Справа № 2а-2670/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2009 року Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
головуючого судді - Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання – Алманової І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання рішення нечинним, -
ВСТАНОВИВ:
11.06.2009 року ОСОБА_2 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Головного одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання рішень нечинними. Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначила, що постановою № 1409 від 11.09.2008 року по справі про адміністративне правопорушення була притягнута до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 168-1 КпАП України, у зв’язку з чим на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 306 грн. (а.с.6) Постановою №1409 від 11.11.2008 року позивачка, як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа також була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів”. До позивачки було застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17727,25 грн. (а.с.8).
Позивачка зазначає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення було порушено на підставі скарги ОСОБА_1 щодо поставки комплекту кухонної меблі та шафи на суму еквівалентної 6890 доларів США неналежної на думку ОСОБА_1 якості. Так, за поясненням позивачки, між нею та ОСОБА_1 був укладений договір № 106 на виготовлення комплекту кухонної меблі та шафи на суму еквівалентну 6890 доларів США, при цьому договором було встановлена сплати ОСОБА_1 авансу в сумі 3000 доларів США, оскільки аванс у зазначеному розмірі ОСОБА_1В, так і не був сплачений, ОСОБА_1 перешкоджала закінченню монтажу кухні та не пускала робітників до помешкання (а.с.11). На думку позивачки, дії ОСОБА_1 були спрямовані на ухилення від сплати обумовленої в договорі суми грошей.
Позивачка зазначає, що згідно висновку експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати ТППУ УТЕ-3126 від 17.09.2008 року в меблях для кухні виявлені зовнішні дефекти виробничого характеру, які є наслідком незакінченої зборки всього набору меблів, кінцеві висновки можуть бути зроблені тільки після повного закінчення зборки меблів (а.с. 13-14).
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що постанова №1989 від 11.11.2008 року підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд, постанова №1409 від 11.11.2008 року підлягає скасуванню.
З копії договору № 106 від 01.10.2007 року вбачається, що ОСОБА_2 зобов’язалась виготовити комплект меблі – кухні „Луізиана”, а ОСОБА_1 зобов’язалась сплатити 6890 доларів США, при цьому 3000 доларів США ОСОБА_1 зобов’язалась виплатити в якості авансу (а.с.11-12).
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник спір щодо якості поставленої позивачем продукції.
Як було встановлено в судовому засіданні, постановою у справі про адміністративне правопорушення № 1989 від 11.11.2008 року ОСОБА_2 була визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 168-1 КпАП України, на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 306 грн.
Як зазначає позивач, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався за її відсутністю, постанова про справі про адміністративне правопорушення №1989 від 11.11.2008 року всупереч вимогам ст. 285 КпАП України її надіслана не була.
Відповідно до ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки позивач зазначає, що не був сповіщений про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та не був присутній під час її розгляду, відповідач отримавши копію позовної заяви, знаючи про правову позицію позивачки, відомостей щодо належного сповіщення ОСОБА_2 чи її присутності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суду не надав, разом з тим, позивачка заперечує факт своє вини у скоєнні адміністративного правопорушення, поясняє, що ОСОБА_1 не виконала своїх зобов’язань по договору, не оплатила вартість проведених робіт.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.
Оскільки відповідач, не вислухавши думку особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не повно з’ясував наявність інших істотних обставин, що могли б вплинути на кваліфікацію дій позивачки, суд вважає, що вимоги позивачки є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд вважає, що постанова № 1989 від 11.11.2008 року по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення направленню на новий розгляд.
Судом встановлено, що 11.11.2008 року відповідачем було також винесена постанова № 1409 від 11.11.2008 року про накладення на позивачку стягнення передбаченого статтею 23 Закону України „Про захист право споживачів” (а.с.8). Зазначена постанова була винесена на підставі п.2, п. 7 ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів”.
Закон України „Про захист прав споживачів” хоч і регулює цивільно-правові відносини у сфері придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб, однак містить адміністративно-правові норми, а також санкції за їх порушення. Оскільки застосування санкцій передбачених ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів” є видом державного спонукання, яке характеризується тим, що застосовується органом державної виконавчої влади, а також тим, що застосовується у позасудовому порядку, відповідальність передбачена ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів” є адміністративно-правовою.
Відповідно до ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що під час розгляду справи щодо накладення стягнення передбаченого ст.23 Закону України „Про захист прав споживачів” відповідачем були порушені права позивачки. Так, відповідач не врахував, що між позивачкою та відповідачкою фактично виник спір про право цивільне. Так, за ствердженням позивачки, відповідачка не оплатила аванс, що було передбачено договором, тоді як відповідно до ст. 625 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином. Відповідач також не врахував наслідки не виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань по договору № 106 від 01.10.2007 року, які могли б вплинути на якість товару.
Суд вважає, що оскільки спірне правовідношення виникло саме між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, суду стали відомі відомості неналежного виконання зобов’язання як з боку ОСОБА_2, так і з боку ОСОБА_1, суд вважає, що застосування адміністративної санкції ставить позивача в нерівне становище, по відношенню до ОСОБА_1 Орган, що, розглянув справу про адміністративний проступок не враховував наявність вини інших осіб, у поставці товару неналежної якості, тому постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, враховуючи оплатний характер ст. 655 ЦК України, надані суду відомості щодо неналежного виконання зобов’язання з боку ОСОБА_1, суд вважає, що відповідач не повно розглянув справу щодо застосування санкцій ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів” чим порушив його права.
Згідно зі ст. 66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Судом під час розгляду позову встановлені обставини, які підтверджують позов, та які враховуються судом при винесенні постанови.
Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Способи захисту прав та законних інтересів позивачів (невичерпний перелік) передбачені ст. 105 КАС України
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Оскільки відомостей щодо надіслання позивачці у встановленому законом порядку копії постанов щодо притягнення її до адміністративної відповідальності у суду немає, а також враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, суд керуючись ст. 6 „Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, а також ст. 102 КАС України відновляє строк на звернення до суду у зв’язку із поважністю причин його пропуску.
За таких обставин постанова № 1409 від 11.11.2008 року по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи необхідно врахувати висновки експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати ТППУ УТЕ-3126 від 17.09.2008 р., зокрема їх попередній характер, а також те, що остаточні висновки по якості виготовлених товарів можна зробити тільки після остаточної зборки меблі (а.с. 15, а. 3 висновку).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 251, 254, 268, 280 КпАП України, ст.ст. 11, 12, 69, 71, 86, 102,159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
Поновити строк на подачу адміністративного позову.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання рішення нечинним , - задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 1989 від 11.11.2008 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.168-1 КУпАП
Скасувати постанову про накладення стягнення передбаченого ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1409 від 11.11.2008 року про накладення штрафу на ОСОБА_2.
Справу направити на новий розгляд до Г оловного одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст. 186 КАС України.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.І. ДРІШЛЮК