Справа № 350/1491/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1213/2018

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В.

Суддя-доповідач Фединяк

У Х В А Л А

14 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в особі судді Фединяка Василя Дмитровича перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду від 31 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя, ухвалене суддею Пулик М.В., в смт.Рожнятів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рожнятівського районного суду від 31 липня 2018 року позов задоволено. Визнано житловий будинок, який знаходиться в с. Нижній Струтин по вул. Логінського № 42 Рожнятівського району Івано-Франківської області об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та проведено його розподіл згідно висновку № 010/06-2017 судової будівельно-технічної експертизи від 16 червня 2017 року.

Визнано за ОСОБА_2, право власності на частину домоволодіння АДРЕСА_1 та виділено їй приміщення в житловому будинку: коридор 1-1, площею 14,6 метра квадратного, хол 1-2, площею 19,5 метра квадратного, житлову кімнату 1-3, площею 19,6 метра квадратного, житлову кімнату 1-4, площею 10,4 метра квадратного, а всього приміщень загальною площею 64,1 метри квадратні, що становить ідеальну частку 34/100 частин домоволодіння, загальною вартістю 270687 гривень 00 копійок.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину домоволодіння АДРЕСА_1 та виділено йому приміщення в житловому будинку: житлову кімнату 1-5, площею 18,9 метра квадратного, кухню 1-6, площею 21,3 метра квадратного, ванну 1-7 площею 11,1 метра квадратного, парну 1-8, площею 5,7 метра квадратного, гараж 1-9 площею 69,4 метра квадратного, а з господарських будівель та споруд - навіс літ. Б, площею 11,3 метра квадратного, а всього приміщень, господарських будівель та споруд загальною площею 126,4 метра квадратного, загальною вартістю 4533775 гривень, що становить ідеальну частку 66/100 частин будинковолодіння.

Залишено у спільному користуванні колодязь №1, огорожу №2, ворота №3 загальною вартістю 11474 гривні.

За перевищення реальної частки домоволодіння над ідеальною, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 1344 гривні.

Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 провести переобладнання житлового будинку: ліквідувати дверні прорізи між приміщеннями 1-2 та 1-7, 1-2 та 1-6, 1-1 та 1-9, пробити дверний отвір з кімнати 1-6.

Визнано автомобіль легковий марки ВАЗ 21033, 1980 року випуску, який має шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 16.08.2005 року об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та проведено його розподіл.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль легковий марки ВАЗ 21033, 1980 року випуску, який має шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 16.08.2005 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію ? частини вартості автомобіля у розмірі 10000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування вартості проведених експертиз 8443 гривні 60 копійок та 1500 гривень витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України 1629 гривень 67 копійок недоплаченого судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 5511 гривень 65 копійок судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому постановив незаконне рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір",ч.ч.1,3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити сторону від сплати судового збору.

ОСОБА_1 подав клопотання про зменшення розміру судового збору, так як розмір судового збору значно перевищує 5% розміру його річного доходу.

У п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати" судам роз'яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами сторін, з другого боку.

Разом з тим, відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Отже, вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд повинен врахувати особу заявника, характер спору, питання, яке вирішується в суді, а також забезпечити належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору, та інтересами заявника на судовий захист.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання ОСОБА_1 щодо зменшення розміру судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не подано доказів про незадовільний майновий стан, що є підставою для звільнення від сплати судового збору. 06.06.2014 року апелянтом укладено договір дарування земельної ділянки, вартістю 121 000 грн, що спростовує його незадовільний майновий стан.

Виходячи зі ставок судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір» за апеляційною скаргою не повністю сплачено судовий збір відповідно до п.6 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за апеляційною скаргою слід було сплатити судовий збір у розмірі 4060,30 грн. Апелянтом сплачено 2391 грн.

Іншу частину судового збору в розмірі 1669,30 грн слід відстрочити до ухвалення судового рішення у даній справі.

За таких обставин, ОСОБА_1 слід відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 136 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору задовольнити частково. Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 1669,30 грн до перегляду рішення Рожнятівського районного суду від 31 липня 2018 року в апеляційному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.Д. Фединяк