ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року           справа №805/4457/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

          Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Блохіна А.А., Сухарька М.Г.,

секретар судового засідання Токарева А.Г.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби  на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року (повний текст складений 9 лютого 2018 року) у справі  № 805/4457/17-а (головуючий І інстанції Михайлик А.С.)  за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»  до  Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби  про визнання протиправними дій, визнання недійсним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» (далі – ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка») звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просив визнати протиправними дії щодо прийняття рішення № НОМЕР_1 від 14 листопада 2017 року про нарахування пені та застосування штрафних санкцій; визнати недійсним та скасувати рішення № НОМЕР_1 від 14 листопада 2017 року про нарахування пені та застосування штрафних санкцій за період: жовтень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, січень-грудень 2016 року та січень-липень 2017 року на загальну суму 10 559 597,72 грн. (т.1 а.с. 4-10).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від  8 лютого 2018 року зазначений позов ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» задоволений частково: визнано недійсним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 14 листопада 2017 року № НОМЕР_1 у розмірі 10 559 597,72 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 1 а.с. 197-200).

Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на ненадання вірної оцінки обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, норма Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до якої платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов’язків, включена до цього Закону нормою Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яка з 1 січня 2016 року втратила чинність на підставі пункту 28 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII (т. 2 а.с. 4-6).

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи, вивчив доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 35711134). Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства є: 83023, Донецька область, м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, буд. 102 (т.1 а.с. 95).

Згідно відомостей, зазначених у відзиві на позов від 22.01.2018  позивач перебуває на обліку в Запорізькому  управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з 16.09.2016, до 16.09.2016 підприємство перебувало на обліку в СДПІ з ОВПП у м. Донецьку МГУ ДФС (т.1 а.с. 38-39).

Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служб України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного внеску, задекларованого ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» у звітах за період жовтень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, січень-червень 2016 року, за результатом якої складено акт від 10 серпня 2017 року № 816/28-10-47-09/35711134 (т.1 а.с. 100-101).

Перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати сум єдиного внеску за період з 02.12.2014 до 10.07.2017 у розмірі 44 455 912,38 грн., нарахованих платником за звітні періоди жовтень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, січень-червень 2016 року, чим порушено ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 14 листопада 2017 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 626950,21 грн. (10 % від суми недоїмки до 1 січня 2015 року), штраф у розмірі 7 637 282,20 грн. (20 % від суми недоїмки з 1 січня 2015 року) за період з 29 листопада 2014 року до 10 липня 2017 року та нарахована пеня у сумі 2 295 365,31 грн. (0,1 % від суми недоїмки) (т.1 а.с. 11).

Спірним у справі з урахуванням апеляційної скарги є протиправність рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 14 листопада 2017 року № НОМЕР_1.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464) єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами ст. 12 Закону №2464 забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску визначено віднесено до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464 недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

За змістом статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції: у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції цієї статті, що діяла до 1 січня 2015 року); у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції цієї статті, що діє після 1 січня 2015 року). Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.

Згідно з положеннями п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Серед обов’язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464 наявний обов’язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 (далі – Закон №1669) встановлено наступне: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669I затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначено м. Донецьк.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 5 листопада 2014 року  №1079-р зупинено дію  розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року  у справі N 826/18330/14 визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України  від 5 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження  Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року  у справі N 826/18330/14 зупинено виконання постанови Окружного  адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвали  Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2015 року  у справі № 826/18330/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва  від 9 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року в частині задоволеного позову в цій справі скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядження від 5 листопада 2014 року № 1079-р та розпорядження від 30 жовтня 2014 року N 1053 втратили чинність  у зв’язку із прийняттям розпорядження Кабінетом Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому також зазначено м. Донецьк.

Таким чином, з наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що на час прийняття відповідачем спірного рішення населений пункт, на території якого знаходиться позивач, включений до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності, з врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669  період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, проведення антитерористичної операції триває.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання на неподання позивачем до податкового органу за місцем обліку заяви про звільнення від виконання обов’язків платника єдиного внеску, оскільки згідно вимог абз.2 п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Станом на теперішній час антитерористична операція триває, строк подання такої заяви не сплинув.

Вказане свідчить також про безпідставність доводів апеляційної скарги про необхідність подання платником вказаної заяви за певною встановленою формою відповідно до наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1044 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України» або згідно з п. 100.2 ст. 100 ПК. Крім того, зазначений наказ ДПА України станом на сьогодні є нечинним.

Абзацом третім пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень вказаного  Закону передбачено, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, взагалі не застосовуються.

Положення частини третьої пункту 9-4 Закону України № 2464 не передбачають наявності заяви про звільнення обов’язків платника єдиного внеску у якості передумови звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання обов’язків платника єдиного внеску.

Таким чином,  починаючи з 14 квітня 2014 року позивач звільнений від обов’язку сплати єдиного внеску у строки, встановлені Законом України № 2464, а відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання таких обов'язків в цей період до розташованих на території проведення антитерористичної операції платників єдиного внеску не застосовуються.

Крім того, на підтвердження обставин непереборної сили та неможливості своєчасно виконувати обов’язки платника ЄСВ позивачем надано сертифікат Торгово-промислової палати України № 1301 від 14 жовтня 2014 року, яким на підставі п.п. 100.4, 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України позивачу засвідчено настання обставин непереборної сили з 1 серпня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (т.1 а.с. 27).

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо посилання на відсутність підстав звільнення позивача від сплати єдиного внеску, у зв’язку з тим, що пунктом 28 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII внесено зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, виключено пп.8 п.4 ст. 11 Закону №1669 є необґрунтованими з наступних підстав.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) змістом щодо звільнення платників єдиного внеску, визначених статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII внесено зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, вилучено пп.8 п.4 ст. 11 Закону №1669. Зазначені зміни набрали чинності з 01.01.2016.

Колегія суддів зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII внесені зміни до Закону №1669, а до Закону №2464 зміни зазначеним законом не внесені.

Таким чином, положення пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 щодо звільнення від виконання обов’язків платників єдиного внеску, встановлених ст.6 Закону №2464 є чинними.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції в частині  визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 14 листопада 2017 року № НОМЕР_1 у розмірі 10 559 597,72 грн.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби    – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року у справі  № 805/4457/17-а за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»  до  Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби  про визнання протиправними дій, визнання недійсним та скасування рішення – залишити без змін.

Повне судове рішення складене протягом п’яти днів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                             А.В. Гайдар

Судді:                                                                                                А.А. Блохін

                                                                                                          ОСОБА_2