Справа: 10-306/08     номер рядка статистичного звіту: 15

Головуючий у першій інстанції: Ляшко С. М. Доповідач: Симаченко Л.І.

УХВАЛА

іменем України

29 жовтня 2008 року

м. Ужгород Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого - Гошовського Г. М, суддів - Симаченко Л. І., Дідика В. М., з участю прокурора - Шимона І. П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією старшого помічника прокурора Тячівського району на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2008 року.

Цією постановою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування постанови прокурора Тячівського району від 25 січня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України.

В постанові про порушення кримінальної справи зазначено, що ОСОБА_3, достовірно знаючи, що рішенням сесії Солотвинської селищної Ради від 22 жовтня 2004 року № 231 скасовано п. 65 рішення № 280 від 8 лютого.2002 року про передачу йому в приватну власність земельної ділянки розміром 0, 13 га по вул. Толстого в смт. Солотвино та передано цю земельну ділянку громадянці ОСОБА_4, уклав договір купівлі - продажу зазначеної ділянки з громадянином ОСОБА_5, надавши при оформленні угоди підроблений державний акт за № 132 від 3 вересня. 2002 року, який не був зареєстрований в книзі реєстрації державних актів та в якому підпис від імені голови виконкому Солотвинської селищної Ради ОСОБА_6 виконано іншою.

Оскаржуючи дану постанову до суду, адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 в скарзі зазначив, що кримінальну справу щодо ОСОБА_3 було порушено безпідставно, законних приводів і підстав до її порушення не було. Земельну ділянку ОСОБА_3, надано на підставі рішення селищної Ради, державний акт на право приватної власності на землю виданий у відповідності з вимогами закону, на підставі чого ОСОБА_3 мав право розпоряджатися цією ділянкою, в тому числі оформити договір купівлі - продажу.

Суд задовольнив дану скаргу, зазначивши в постанові, що в матеріалах справи відсутні передбачені кримінально - процесуальним законом приводи до порушення кримінальної справи, даних, які вказують на ознаки вчиненого злочину немає, державний акт ніким не скасований, запис в книзі реєстрації відповідає зазначеним в ньому даним, а інших відомостей, які б вказували на те, що державний акт є підробленим в матеріалах немає.

Не погоджуючись з цим рішенням, прокурор в апеляції зазначив, що приводом до порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_7 про вчинення злочину, яка міститься в матеріалах за скаргою на а. с. 180, а підставами послужили: пояснення голови Солотвинської селищної ради ОСОБА_6 про те, що державний акт на ім'я ОСОБА_3, він не підписував та дані, що вказують на невідповідність реєстраційного номера, зазначеного в акті номеру, зазначеному в книзі реєстрації ради. Просить постанову суду скасувати, а матеріали направити в Тячівський РВ УМВС України для подальшого розслідування.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про скасування постанови суду з підстав, зазначених в апеляційному поданні, перевіривши матеріали, на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Перевірка скарги на постанову про порушення кримінальної справи проведена судом у відповідності до вимог ст. ст. 236 - 7, 236 - 8 КПК України. Суд дослідив матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, перевірив наявність приводів і підстав до її порушення та законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови.

З досліджених матеріалів вбачається, що передбачених ст. 94 КПК України приводів до порушення кримінальної справи у прокурора не було. Посилання на те, що приводом для порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_7 про використання її колишнім чоловіком - ОСОБА_3 підробленого державного акту на право власності на землю не відповідає дійсності, оскільки такої заяви ні в матеріалах за скаргою, ні в матеріалах, які стали підставою до порушення справи немає. Посилання прокурора на те, що така заява міститься на а. с. 180 матеріалів за скаргою не витримує жодної критики, оскільки в цих матеріалах всього прошито та пронумеровано 88 аркушів. Що стосується матеріалів, які стали підставою до порушення справи, то на а. с. 180 міститься заява від імені ОСОБА_7, але іншого, ніж зазначено в постанові прокурора змісту. В ній йдеться про продаж земельної ділянки ОСОБА_3, під час розгляду земельного спору в суді. При цьому це ксерокопія заяви з нерозбірливим штампом про реєстрацію. Крім того, в матеріалах відсутні дані про те, що до порушення кримінальної справи прокурор у відповідності до вимог ст. 95 КПК України пересвідчився в особі заявниці і попередив її про неправдивий донос. В матеріалах навіть відсутні пояснення заявниці з приводу зазначеної заяви. Всі документи, що містяться в матеріалах є ксерокопіями і датовані, за виключенням пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_8 2005 - 2006 роками, що свідчить про те, що вони були зібрані по іншій справі, і не мають відношення до перевірки заяви ОСОБА_7, на яку посилається прокурор.

Що стосується пояснень ОСОБА_6 то слід зазначити, що його заперечення про підписання даного державного акту жодним чином не свідчать про використання ОСОБА_3, підробленого документа. В межах перевірки заяви прокурор всупереч вимогам ст. 97 КПК України не з'ясував, хто виконував обов'язки голови Солотвинської селищної Ради під час видачі акту і чи повинен був саме ОСОБА_6 підписувати цей документ. Матеріали, на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи не містять жодних даних, які б підтверджували зазначені в постанові про порушення кримінальної справи обставини видачі та підписання державного акту на землю, що робить висновок прокурора з цього приводу сумнівним. До того ж, з довідки Солотвинської селищної ради Тячівського району за № 172 - 02 - 1 від 7 жовтня 2008 року, виданої на запит адвоката вбачається, що у відповідний період, зокрема 22 лютого 2002 року обов'язки голови Солотвинської селищної ради виконувала секретар ради - ОСОБА_9, яка і підписала виданий ОСОБА_3 в цей час

державний акт серії ІУ -ЗК № 039224 про право власності на зазначену земельну ділянку ( а. с. 13 матеріалів за скаргою, а. с. 12 - 14, 197 матеріалів, на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи, а. с. 96 матеріалів за скаргою).

Крім того, з матеріалів, на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи не вбачається, які ж саме документи стали для прокурора джерелом даних про те, що під № 132 в книзі реєстрації державних актів Солотвинської сільської Ради міститься запис про видачу державного акту не ОСОБА_3, а ОСОБА_10. В матеріалах за скаргою, на а. с. 51 міститься ксерокопія аркушу з якогось облікового журналу без зазначення будь - яких індивідуальних ознак, які б вказували на походження цього документу. Прокурор в своїй апеляції посилається саме на цей документ, як на джерело даних, що вказують на ознаки злочину. Однак, законність джерела отримання таких даних є сумнівною і протирічить іншим зібраним документам. Так, з ксерокопії книги реєстрації державних актів Солотвинської сільської Ради вбачається, що на сторінці 2 міститься запис № 132 про видачу державного акту серії ІУ - ЗК № 039224 на земельну ділянку в розмірі 0, 13 га по вул. Толстого громадянину ОСОБА_3. Зазначені в цій книзі дані повністю відповідають відомостям, що містяться в державному акті. Інших даних, які б свідчили про підробку виданого ОСОБА_3, державного акту в матеріалах немає і прокурором не наведено ( а. с. 21 - 29, 55 матеріалів за скаргою).

Отже, доводи апелянта     про незаконність постанови суду слід визнати

безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

Постанову Тячівського районного суду від 23 вересня 2008 року про задоволення скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та скасування постанови прокурора Тячівського району від 25 січня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України залишити без зміни, апеляцію прокурора - без задоволення