ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2018 р.                                                             Справа №   914/670/18

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого(судді-доповідача):                                                                      Бонк Т.Б.

суддів                                                                                                               Бойко С.М.   

                                                                                                              ОСОБА_1

секретар судового засідання Борщ І.О.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю)                     

від відповідача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю)   

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” від 13.06.2018

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2018 (суддя Березяк Н.Є., повний текст складено – 30.05.2018),

у справі № 914/670/18

за позовом: публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Одеса,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Самбірський радіозавод “Сигнал”, м. Самбір,

про: стягнення 17 793,78 грн. штрафних санкцій.

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції: Публічне акціонерне товариство (ПАТ) “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Самбірський радіозавод “Сигнал” про стягнення 17793,78 грн. штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.05.2018 у справі №  914/670/18 у позові публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Одеса, про стягнення 17 793,78 грн. штрафних санкцій – відмовлено.  

Рішення суду першої інстанції про відмову в позові мотивовано безпідставністю позовних вимог, оскільки відповідач як постачальник замінив неякісний товар у строк, встановлений договором для поставки товару, а відтак, відповідач належно виконав своє зобов’язання щодо поставки товару.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги: позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі, мотивуючи це тим, що:

-          відповідач підтвердив факт поставки неякісної продукції, а предметом спору є штрафні санкції  за поставку продукції неналежної якості, які передбачені абз.3 п.11.3 договору;

-          суд першої інстанції неналежно дослідив усі докази у справі, не проаналізував усі умови договору, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про відмову в позові.

ОСОБА_4 узагальнених доводів відзиву на апеляційну скаргу відповідач просить оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, мотивуючи це тим, що при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції, всебічно дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши фактичні обставини справи, ухвалив правильне рішення у даній справі. Вважає, що позивачем не доведено неналежне виконання відповідачем умов договору, зокрема, відповідачем у встановлені договором строки було добровільно та за власний рахунок замінено та поставлено невідповідний за асортиментом товар на товар, передбачений умовами тендерної документації.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам та запереченням сторін, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників учасників справи у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без  задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін з огляду на наступне.  

ОСОБА_4 встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

як зазначено у позовній заяві, 29.12.2017 за результатами аукціону переможцем торгів, оголошених регіональною філією «Одеська залізниця ПрАТ «Укрзалізниця» на закупівлю електроламп люмінесцентних типу ЛБ/ЛД,  визнано ТОВ «Самбірський радіозавод «Сигнал».

14 лютого 2018 року між сторонами у справі – ПАТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Одеса, та ТОВ “Самбірський радіозавод “Сигнал”, м. Самбір, укладено Договір поставник №ОД-НХ-18-61НЮ (надалі - Договір). За умовами цього Договору Постачальник (відповідач у справі) передає у власність Замовника (позивача у справі), а Замовник оплачує товар, визначений в асортиментів, кількості та за цінами (надалі – товар), які зазначені у специфікації (Додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід’ємною частиною. Постачальник передає у власність Замовника товар на умовах, зазначених у договорі. Найменування товару: електролампи. Виробник товару – ПрАТ Львівський електроламповий завод «Іскра».

Розділом 2 до Договору передбачено умови щодо якості товару.

Розділом 3 передбачено умови договору щодо кількості та асортименту товару.

Специфікацією №1 від 14.12.2018 до Договору передбачено товар з наступним найменуванням, кількістю та вартістю: електролампи Т8 FD-18-E-G13 DL (ЛД-18) в кількості 4744 шт. за загальну суму 61197,60 грн., та електролампи Т8 FD-36-E-G13 DL (ЛД-36) в кількості 1569 шт. на загальну суму 27771,30 грн. ДСТУ ІЕС – 61195:2003.

ОСОБА_4 з Тендерної документації на закупівлю люмінесцентних ламп: потужність ламп – 18 та 36 Вт, номінальний світловий потік – не менше 1080 та 2750 ЛМ, середня тривалість свічення – не менше 10000 год, тип  цоколю – G13 (а.с 27).

Відповідно до п. 4.2. Договору при виявленні товару, який не відповідає технічним умовам та стандартам, а також при виявленні виробничих дефектів в гарантійний період експлуатації, виклик представника Постачальника є обов’язковий. В разі неприбуття представника Постачальника в установлений термін акт складається в односторонньому порядку.

ОСОБА_4 з пунктом 4.3. Договору термін усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійного терміну – 20 днів з моменту виявлення дефектів. Постачальник усуває недоліки та проводить заміну товару на якісний за свій рахунок.

Розділом 5 Договору передбачено умови щодо строків та порядку поставки товару, зокрема, згідно п. 5.1 Договору товар має бути поставлений в обсягах і строки, які визначені Графіком поставки (Додаток № 2 до Договору). З такого Додатку № 2 до Договору (а.с.19) вбачається, що електролампи в кількості 4744 шт. мають бути поставлені в рівних кількостях протягом першого та другого кварталів; а електролампи в кількості 1569 шт повинні бути поставлені відповідно у кількості 780 та 789 шт протягом першого та другого кварталів.

ОСОБА_4 п. 9.1. Договору прийом товару здійснюється Замовником у відповідності з Інструкцією № П-6 від 15.06.65  та Інструкцією № П-7 від 25.04.66  при наявності товарно супровідних документів та документів, підтверджуючих якість товару.

ОСОБА_4 п. 9.4 Договору  постачальник на підставі визнаної претензії в погоджений термін, але не більше 20 днів, робить за свій рахунок заміну невідповідного асортименту, заміну дефектного товару на якісний товар або усуває виявлені дефекти. ОСОБА_4 п. 9.5 Договору підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

23 лютого 2018 року позивачем подано відповідачу заявку №НХ-12/1768 на поставку електроламп згідно зі специфікацією №1 до Договору, на загальну суму 88968,90 грн. (а.с. 20).

06 березня 2018 року позивачем поставлено товар на загальну суму 88 968,90 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0002359 (а.с 22). Позивач отримання товару не заперечив.

Тобто поставлений відповідачем товар відповідав товару, вказаному у заявці та Специфікації – за найменуванням (асортиментом), кількістю та вартістю, та поставлений впродовж 10ти робочих днів з моменту отримання заявки.

Проте, 14 березня 2018 року ТОВ “Самбірський радіозавод “Сигнал” (відповідач) направив позивачу лист-повідомлення №014/003, яким повідомив, що згідно з видатковою накладною №РН-0002359 від 06.03.2018 виробником електроламп було відправлено невідповідний асортимент електроламп (через пересорт на складі виробника).  Крім того, відповідачем повідомлено про те, що відповідний асортимент продукції згідно тендерної закупівлі буде відправлено протягом 20 денного терміну, відповідно до умов п. 9.4 Договору (а. с. 26).

16 березня 2018 року позивач телеграмою про виклик представника у разі виявлення продукції невідповідної якості або відсутності документів, повідомив відповідача про дату, час призначення комісії з метою перевірки якості поставленої продукції.

Актом про фактичну якість і комплектність продукції №1 від 20.03.2018 (а.с. 23-25)  зафіксовано, що електролампи не відповідають технічній документації, зокрема, електролампи Т8 FD-18-E-G13 DL (ЛД-18) згідно тендерної документації світловий потік ЛМ 1080, фактично – 880 ЛМ; електролампи Т8 FD-36-E-G13 DL (ЛД-36) - світловий потік 2750 ЛМ, фактично – 2300 ЛМ, тому підлягають заміні в повному обсязі (п.29 Акту).

Пунктом 25 Акту передбачено, що якість електроламп не відповідає специфікації договору, а саме замість вказаної у Специфікації по договору електролампи, надані інші електролампи  з іншими властивостями, що не відповідає умовам поставки.

Відповідач вказує, що здійснив відповідну заміну невідповідних за асортиментом електроламп, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи видаткову накладну №РН-0002359 від 19.03.2018 на загальну суму 88968,90 грн. та товарно-транспортну накладну №16288 від 19.03.2018 (а.с 37, 38).

Як встановлено, з поданої видаткової накладної №РН-0002359 від 19.03.2018 вбачається, що позивач отримав товар 04.04.2018, що підтверджується печаткою підприємства, підписом та датою проставленою власноручно уповноваженим на отримання товару представником позивача, про що  позивачем не зазначено у позовній заяві.

Предмет позову - вимога про стягнення штрафу у розмірі 17793,78 грн. за неналежне виконання зобов’язань за Договором. У позовній заяві позивачем здійснено розрахунок штрафу саме за абз. 3 п.11.3 Договору.

У позовній заяві позивач покликається на те, що відповідачем було поставлено товар з порушенням строків та покликається на аб.2 п.11.3 Договору, одночасно покликаючись і на отримання неякісного товару. Проте, в апеляційній скарзі позивач підставою своїх доводів та заперечень визначає поставку неякісного товару та покликається на абз. 3 п.11.3 Договору, не висуваючи доводів щодо прострочення поставки товару. Таким чином, має місце неоднозначне обґрунтування позивачем своїх доводів щодо фактичної підстави позову.

Розділом 11 Договору передбачено умови щодо відповідальності сторін.

Абзацом 2 п.11.3 Договору передбачено те, що за порушення термінів поставки продукції, визначених договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі  20 процентів від вартості непоставленої в строк продукції.

Абзацом 3 п.11.3 Договору передбачено те, що при постачанні неякісної продукції постачальник має проводити заміну продукції на якісну за власний рахунок у термін, що не перевищує 20 діб, та сплачувати штраф у розмірі 20 процентів від вартості поставленої продукції неналежної якості.

Отже, умовами Договору передбачено дві різні умови для сплати (стягнення) штрафу, зокрема, за підставою порушеного строку поставки продукції, та за підставою неналежної якості продукції. Відтак, такі окремі підстави для стягнення штрафу підлягають обґрунтуванню та доведенню різними доказами.

ОСОБА_4 ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ОСОБА_4 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються відповідальності за порушення договірного зобов’язання за договором поставки товару, та регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

ОСОБА_4 ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Таким чином, як встановлено, на виконання взятих на себе зобов’язань відповідач поставив позивачу товар згідно з видатковою накладною №РН-0002359 від 06.03.2018 на всю суму договору у встановлені строки після поданої заявки, разом з тим, відповідачем надалі повідомлено позивача листом про те, що асортимент продукції не відповідав умовам поставки.

Так, в подальшому, 16.03.2018 ПАТ “Українська залізниця” повідомило телеграмою ТзОВ “Самбірський радіозавод “Сигнал” про виклик його представника на 20.03.2018 о 09:00 год. для перевірки якості отриманої продукції.

Відповідач зазначає, що така телеграма йому надіслана не була і у матеріалах справи відсутні підтверджуючі докази зазначеного.

Суд зазначає, що докази надіслання зазначеної телеграми відповідачу у матеріалах справи відсутні.

ОСОБА_4 з п.4.3. Договору термін усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійного терміну – 20 днів з моменту виявлення дефектів. Постачальник усуває недоліки та проводить заміну товару на якісний за свій рахунок.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено, позивач 20.03.2018 Актом №1 про фактичну якість і комплектність продукції встановив, що поставлений товар не відповідає технічним умовам і підлягає заміні в повному обсязі.

Судами встановлено, що відповідач замінив товар 04.04.2018, що підтверджується печаткою підприємства, підписом та датою проставленою власноручно уповноваженим на отримання товару представником позивача, що підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною №РН-0002359 від 19.03.2018.

Враховуючи наведене, відповідачем не порушено умови Договору, зокрема, п. 4.3. та п.5.1 Договору, загального графіку поставки товару (а.с19) щодо строків заміни та поставки товару, а відтак, відсутні підстави для застосування п. 11.3 (абз.2) договору та стягнення з відповідача штрафу за порушення зобов’язання стосовно строків поставки.

Щодо наявності підстав для стягнення штрафу за поставку неякісної продукції та застосування п. 11.3 (абз. 3) Договору, то слід зазначити наступне.

Договором погоджено різні умови щодо якості та асортименту товару. У свою чергу, цивільне законодавство також розрізняє такі ознаки товару як якість та асортимент товару.

ОСОБА_4 ст. 671 ЦК України «Асортимент товару» якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

ОСОБА_4 ст. 673 ЦК України «Якість товару» продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Різними згідно чинного законодавства є також правові наслідки щодо передання товару неналежної якості та невідповідного асортименту.

Договором (Розділ 5) передбачено, що якість товару повинна відповідати ДСТУ ІЕС 61195:2003. Підтвердженням якості товару з боку постачальника є копія Декларації про відповідність. Вхідний контроль продукції проводиться кінцевим одержувачем – виробничим підрозділом залізниці згідно з вимогами ГОСТ 24297-87. При постачанні продукції постачальник зобов’язаний надати документ, що підтверджує якість продукції – копія декларації про відповідність.

Отже, з первинної накладної про поставку товару вбачається, що поставлений і прийнятий товар згідно документів відповідав за найменуванням тому, який передбачений специфікацією та заявкою.

Окрім того, у матеріалах справи наявні копії Сертифікату якості ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» від 26.12.2017 про те, що партії електроламп люмінісцентних двоцокольних  ЛБ- 18 FD-18-E-G13 DL (ЛД-18) в кількості 4744 шт. за загальну суму 61197,60 грн., та електролампи Т8 FD-36-E-G13 DL (ЛД-36) відповідають вимогам ДСТУ ІЕС 61195:2003, а також Декларація про відповідність, емітентом якої є ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра».

Договором передбачено проведення вхідного контролю продукції кінцевим одержувачем. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази щодо проведення такого вхідного контролю одержувачем товару (позивачем) та докази щодо фіксації факту поставки товару, що не відповідає умовам поставки.

          У позовній заяві позивач зазначає, що саме відповідач повідомив позивача про поставку неякісної продукції, однак зазначене не відповідає дійсності, оскільки у листі відповідача від  14.03.2018 (а.с26) відповідачем зазначено саме про поставку невідповідного асортименту товару.

          У матеріалах справи відсутні належні докази невідповідності первинно поставленого товару саме за критерієм якості, тобто невідповідність такого товару ДСТУ ІЕС 61195:2003, декларації про відповідність. Натомість, на підставі аналізу висновку складеного Акту вбачається невідповідність товару за асортиментом.

Як вбачається з обставини справи, відповідачем первинно було поставлено фактично інший товар «замість» того, який мав бути поставлений згідно умов поставки, що безпосередньо випливає як з листа відповідача, так і зі складеного Акту про фактичну якість та комплектність продукції, тобто первинно поставлений товар не відповідав погодженому асортимент товару.

Відтак, апеляційний суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для застосування відповідальності (стягнення штрафу), передбаченої п. 11.3 (абз. 3) Договору.

Висновок апеляційного суду. Зважаючи на вищенаведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в позові. Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2018 у справі № 914/670/18 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

ОСОБА_4 ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати. ОСОБА_4 ст. 129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” від 13.06.2018 - залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2018 у справі № 914/670/18 - залишити без змін.

      3.          Сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги – покласти на скаржника.

4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.    

5.          Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.  

Головуючий (суддя-доповідач):                                                               Т.Б. Бонк

Судді                                                                                                                          С.М. Бойко

                                                                                                                    ОСОБА_1

Повний текст постанови складено – 18.09.2018