Справа № 131/1914/15-к

Провадження №11-кп/772/753/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року м. Вінниця

                                    Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого:                            Бурденюка С.І.

суддів :                                       Спринчука В.В., Кривошеї А.І.

при  секретарі:                          Табачук В.О.

з участю:

прокурора -                             Тучика А.А.

адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

потеропілого ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в  місті Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 05.04.2018 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя

вул.Івана Калашника 33,  с.Кальник Іллінецького району  Вінницької області,

українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2,

неодруженого, не працюючого, раніше не судимого

визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 128  КК України та призначено покарання у вигляді  2  років обмеження  волі.

      На підставі ст. ст. 49, 74 ч..5 КК України звільнено ОСОБА_3 від призначеного покарання та його відбування у зв’язку з закінченням строків давності

в с т а н о в и в :

Згідно вирока суду першої інстанції, 12 жовтня 2014 року ОСОБА_3 близько 02:00 год., знаходячись на площадці, що відноситься до території кафе «Едельвейс», в с.Кальник по вул.Леніна - 154А, Іллінецького району Вінницької області, з мотивів помсти за побиття свого двоюрідного брата ОСОБА_5 ОСОБА_6, яке мало місце того ж дня близько 23 години та заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження.

ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, підбіг до ОСОБА_6 та наніс йому удар правою ногою в область голови, від якого останній не втримавши рівновагу, впав з висоти власного зросту, задньою частиною тіла на плиткове покриття площадки кафе, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, субдуральної гематоми, нашарування в потиличній долі зліва, інсульт-гематом в лобних долях, які згідно висновку експерта № 149 від 10.07.2015 відносяться до категорії середніх тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розладу здоров'я.

Вказаним висновком експерта визначено, що враховуючи МРТ головного мозку потерпілого, де вказано, що при обстеженні виявлено гематому із потиличній долі зліва (місце співудару), а також виявлено ділянки забою головного мозку та крововиливи в лобних долях справа та зліва - характерно для травми прискорення. Тому дана закрита черепно-мозкова травма могла виникнути при падіння останнього з висоти власного зросту і співударом потиличної ділянки голови об твердий тупий предмет, при наданні тілу прискорення, при нанесенні удару твердим тупим предметом в область голови спереду.

Вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 05.04.2018 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 128  КК України та призначено покарання у вигляді  2  років обмеження  волі. На підставі ст. ст. 49, 74 ч..5 КК України звільнено ОСОБА_3 від призначеного покарання та його відбування у зв’язку з закінченням строків давності

Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_3 згідно ст.12 КК України вчинив злочин невеликої тяжкості і за скоєння даного злочину передбачено покарання у виді 2 років обмеження  волі, з дня вчинення злочину ОСОБА_3 минуло більше як 3 роки, тобто закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 Вважає зазначену ухвалу суду передчасною, необґрунтованою та незаконною.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та захисника щодо підтримання апеляційної скарги, думку прокурора, який вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Так, доводи захисника про те, що вина ОСОБА_3 спростовується показаннями самого ОСОБА_3, свідків, потерпілого, який не бачив хто саме наносив йому удари, є лише припущеннями і нічим не підтверджуються.

Потерпілий ОСОБА_6 пояснював, що коли ОСОБА_5 вибачився перед ним, в цей час ОСОБА_3 зайшов зненацька ззаду та ударив ногою його в голову, від чого він впав на землю та сильно ударився головою.  

Свідок ОСОБА_7 пояснював, що про те, що ОСОБА_3 побив ОСОБА_6 дізнався від останнього.

Свідок ОСОБА_8 також пояснювала, що на власні очі бачила, як ОСОБА_3 підстрибнувши, ногою ударив ОСОБА_6 у голову, від чого останній впав на землю та ударився головою об плитку, втратив свідомість, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відливали його водою, підняли його.

Свідок  ОСОБА_4 пояснював, що зі слів обвинуваченого ОСОБА_3 знає, що він побив потерпілого, який є його братом.

Ініші свідки дійсно повідомили, що самої бійки вони не бачили, проте зі слів потерпілого чули, що ОСОБА_3 наносив йому удари.

Твердження адвоката про те, що показання свідків про те. що вони не бачили самої бійки, не доводять невинуватість ОСОБА_3 в нанесення необережного тілесного ушкодження середньої тяжкості.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги та поставив під сумнів показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо того, що він не заподіював тілесного ушкодження потерпілому, визнавши таку його поведінку методом захисту, пославшись у вироку на інші досліджені докази в підтвердження його вини.

Апеляційний суд вважає і бере до уваги послідовну поведінку та показання потерпілого ОСОБА_6, який чітко пояснював та вказував на особу ОСОБА_3, як на особу яка спричинила йому тілесні ушкодження . Сумніватись суду у правдивості таких показань потерпілого – не має підстав.

Апеляційний суд приходить до висновку, що місцевий суд ретельно перевірив обставини, які ставить під сумнів доводи апеляції адвоката, дав їм віру юридично-правову оцінку. Крім того, вірно оцінив в сукупності всі докази у справі з відповідними висновками щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного злочину.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до положень п.2 та п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе ніж обмеження волі, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло два роки.

Правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, який закінчено 12.10.2014 року, отже на час розгляду кримінального провадження в суді пройшло більше ніж два роки.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 286 КПК України - звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Тому зважаючи на те, що з моменту скоєння кримінального правопорушення минуло більш як три роки, а матеріали кримінального провадження не містять відомостей щодо того, щоб ОСОБА_3 ухилявся від досудового слідства або суду, а також про вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, тобто умов при яких перериваються строки давності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, звільнивши ОСОБА_3 від призначеного покарання.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом норма права, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ст. 74 КК України) лише у випадку коли особа заперечує проти закриття провадження з нереабілітуючих підстав, якою є і закінчення строків давності, суд, за наявності до того підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

У зв'язку з чим, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 з наведених в ній підстав.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3- залишити без задоволення.

Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 05.04.2018 року щодо ОСОБА_3, - залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11