КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" вересня 2018 р. Справа№ 973/62/18

Київський апеляційний господарський суд

суддя: Верховець А.А.

За участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.

та представників сторін: не з'явились.

розглянувши заяву і додані до неї матеріали Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016

у третейській справі № 2262/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ" про стягнення заборгованості в сумі 7 765 040,74 грн.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі № 2262/15 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість по договору кредиту в сумі 7 765 040,74 грн. та 25 500,00 грн. третейського збору.

17.08.2018 Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 17461" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі № 2262/15.

Обґрунтовуючи правомірність звернення до суду ПрАТ "Автотранспортне підприємство 17461" зазначає, що вищевказане рішення третейського суду безпосередньо впливає на права та обов`язки заявника в силу того, що задоволення вимог ПАТ "Укрсоцбанк" буде відбуватися за рахунок майна ПрАТ "Автотранспортне підприємство 17461" (майнового поручителя ПрАТ "ПАРИТЕТ").

Так, заявник зазначає, що 14.08.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступник Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") та Приватним акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство 17461", яке виступає майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ" укладено Іпотечний договір про передачу в іпотеку нежитлових будівель, що знаходяться в м. Прилуки Чернігівської області. вул. Пирятинська (вулиця Дзержинського), буд. 127 (в забезпечення виконання зобов'язань відповідно до Додаткової угоди № 1 до Генерального договору про надання кредитних послуг № 935/1-109 від 14.08.2008).

02.03.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис № 3396 на Іпотечний договорі від 14.08.2008.

06.06.2018 приватним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 56552288 на виконання виконавчого напису № 3396 від 02.03.2018.

За таких обставин, заявник стверджує, що третейський суд приймаючи 30.03.2016 року рішення по справі № 2262/15 вирішив питання про права та обов'язки заявника, який не брав участі у розгляді справи.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої цієї статті однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до частини першої статті 346 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обовязки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2018 вказану заяву передано на розгляд судді Верховцю А.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі № 2262/15, розгляд заяви призначено на 18.09.2018.

05.09.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ПрАТ "Автотранспортне підприємство 17461" надійшла заява згідно якої останнє повідомило, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, відсутній спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та відсутнє рішення з такого спору.

12.09.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надійшла заява, згідно якої позивач просить суд долучити до матеріалів справи належним чином завірену копію Генерального договору про надання кредитних послуг № 935/1-109 від 14.08.2008, Додаткової угоди № 1 до Генерального кредитного договору, Додаткової угоди № 2 до Генерального кредитного договору.

Разом з тим, ПАТ "Укрсоцбанк" просить суд відмовити у задоволенні заяви ПрАТ "Автотранспортне підприємство 17461" про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016, оскільки предметом розгляду справи № 2262/15 третейським судом було виключно питання про стягнення суми заборгованості за Кредитним договором № 935/1-109 з боржника ТОВ "ПАРИТЕТ", питання про звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавця (ПрАТ "Автотранспортне підприємство 17461") третейський суд не вирішував.

17.09.2018 до Київського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи постійно діючого Третейського суду при АБУ № 2262/15.

18.09.2018 в судове засідання суду апеляційної інстанції з'явився представник ПрАТ "Автотранспортне підприємство 17461" - Негода В.І. надавши на підтвердження своїх повноважень довіреності б/н від 26.06.2018, видану від імені заявника.

Однак, зазначений представник не може брати участь у судовому засіданні з огляду на наступне.

30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон № 1401).

За приписами частини третьої статті 1312 Конституції України (в редакції Закону № 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону № 1401) таке представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції у судах апеляційної інстанції здійснюється з 1 січня 2018 року виключно прокурорами або адвокатами, а представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Отже із 01.01.2018 у Київському апеляційному господарському суді, як суді апеляційної інстанції, представництво сторін із даної справи має здійснюватися адвокатами.

Відповідно до положень статті 28 частини 7-ї ГПК України повноваження адвоката як представника мають посвідчуватися або ордером, або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Отже в силу приписів наведених норм права повноваження у суді апеляційної інстанції мають підтверджуватися або ордером, до якого обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, або договором.

Оскільки вказаних документів суду апеляційної інстанції не надано, враховуючи що дана справа не є малозначною, фізична особа Негода В.І. не уповноважена представляти у суді апеляційної інстанції інтереси відповідача.

В судове засідання, призначене на 18.09.2018, повноважні представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Застосовуючи, згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відтак, враховуючи, що явка сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін, беручи до уваги строк розгляду справи про оскарження рішення третейського суду (протягом тридцяти днів з дня надходження заяви), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути заяву Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" у відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 349 ГПК України справа про оскарження рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом тридцяти днів з дня надходження до господарського суду заяви про скасування рішення третейського суду.

Згідно з частиною 5 статті 349 ГПК справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цим розділом.

Частиною 6 статті 349 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд має право: 1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі № 2262/15 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 349 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Згідно статті 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України «Про третейські суди».

Як вбачається з матеріалів третейської справи, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ" про стягнення заборгованості в сумі 7 765 040,74 грн., що виникла в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 395/1-109 від 14.08.2008 та Додатковою угодою № 1 до нього, а саме, непогашення кредиту та несплата процентів за користування кредитом.

Суд зауважує, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

За таких обставин, у третейській справі № 2262/15 підставою позову є неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо погашення кредиту та несплата процентів за користування кредитом. Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 395/1-109 від 14.08.2008, який укладений між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ".

За результатами розгляду справи, рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі № 2262/15 позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість по договору кредиту в сумі 7 765 040,74 грн. та 25 500,00 грн. третейського збору.

Разом з тим, ПрАТ "Автотранспортне підприємство 17461" вважає, що зазначене рішення третейського суду безпосередньо стосується його прав та обов'язків, оскільки Товариство є майновим поручителем відповідача. Тобто, на думку заявника, третейським судом був розглянутий спір про право ПАТ "Укрсоцбанк" у правовідносинах учасником яких, на момент розгляду справи і прийняття рішення є заявник. А тому, враховуючи, що оскаржуване рішення зачіпає права та обов'язки заявника, який не брав участі у розгляді справи, рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі № 2262/15 підлягає скасуванню.

Суд визнає обґрунтованими вказані доводи заявника з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи слідує, що в забезпечення зобов'язань по Генерального договору про надання кредитних послуг № 935/1-109 від 14.08.2008, 14.08.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступник Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") та Приватним акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство 17461", яке виступає майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ" укладено Іпотечний договір про передачу в іпотеку нежитлових будівель, що знаходяться в м. Прилуки Чернігівської області. вул. Пирятинська (вулиця Дзержинського), буд. 127.

Згідно умов договору про Іпотеку поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій у розмірі, в строки та в порядку, передбачених договором кредиту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Іпотеку» (далі - Закон) іпотекодавець - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Статтею 11 Закону передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно до ст. 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

З аналізу зазначених норм слідує, що у разі невиконання боржником та поручителем рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, кредитор може звернутися з вимогою до іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У такому випадку, у разі не оскарження рішення суду по даній справі, іпотекодавець буде позбавлений можливості оспорити суму заборгованості, у рахунок якої буде звертатися стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, обґрунтовуючи необхідність залучення до розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором (який забезпечений іпотекою) іпотекодавця слід звернутися до ч. 1 ст. 51 ГПК України яка передбачає, що якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. До такої заяви повинні буди додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Крім того, згідно статті 24 регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків треті особи вступають до третейського розгляду лише зі згоди сторін, які сперечаються. Для залучення до розгляду третьої особи вимагається також згода залученої особи. Згода на залучення третьої особи повинна бути виражена в письмовій формі. Для об'єктивного та правильного третейського розгляду третейський суд має право за особистою ініціативою залучати третіх осіб.

Відтак, розглядаючи спір про стягнення заборгованості за кредитним договором, третейський суд, з метою об'єктивного та правильного розгляду справи повинен був встановити, що зобов'язання Банку за кредитним договором забезпечені іпотекою та залучити до участі у справі іпотекодавця, який несе відповідальність за виконання зобов'язань іншої особи-боржника.

За таких обставин, враховуючи, що Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 17461" виступає майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ" перед ПАТ "Укрсоцбанк" за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 395/1-109 від 14.08.2008 та беручи до уваги, що звернення стягнення за кредитним договором може відбуватися, як за рахунок основного боржника, так і за рахунок майнового поручителя, постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків приймаючи рішення від 30.03.2016 у справі № 2262/15 вирішив питання про права та обов'язки Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461", яке не брало участі у справі, що є підставою для скасування відповідного рішення.

З огляду на викладене, заява Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначається, зокрема, розподіл судових витрат.

Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів спору.

Відтак, враховуючи, що даний спір виник саме в результаті неправомірних дій Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", яке не сповістило ПрАТ "Автотранспортне підприємство 17461" про розгляд справи третейським судом та не порушило відповідне клопотання при розгляді третейського спору, суд дійшов висновку про необхідність стягнення витрат по сплаті судового збору за розгляд заяви з позивача.

Керуючись статтями 234, 349 - 351 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі № 2262/15.

2. Рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.03.2016 у третейській справі № 2262/15 скасувати.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) на користь Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" (17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Пирятинська, буд. 127, код ЄДРПОУ 03119581; рахунок № 26005398492 АТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 380805) 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання заяви.

4. Ухвала господарського суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст складено 20.09.2018.

Суддя А.А. Верховець