Справа № 745/427/18 Головуючий у І інстанції Даньков О. М.

Провадження № 11-кп/795/853/2018  

Категорія - ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач Короїд Ю. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів                                Карнауха А.С., Демченка О.В.,

секретаря судового засідання        Дудко Т.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження за апеляційною скаргою процесуального прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 на вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 11 липня 2018 року, стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 03.01.2018 року Сосницьким районним судом за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора                 Гапеєвої Н.П., 

потерпілого                              ОСОБА_4

                                     В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 11 липня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину и виконає покладені на нього обов'язки.    Покладено обов’язки у відповідності зі ст.76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 429,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, 16 квітня 2018 року, близько 02-ї години, ОСОБА_3, перебуваючи поблизу території кафе «Хвилинка», розташованого за адресою: Чернігівська область, Сосницький район, смт. Сосниця, вул. Чернігівська, 56; яке належить ОСОБА_4, через отвір у паркані, яким огороджена територія для обслуговування кафе та інших господарських споруд, таємно, умисно, з корисливих мотивів, повторно проник на вище вказану територію, де з приміщення сараю вчинив крадіжку металевого сейфу «Valberg Karat ASK-67T», вартість якого згідно з висновком експерта №540 від 16.05.2018 року становить 14637,00 грн., чим завдав ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вказану суму.

Не погоджуючись з вироком суду прокурор, який приймав участь у суді першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок місцевого суду змінити у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. З мотивувальної частинки вироку виключити посилання суду на обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 – «рецидив злочинів».

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вироком суду при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 визнано обставиною, що обтяжує покарання – рецидив злочинів. Одночасно, при кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України судом враховано кваліфікуючу ознаку – вчинення злочину повторно. При цьому під час судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий 03.01.2018 року Сосницьким районним судом Чернігівської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, який сплачено та інших судимостей обвинувачений не має. Таким чином, місцевим судом неправильно враховано обставину, що обтяжує покарання – рецидив злочинів.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги, потерпілого, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, тому висновок суду про доведеність його вини у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні і досліджених у судовому засіданні доказів, яким судом першої інстанції дана оцінка в сукупності з іншими доказами і на підставі яких прийнято законне та обґрунтоване рішення суду.

Дії ОСОБА_3 судом вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Обставини вчинення кримінального правопорушення та кваліфікація дій обвинуваченого не оспорюються, тому в цій частині вирок суду не переглядається.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи  ступінь  тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України є тяжким, наслідки та обставини його вчинення, беручи до уваги  висновок органу пробації, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, та вважає, що виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, обставини, що пом’якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитку, а також приймаючи до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначити покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

З огляду на вимоги ст. 65 КК України, колегія суддів дійшла висновку, що обрана судом першої інстанції міра покарання ОСОБА_3 є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом безпідставно визнано обтяжуючою покарання обставиною рецидив злочину.

Відповідно до вимог п. 19 Постанов Пленуму Верховного Суду України   № 7 «Про практику застосування судами кримінального  законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 4.06.2010 року,  якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК, як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 раніше судимий 03.01.2018 року Сосницьким районним судом Чернігівської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Тобто при призначенні покарання за даним вироком повторність була зазначена кваліфікуючою ознакою ч.3 ст.185 КК України, що виключає можливість повторного її врахування як рецидиву, тому підлягає виключенню із мотивувальної частини вироку обставина, яка  обтяжує покарання ОСОБА_3 - рецидив злочину.

Крім того, згідно обвинувального акту обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відсутні, а тому суд встановивши таку обставину вийшов за межі пред’явленого обвинуваченого, чим порушив вимоги ст.337 КПК України.  

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу процесуального прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 – задовольнити.

Вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 11 липня 2018 року стосовно ОСОБА_3 – змінити.

Виключити із мотивувальної частини вироку обставину, яка  обтяжує покарання ОСОБА_3 –  рецидив злочину.

В решті даний вирок залишити без змін.   

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_1                              ОСОБА_5                        ОСОБА_6