Справа № 10-113 2006 р.                         Головуючий у І інстанції - Ковтун Л.М.

Категорія: ст.307 ч.2 КК України              Доповідач у апеляції - Письменний Г.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2006 року колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого: Письменного Г.О.

Суддів: Нікітіна О.С., Савіних О.П. при секретарі Большаковій С.В.

з участю: прокурора Буреги І.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2006 року, якою щодо

ОСОБА_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина  України, розлученого, що має на утриманні неповнолітню дитину, який проживає у АДРЕСА_1, раніше не судимого,

відмовлено в обранні міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту терміном на 2 місяці, -

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 підозрюється у скоєні злочину,

передбаченого ст.307 ч.2 КК України, зокрема в тому, що 20.06.2006 року о

12 годині 30 хвилин у АДРЕСА_2 поблизу стадіону «Зірка» збув співробітнику УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області речовину, яка згідно висновку спеціаліста № НОМЕР_1 містить особливо небезпечну психотропну речовину - амфетамін та 14 пігулок психотропної речовини екстазі, які містять в собі, згідно         вказаного висновку, психотропну              речовину      МДМА         (3,4-метилендіоксиметамфетамін).

Під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_2 пояснив, що дійсно 20.06.2006 року збув співробітнику УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області психотропну речовину та 14 пігулок екстазі.

Відмовляючи в обранні міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд своє рішення мотивував тим, що підозрюваний раніше не судимий, самостійно з'являвся до УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області для надання свідчень, працює, має на утриманні неповнолітню дитину, в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які відомості, які б свідчили про те, що ОСОБА_2, знаходячись на волі, може перешкоджати встановленню істини по справі чи буде намагатися ухилитися від слідства та суду. До того ж, постанова

мотивована тим,  що  адвокатом,  який  захищає  інтереси  ОСОБА_2,  суду надано , характеристику з місця проживання останнього, згідно якої він характеризується позитивно.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді матеріалів подання в суді першої інстанції, просить скасувати постанову районного суду у зв'язку з тим, що останній підозрюється у скоєні злочину, що відноситься до категорії тяжких за який передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, реалізовував психотропні речовини у місці, яке призначене для спортивних і культурних заходів. Також, апелянт зазначив, що ОСОБА_2 має задовільний стан здоров'я, матеріально забезпечена людина, являється підприємцем, що свідчить про об'єктивну можливість ухилитися від слідства та суду, а також перешкоджати встановленню істини по справі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, пояснення ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1, що просили залишити апеляцію без задоволення, а постанову - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 148, 150 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її віку, стану здоров'я, сімейного і матеріального стану, місця проживання та інші обставини, що її характеризують.

Як свідчать матеріали справи, ні в поданні, ні в апеляції прокурора не наведено виняткових підстав для обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Згідно з матеріалам ОСОБА_2 повністю визнав вину, має постійне місце проживання, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина. Також, ні в поданні слідчого, ні під час його розгляду в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не встановлено будь-яких даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 буде переховуватися від слідства та суду чи перешкоджати встановленню істини по справі.

Доводи апеляції з приводу того, що ОСОБА_2 матеріально забезпечена людина, є підприємцем - не можуть свідчити про те, що підозрюваний у зв'язку з цими обставинами має об'єктивну можливість перешкоджати встановленню істини по справі, а навпаки - ці дані позитивно характеризують його особу.

За викладених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційного подання.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційне подання прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2006 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.