Справа № 357/6419/17 Головуючий у І інстанції Бондаренко О. В.

Провадження № 22-ц/780/2941/18 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О.

Категорія 20 06.09.2018

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Журби С.О.,

суддів Сержанюка А.С., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа: Острійківська сільська рада Білоцерківського району Київської області, Узинська міська державна нотаріальна контора Київської області, про визнання договорів дарування земельних ділянок недійсними,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував наступним:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_7, який заповів йому все належне майно. Після смерті батька він прийняв спадкове майно.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1 від 16.07.2001 року померлому ОСОБА_7 на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 0,6580 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства - 0,4080 га, та для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд - 0,2500 га. Маючи намір отримати Свідоцтво про право на спадщину, а саме на земельну ділянку загальною площею 0,6580 га, він звернувся до Управління Держземагенства у Білоцерківському районі із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці). Державним кадастровим реєстратором було розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та прийнято Рішення № РВ-3200105742015 про відмову у внесенні відомостей. Підставою для відмови стало знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, а саме: земельна ділянка площею 0,6580 га накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 власниками яких були ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. 02.02.2015 року приватним нотаріусом КМНО Мельниченко Т.Б. йому було повідомлено, що після смерті померлого ОСОБА_7 видати свідоцтва про право на спадщину на дві земельні ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,4080 га (ведення особистого селянського господарства) та 0,2500 га (для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель га споруд) неможливо, оскільки ним не надано витяг з Державного земельного кадастру на вищезазначені ділянки та рекомендовано за захистом своїх прав звернутися до суду. Станом на день подачі даного позову власником земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_3, площею 0,2500 га та НОМЕР_2, площею 0,3501 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_6, оскільки між ним та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договори дарування вказаних земельних ділянок.

ОСОБА_5 вказував, що він звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (справа № 357/2489/15-ц) з позовною заявою до Острівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа - управління Держземагентства у Білоцерківському районі про скасування рішення, визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх державної реєстрації. Рішенням суду від 28.09.2015 року у задоволенні позову було відмовлено.

10.12.2015 року Апеляційним судом Київської області апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.09.2015 року скасоване, по справі ухвалене нове судове рішення, яким визнано незаконним та скасовано рішення дванадцятої сесії Острійківської сільської ради шостого скликання від 12.06.2012 року № 20-159 в частині затвердження технічної документації щодо оформлення державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства; визнано недійсним Державний акт серії НОМЕР_4, виданий на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_3, та скасовано його державну реєстрацію; визнано недійсним Державний акт серії НОМЕР_5, виданий на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,3501 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, та скасовано його державну реєстрацію.

Вищевказане рішення апеляційної інстанції було залишене в силі ухвалою ВССУ від 24.10.2016 року.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали ОСОБА_6 за договорами дарування від 17.12.2014 року земельні ділянки, право власності на які вони набули безпідставно та незаконно. За таких умов договори дарування підлягають визнанню недійсними, так як ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не могли здійснювати розпорядження земельними ділянками у зв'язку з відсутністю у них на час укладення договорів будь-яких прав на цю землю.

У зв'язку з наведеним позивач просив суд визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, посвідчений 17.12.2014 року державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3686; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18069533 від 17.12.2014 року, прийняте державним реєстратором Узинської міської державної нотаріальної контори Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Малькевич Лесею Вікторівною та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності № 8109794 від 17.12.2014 року, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 530744732204; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,3501 га кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, який 17.12.2014 року посвідчений державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3688; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18070116 від 17.12.2014 року, прийняте державним реєстратором Узинської міської державної нотаріальної контори Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Малькевич Лесею Вікторівною та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності № 8110100 від 17.12.2014 року, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 530717732204; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, та земельну ділянку площею 0,3501 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, зареєстровану на ім'я ОСОБА_6; стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, посвідчений 17.12.2014 року державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3686; визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,3501 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, посвідчений 17.12.2014 року державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3688, скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, зареєстровану на ім'я ОСОБА_6; скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,3501 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, зареєстровану на ім'я ОСОБА_6. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, просять рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтували скаргу тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість вимог позивача. Вважають висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Як було встановлено в ході розгляду справи, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали у спадок ворітних частинах житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1. Рішенням Острійківської сільської ради від 03.08.2011 року № 11096 їм було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,3501 га - для ведення особистого селянського господарства за вказаною адресою. Рішенням Острійківської сільської ради від 12.06.2012 року № 20-159 було затверджено технічну документацію щодо оформлення державних актів на право приватної власності на вказані земельні ділянки, на підставі якого відповідачі отримали державні акти на них.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 10.12.2015 року, що було залишене в силі ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.10.2016 року, частково задоволено позов ОСОБА_5, визнано незаконним та скасовано рішення Острійківської сільської ради від 12.06.2012 року № 20-159 в частині затвердження документації щодо оформлення держаних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, визнано недійсними вищезазначені державні акти на ці ділянки та скасовано їх державну реєстрацію. Підставою для визнання незаконним та скасування рішення Острійківської сільської ради стало те, що «...при його постановлені було допущено порушення встановленого для цього законом порядку, наслідком чого стало порушення прав позивача ОСОБА_5.».

В той же час між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 17.12.2014 року було укладено договір дарування спірних земельних ділянок, за яким вони відчужили їх на користь ОСОБА_6. За таких умов ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали ОСОБА_6 земельні ділянки, право власності на які вони набули незаконно.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена Законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваних правочин). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України). Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З урахуванням того, що правова підстава для набуття права власності на спірні землі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 була визнана в судовому порядку незаконною та скасована, а правовстановлюючі документи на землі визнані недійсними, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачі при укладенні оскаржуваного договору не володіли належним обсягом прав на його предмет, що дозволяв би ним розпоряджатися та передавати у власність третій особі, у зв'язку з чим і задовольнив позов. З наведеними висновками суду погоджується й колегія суддів апеляційного суду, вважаючи їх обґрунтованими та законними. Оскільки у справі при вирішенні спору між ОСОБА_5 з однієї сторони та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з іншої були встановлені обставини щодо незаконності набуття останніми спірної землі та недійсності їх прав на неї, вказані обставини є преюдиційними при вирішенні і даного спору між ними, що також було констатовано судом першої інстанції. Доводи ж апелянтів щодо того, що формально рішенням Апеляційного суду Київської області від 10.12.2015 року не було окремо скасовано передачу їм земельних ділянок та реєстрацію прав на них, відтак відповідачі і на даний час залишилися власниками такої землі, колегія суддів апеляційного суду оцінює критично, оскільки при визнанні недійсним підстави для набуття особою цивільного права та правовстановлюючого документу на нього окремого скасування реєстрації такого права не є обов'язковим. Не зумовлюють невідповідності висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги, зокрема і посилання апелянтів на положення ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, оскільки вказані норми обумовлюють набуття прав набувачем житлового будинку на землю під ним в тих же обсягах, що й у попередніх власників/користувачів такої землі, в той час як в даному випадку такі права ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були оскаржені й скасовані судом.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов до правильного рішення по суті спору.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: А.С. Сержанюк

В.О. Фінагеєв