Справа №22-1430                   Головуючий в першій інстанції  Гонтаренко Т.М.

Категорія 27                                                    Доповідач Черниш Т.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2006 року    Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі

головуючого Кривохижі В.І., суддів   Черниш Т.В.,

Чорнобривець О.С., при секретарі   Дімановій Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Власівської селищної ради м. Світловодська на рішення Світловодського міськрайонного суду від 1 березня 2006 року,

встановила:

В серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління житлово-комунального господарства селища Власівка про визнання права на житлову площау в квартирі АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивував тим, що він постійно проживав в цій квартирі з матір"ю як член сім"ї наймача. Тимчасово був відсутній з 1994 до 2000 року в зв"язку з виїздом в Полтавську область, де до 1998 року навчався в Хомутецькому ветзоотехнікумі, після закінчення якого 2 роки працював за направленням в м. Глобин. В 2000 році повернувся в сел.Власівка і проживав в спірній квартирі без реєстрації, оскільки відповідач відмовив у його прописці. 6 березня 2004 р. мати, яка була квартиронаймачем, померла.

При розгляді справи ОСОБА_1 доповнив позов вимогами про визнання недійсним рішення Власівської селищної ради від 29 липня 2002 року та виданого на його підставі ордера про надання квартири сім"ї ІНФОРМАЦІЯ_1 Посилався на те, що згадане рішення було прийняте ще за життя матері і без урахування того, що він, позивач, права на користування житловою площею не втратив.

Справа судами розглядалась неодноразово. Останнім рішенням Світловодського міськрайонного суду від 1 березня 2006 року за ОСОБА_1 визнано право на жилу площу в АДРЕСА_1. Визнано незаконним рішення виконкому Власівської селищної ради від 29 липня 2004 року №НОМЕР_1 про виділення житлової площі в згаданій квартирі дітям- сиротам ІНФОРМАЦІЯ_4.

В апеляційній скарзі Власівська селищна рада просила скасувати назване рішення та постановити нове по суті справи про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначено, зокрема, що висновок суду про те, що позивач не втратив право користування жилим приміщенням, суперечить правилам ст. 71 ЖК, не відповідає обставинам справи та грунтується на сумнівних доказах. Крім того, суд не мав підстав для визнання неправомірним оскаржуваного позивачем рішення виконкому селищної ради, незаконно вирішивши спір публічно-правового характеру з суб"єктом владних повноважень в порядку цивільного судочинства.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення представника відповідача, який доводи апеляційної скарги повністю підтримав, представника позивача, який проти них заперечував, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що квартиронаймачем спірної квартири була ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. В квартирі до вересня 1994 року проживав як член сім'ї' квартиронаймача її неповнолітній син ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3,- позивач по справі. Він з 1 вересня 1994 по червень 1998 року навчався на денному відділенні Хомутецького ветзоотехнікуму Полтавської області , після закінчення якого з 1 вересня 1998 до 26 травня 2000 року працював за направленням в КСП ім. Мічуріна, яке знаходилось в м. Глобин, де йому на період відпрацювання було надане тимчасове житло(а.с.25) Як записано у відповідному талоні, за яким ОСОБА_120 жовтня 2000р. був знятий з реєстраційного обліку в м. Глобин, він вибував в сел.Власівка (а.с.24).Ці обставини підтверджені наявними в справі доказами і представником відповідача не заперечувались. їх врахував суд при постановленні рішення. Визнаючи на позивачем право на спірну квартиру, суд вважав встановленим, що за наведених обставин той права користування не втратив, оскільки був відсутнім до 2000 року з поважних причин, а з 2000 року в квартирі проживав без реєстрації. На обгрунтування такого висновку суд послався і на покази свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які факт проживання позивача в спірній квартирі підтвердили, та рішення Світловодського міського суду від 5 грудня 2002 року, яким постановлено про стягнення заборгованості за комунальні послуги з ОСОБА_1 як мешканця квартири АДРЕСА_1(а.с.9)

Разом з тим, визнаючи рішення виконкому Власівської селищної ради від 29 липня 2004 року №НОМЕР_1 незаконним з мотивів, що ним надано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 житлове приміщення, право користування на яке суд визнав за позивачем, суд фактично вирішив питання про права та обов"язки ОСОБА_6 і ОСОБА_7, однак їх до участі у справі не залучив. Крім того, суд залишив поза увагою, що позивачем заявлялась вимога про визнання недійсним виданого на підставі зазначеного рішення виконкому ордера на спірну квартиру, і рішення з цього приводу не прийняв. Цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення, оскільки зазначене питання не було предметом судового розгляду з дотриманням вимог ст.ст. 59, 117 ЖК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених, зокрема, в п.6 постанови від 12 квітня 1985 р. №2( з наступними змінами) „ Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України".

За таких обставин рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обгрунтованим. Допущені при його постановленні порушення норм процесуального права відповідно до п.п.4,5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є безумовними підставами для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 305,307, п.п.4,5. ч. 1 ст. 311, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 1 березня 2006 року скасувати. Справу повернути на новий розгляд до того ж суду іншому судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.