АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/13883/16-к

Провадження: №11-сс/791/488/18                                        Головуючий в 1 інстанції: Гонтар Д.О.

Категорія: арешт майна                                                Доповідач: Литвиненко І.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого                Литвиненко І.І.

Суддів:                        Батрака В.В.

                               ОСОБА_1

при секретарі                Оніпко В.А.

за участю прокурора        Мінюкової-Лозицької З.В.

скаржника:                ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Херсонської області матеріали кримінального провадження №42014230080000015, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 04 жовтня 2017 року, про арешт майна,

в с т а н о в и л а:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області та накладено арешт на майно, належне ОСОБА_2, а саме: земельну ділянку, розташовану за адресою: Херсонська область, Білозерський район, Музиківська сільська рада, площею 3,6432 га, кадастровий номер: 6520383500:07:016:0011; земельну ділянку за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с.Музиківка, вул.40 років Перемоги, 64, площею 0,25 га, кадастровий номер: 6520383500:01:001:0293.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування доводів свого клопотання ОСОБА_2 послалася на те, що слідчим суддею розгляд клопотання слідчого СВ Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області про арешт майна було здійснено без її участі, а копію оскаржуваної ухвали отримано лише після звернення до суду першої інстанції із відповідним клопотанням, у зв’язку із чим вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, а також істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 04 жовтня 2017 року скасувати та зняти арешт із належного їй майна.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на її майно, оскільки в даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 не має статусу підозрюваної чи обвинуваченої та не несе за законом майнову відповідальність за їх дії.

Заслухавши суддю-доповідача, думку скаржника, прокурора, перевіривши матеріали провадження та розглянувши клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення. При цьому згідно з ч.3 ст.395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк на апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що оскаржувану ухвалу від 04 жовтня 2017 рок слідчим суддею Херсонського міського суду Херсонської області постановлено без виклику та участі власника майна – ОСОБА_2, а копію зазначеного судового рішення нею отримано 31 серпня 2018 року, колегія суддів вважає, що виходячи із положень ч.3 ст. 395 КПК України апеляційну скаргу на оскаржуване судове рішення ОСОБА_2 подано в межах строку на апеляційне оскарження.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу незаконності ухвали слідчого судді, то суд апеляційної інстанції виходить із наступного.

Як вбачається із матеріалів провадження, слідчим відділом Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42014230080000015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.197-1, ст.356 КК України.

27 вересня 2017 року старший слідчий СВ Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області, за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням про, арешт належного ОСОБА_2 майна.

В обґрунтування доводів свого клопотання слідчий послався на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що в період часу з 29 по 30 серпня 2014 року невстановлені особи, знаходячись на контурах полів Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області, самовільно зайняли земельні ділянки, які на праві власності належать мешканцям с.Музиківка Білозерського району, а користування земельними ділянками здійснює ФГ «Сапфір-Агро», та за допомогою комбайнів здійснили збір врожаю соняшника, чим заподіяли матеріальну шкоду.

Крім того, до Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області надійшла заява голови ФГ «Сапфір-Агро», про те, що ряд осіб, серед яких ОСОБА_2, самовільно всупереч встановленому законом порядку, шляхом укладення договорів на збір соняшника з ФГ «Колос», в період часу з 29 по 30 серпня 2014 року здійснили косіння насіння соняшника на землях сільськогосподарського призначення, які належать на праві власності іншим особам та перебувають в оренді ФГ «Сапфір-Агро».

Слідчий також зазначив, що належне ОСОБА_2 майно має суттєве значення для забезпечення в подальшому цивільного позову, оскільки предметом вчинення злочину є сільськогосподарська продукція, а в подальшому і грошові кошти, набуті в результаті її реалізації, у зв’язку із чим з метою забезпечення поданого ФГ «Сапфір-Агро» цивільного позову, просив накласти арешт на належне ОСОБА_2 майно.

Задовольняючи вказане клопотання, слідчий суддя погодився із доводами слідчого та послався на наявність достатніх правових підстав для накладення арешту на майно.

Однак, із таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до положень ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя суд повинен врахувати: правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчий у своєму клопотанні просив накласти арешт на належне ОСОБА_2 майно, фактично посилаючись на наявність правових підстав, передбачених п.4, ч. 2, ч.6 ст. 170 КПК України – необхідність забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Положеннями ч.ч.1,2 ст.170 КПК України, дійсно передбачена можливість накладення арешту на майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Поруч із цим, ч.6 вказаної статті встановлено, що у випадку, накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Таким чином, як видно зі змісту вказаної норми, законодавцем визначено вичерпний перелік суб’єктів на майно яких може бути накладено арешт з метою забезпечення цивільного позову.

Натомість, відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.170 КПК України, накладення арешту на майно третіх осіб допускається у випадках передбачених п.п.1,2 ч.2 ст.170 КПК України – з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Разом із цим, матеріали провадження не містять відомостей про те, що ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №4201423008000015 має статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи є особою, яка несе цивільну відповідальність завдану підозрюваним, обвинуваченим, засудженим чи неосудною особою, у зв’язку із чим відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на її майно.

Задовольняючи клопотання слідчого, та накладаючи арешт на майно, слідчий суддя на вказане уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку, про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_2, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до положень ст.ст.407,409 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як необґрунтована, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого у зв’язку із недоведеністю необхідності арешту майна ОСОБА_2, який при викладених у клопотанні обставинах порушуватиме баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.  404, 405, 407,409, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 04 жовтня 2017 року, якою накладено арешт на майно, належне ОСОБА_2, а саме: земельну ділянку, розташовану за адресою: Херсонська область, Білозерський район, Музиківська сільська рада, площею 3,6432 га, кадастровий номер: 6520383500:07:016:0011; земельну ділянку за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с.Музиківка, вул.40 років Перемоги, 64, площею 0,25 га, кадастровий номер: 6520383500:01:001:0293, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотання старшого слідчого СВ Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області, про накладення арешту на майно ОСОБА_2.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Головуючий                                                                     І.І.Литвиненко

Судді:                                                                               В.В.Батрак

                                                               ОСОБА_1