2017 року. До 30.05.2018 року суд більше не розглядав питання про продовження дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 Вказує, що вирок Апеляційного суду Львівської області від 19.09.2001 року щодо Байла не було звернуто до виконання в порядку встановленому КПК. Зокрема не було ухвалено будь-якого іншого судового рішення, яким було б визначено конкретний запобіжний захід щодо ОСОБА_3 З огляду на наведене вважає, що з набранням 29.01.2002 року законної сили вироком Апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2001 року, обраний ОСОБА_3 понад 17 років тому запобіжний захід автоматично продовжено не ґрунтується на нормах кримінального процесуального закону. Навпаки, 11 вересня 2001 року вироком Львівського обласного суду ОСОБА_3 було скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та виправдано. Вказує, що строк тримання під вартою було встановлено до набрання вироком законної сили.

Захисник ОСОБА_4 також звернувся з апеляційною скаргою і інтересах засудженого ОСОБА_3 в якій просить ухвалу слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою вирішити порушене в заяві питання про звільнення заявника з під варти по суті. Доводи його апеляційної скарги зводяться до того, що обвинувальний вирок, який набрав законної сили не було звернуто до виконання у встановленому порядку, а тому слідчий суддя зобов’язаний звільнити особу з під варти.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3, його захисника, які підтримали вимоги поданих апеляційних скарг, прокурора, який заперечував проти їх задоволення з підстав необґрунтованості, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження засуджений ОСОБА_3 звернувся з клопотанням в якому ставить питання про звільнення його з під варти в порядку ст.206 КПК України оскільки відсутні будь-які рішення про його тримання під вартою.

Згідно ч.1 ст. 206  КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Пунктом 18 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя суду першої інстанції розглянувши  вказане клопотання по суті, заслухавши всіх учасників прийшов до висновку, що вказане клопотання стосується питання виконання вироку і з цього приводу вже приймалось рішення по суті, а тому залишив клопотання засудженого без розгляду.

Однак, статтею 206 КПК України не визначено право слідчого судді залишати клопотання, заявлене в порядку даної статті без розгляду. Крім того, висновок слідчого судді не відповідає обставинам викладеним в його ухвалі, оскільки слідчий суддя прийняв рішення про залишення клопотання без розгляду фактично розглянувши його по суті.

Оскільки судом першої інстанції рішення по суті заявленого засудженим клопотання та дотримання або недотримання його прав під час тримання під вартою не приймалось, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 415, 419 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 – задовольнити частково, ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2018 року, якою клопотання засудженого ОСОБА_3 залишено без розгляду – скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1                                ОСОБА_5                                ОСОБА_6