АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-261/2010 р.                   Головуючий у 1-й інстанції: Вдовенко В.О.

                                                                Суддя-доповідач:  Кочеткова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 січня 2010 р.                                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:      Савченко О.В.,

суддів:                 Кочеткової І.В.,

                             Стрелець Л.Г.,

при секретарі      Мосіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 3 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист честі і гідності, відшкодування моральної шкоди,  

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2009 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 звернулися до суду із вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в позовній заяві про оспорювання батьківства, яку ОСОБА_5 подав до суду у березні 2009 року, останній допустився образливих припущень щодо походження свого сина. Зокрема, в заяві позивач зазначав, що мати дитини ОСОБА_4 являється жінкою легкої поведінки, а народжений нею у 2003 році хлопчик схожий на її вітчима ОСОБА_3

Вказані припущення принизили честь і гідність позивачів, завдали моральних і душевних страждань.

Посилаючись на зазначені обставини, просили про стягнення з ОСОБА_5 15 000 грн. і 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди відповідно.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 3 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_6 залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_4 і ОСОБА_6 посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи ОСОБА_4 і ОСОБА_6 у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач ОСОБА_5, звернувшись до суду із позовом про оспорювання батьківства, скористався своїм правом, гарантованим йому як батьку дитини ст.ст.122, 136 СК. Дії ОСОБА_5 з приводу звернення до суду являються правомірними і не являються розповсюдженням неправдивої інформації.

Інформація, зазначена ОСОБА_5 у позовній заяві про оспорювання батьківства, адресованій суду, не може бути підставою для захисту честі, гідності та ділової репутації, оскільки вона була визначена підставою пред’явленого позову і стосувалась його предмета, позивач не мав на меті розповсюдити недостовірні і ганьблені відомості про матір дитини і її родичів.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права не відповідають дійсності.

З вимогою про визнання неправдивою інформації, розповсюдженої ОСОБА_5 серед односельців, і про її спростування апелянти до суду не звертались, а тому доводи апеляційної скарги про неповне з’ясування фактичних обставин безпідставні.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянтів про необ’єктивність і упередженість суду, оскільки жодним доказом не підтверджуються.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов’язків щодо утримання дитини і не являються підставою для скасування оскаржуваного рішення у цій справі.

Судове рішення відповідає матеріалам справи і вимогам закону, підстав для його скасування не вбачається.

 Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 3 листопада 2009 року у цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :