КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/9450/13-а

УХВАЛА

13 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2013 року № 48-к «Про звільнення ОСОБА_1.» (зі змінами внесеними наказом від 15 травня 2013 року № 55-к «Про внесення змін до наказу голови комісії з ліквідації Держфінпослуг від 26.04.2013 № 48-к «Про звільнення ОСОБА_1.»);

- поновити його на посаді заступника директора департаменту організаційно-аналітичного, документального та кадрового забезпечення Держфінпослуг та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 травня 2013 року до дня поновлення на роботі (що на день подання позову складає 8 354 грн. 29 коп.).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

За результатами апеляційного перегляду справи Київським апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 13.11.2013 р., якою скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове судове рішення. Адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2013 року № 48-к «Про звільнення ОСОБА_1.» (зі змінами внесеними наказом від 15 травня 2013 року № 55-к «Про внесення змін до наказу голови комісії з ліквідації Держфінпослуг від 26.04.2013 № 48-к «Про звільнення ОСОБА_1.»), як такий, що прийнятий всупереч вимогам чинного законодавства. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту організаційно-аналітичного, документального та кадрового забезпечення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та зобов'язано виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 17.05.2013 р. по 13.11.2013 р. включно в сумі 56 730 грн. 81 коп. Стягнуто з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 травня 2013 р. до дня поновлення на роботі.

18 листопада 2013 р. за вказаною постановою видано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України від 24.06.2014 р. відкрито виконавче провадження № 43789319 з примусового виконання названого виконавчого документу.

15 жовтня 2015 р. державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку виконанням боржником рішення суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2016 р. у справі № 826/24574/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 р. та постановою Верховного Суду від 17.07.2018 р., визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Т.В. від 15 жовтня 2015 р. № 43789319.

Ухвалюючи судові рішення суди дійшли висновку, що боржником не виконано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 р. в частині стягнення з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17 травня 2013 р. до дня поновлення на роботі.

За наведених обставин державним виконавцем прийнято постанову від 08.06.2018 р. про відновлення виконавчого провадження.

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення у якій просить роз'яснити постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 р. в частині стягнення з боржника на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17 травня 2013 р. до дня поновлення на роботі.

Заява обґрунтована тим, що є не зрозумілим яким чином та в якому розмірі необхідно нараховувати позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У запереченні проти цієї заяви Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг постилається на те, що виконавче провадження в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу не відкривалось.

Відповідач також звертає увагу, що рішення суду у цій частині підлягає виконанню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Частиною 2 названої статті КАС України установлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Дослідивши текст постанови від 13.11.2013 р. року колегія суддів дійшла висновку про необхідність її роз'яснення у зв'язку з тим, що судове рішення не містить посилань на нормативний акт, який підлягає застосуванню для обчислення середньої заробітної плати у випадку вимушеного прогулу.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 р.

Відповідно до підпункту «з» пункту 1 названого Порядку він застосовується у випадку вимушеного прогулу.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 р. «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» установлено, що її чинність поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності.

Таким чином, при виконанні постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 р. в частині стягнення з боржника на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17 травня 2013 р. до дня поновлення на роботі підлягає застосуванню Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Помилковим є твердження відповідача про те, що виконавче провадження в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу не відкривалось.

По-перше, за змістом постанови від 24.06.2014 р. виконавче провадження було відкрито і в частині стягнення з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17 травня 2013 р. до дня поновлення на роботі.

По-друге, саме не виконання судового рішення у зазначеній частині і стало підставою для скасування в судовому порядку постанови від 15.10.2015 р. про закінчення виконавчого провадження № 43789319.

Не можуть бути взяті до уваги і посилання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на те, що постанова суду в частині стягнення коштів за час вимушеного прогулу підлягає виконанню органами Державної казначейської служби, оскільки виконавче провадження відкрито і це питання не є предметом розгляду за заявою про роз'яснення судового рішення.

Враховуючи наведене судова колегія приходить до висновку про те, що заява старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

Роз'яснити, що для обчислення середньої заробітної плати у випадку вимушеного прогулу застосовується Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 р.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду через Київський апеляційний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена в повному обсязі 18 вересня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя Г.В.Земляна