КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 31.05.2007                                                                                           № 12/276

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Алданової  С.О.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача - Матвієнко Т.В. (дов. № 18/2579 від25.12.2006 р.)

 від відповідача 1 -              Симоненко Н.В. (дор. № 1 від 02.01.2007 р.)

 від відповідача 2 -              Симоненко Н.В. (дор. № 1 від 01.01.2007 р.)

 від відповідача 3 -              Симоненко Н.В. (дор. № 1 від 02.01.2007 р.)

 від відповідача 4 -              Симоненко Н.В. (дор. № 1 від 01.02.2007 р.)

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Тепличний"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.12.2006

 у справі № 12/276  

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Тепличний"

                                                  Приватного підприємства торгівельна фірма "Марія"

                                                  Приватного підприємства "Авангардхліб"

                                                  Приватного підприємства "М"ясомолочний комплекс"

             

                       

 про                                                  стягнення 143069,24 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) Агрофірми „Авангард А” 124328 грн. 11 коп. боргу, 7320 грн. 43 коп. пені за період з 08.03.2006 року по 10.06.2006 року, 8702 грн. 97 коп. штрафу, 1264 грн. 49 коп. 3 % річних за період з 08.03.2006 року по 08.06.2006 року та 1453 грн. 24 коп. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції за період з травня по серпень 2006 року, згідно з договором № 27 ПР-Кп від 03.01.2006 року на постачання природного газу.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 07.12.2006 року було здійснено процесуальне правонаступництво в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України та замінено відповідача по справі № 12/276 - ТОВ Агрофірму „Авангард А” його правонаступниками - ТОВ „Агрокомбінат „Тепличний”, Приватним підприємством (далі – ПП) торгівельна фірма „Марія”, ПП „Авангардхліб” та ПП „М’ясо-молочний комплекс”.

Відповідно до письмових доповнень позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку 124328 грн. 11 коп. боргу, 7320 грн. 43 коп. пені за період з 08.03.2006 року по 10.06.2006 року, 8702 грн. 97 коп. штрафу, 1264 грн. 49 коп. 3 % річних за період з 08.03.2006 року по 08.06.2006 року та 1453 грн. 24 коп. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції за період з травня по серпень 2006 року, згідно з договором № 27 ПР-Кп від 03.01.2006 року на постачання природного газу.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.12.2006 р. у справі       № 12/276 позов задоволено повністю; стягнуто в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача 124328 грн. 11 коп. боргу, 7320 грн. 43 коп. пені, 8702 грн. 97 коп. штрафу, 1264 грн. 49 коп. 3 % річних, 1453 грн. 24 коп. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 1430 грн. 69 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-1 подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю і припинити провадження у справі, вважаючи, що рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи. При цьому відповідач-1 посилається на те, що суд неправильно застосував норми ст. 25 ГПК України, здійснивши процесуальне правонаступництво, оскільки у справах про визнання боржника банкрутом процесуальне правонаступництво боржника неможливе, у зв’язку з чим відповідач-1 вважає, що провадження у справі слід припинити на підставі пункту 6 статті 80 ГПК. Також відповідач-1 заперечив необхідність сплати податку на додану вартість у складі ціни за газ за січень та березень 2006р. та послався на те, що на виконання умов Договору ТОВ Агрофірма „Авангард-А” здійснило оплату за поставлений природній газ на загальну суму 1242600 грн.74 коп., але крім того, сальдо на 01.01.2006 р. складало 153859,61 грн. на користь ТОВ Агрофірма „Авангард-А”, що позивачем не враховано.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідачів вимоги апеляційної скарги підтримав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 03.01.2006 року між позивачем та ТОВ Агрофірмою „Авангард-А” (правонаступниками якого є відповідачі) було укладено договір № 27 ПР-Кп на постачання природного газу промисловим підприємствам (далі – Договір № 27).

Відповідно до пункту 1.1 Договору № 27, позивач взяв на себе зобов’язання передати Покупцю (ТОВ Агрофірма „Авангард”) у 2006 році природний газ, а ТОВ Агрофірма „Авангард-А”  - прийняти газ та здійснити оплату.

Ціна газу була визначена сторонами в п.5.1 Договору № 27: для покупців, які є платниками ПДВ - в розмірі 422,1 грн., крім того ПДВ - 00 грн. за 1000 куб. метрів, тариф на постачання природного газу - 12,50 грн., крім того ПДВ 2,50 грн., разом 437,1 грн., в т.ч. ПДВ - 2,5 грн.; для покупців, які не є платниками ПДВ - в розмірі 422 ,1 грн., крім того ПДВ - 84,42 грн. за 1000 куб. метрів, тариф на постачання природного газу - 12,50 грн., крім того ПДВ 2,50 грн., разом 521,52 грн., в т.ч. ПДВ - 88,61 грн.

Додатковим договором на постачання № 1А від 01.01.2006 року про внесення змін до договору № 27 ПР-Кп від 03.01.2006 року, пункт 5.1. Договору № 27 сторони виклали в новій редакції, а саме: з 01.01.2006 року ціна за 1000 м. куб. природного газу, що передається постачальником споживачу без врахування транспортування газу по території України, складає: на газ природний - 422,10 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 84,42 грн., сума цільової надбавки до ціни на природний газ у розмірі 2%, згідно Постанови КМУ № 442 від 11.06.2005 року - 8,44 грн., крім того ПДВ - 1,69 грн., тариф на постачання природного газу згідно постанови НКРЕ від 30.04.2004 року № 477 - 12,50 грн., крім того ПДВ - 2,50 грн. Разом -531,65 грн., в тому числі ПДВ - 88, 61 грн.

Також Додатковим договором на постачання № 1А від 01.01.2006 року про внесення змін до договору № 27 ПР-Кп від 03.01.2006 року сторонами було викладено п. 5.2. Договору № 27 в новій редакції, а саме: загальна сума даного Договору складається з сум вартості місячних поставок газу; в залежності від походження газу ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства на момент поставки газу.

Додатковим договором на постачання № 2 від 17.02.2006 року про внесення змін до договору № 27 ПР-Кп від 03.01.2006 року пункт 5.1. Договору № 27 було викладено в новій редакції, а саме: ціна за 1000 грн. кубічних метрів природного газу, що передається Постачальником Споживачу становить 548 грн., в тому числі ПДВ 109,60 грн., цільова надбавка 2% - 10,96 грн., крім того ПДВ - 2,19 грн., тариф на постання природного газу згідно Постанови НКРЕ від 30.04.2004 року № 477 - 12,50 грн., крім того ПДВ - 2,50 грн. Разом - 685 грн. 75 коп. в тому числі ПДВ - 114,29 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 27 позивач поставив ТОВ Агрофірма „Авангард А” за період з січня по травень 2006 року природний газ в обсязі 2524,152 тис. куб. м. газу, що підтверджується підписаними сторонами відповідно до п.3.3 та п.3.5 Договору № 27 актами прийому-передачі газу, які додані до матеріалів справи.

Загальна вартість поставленого газу за період з січня по травень 2006 року становить 1520788,46 грн., в т.ч. по місяцях : січень - 407663,90 грн., лютий - 388564 грн. 28 коп., березень — 412601 грн. 21 коп., квітень - 187632,72 грн., травень - 124326,35 грн.

Вартість поставленого газу визначена позивачем у відповідності до ціни, узгодженої сторонами в Додаткових договорах № 1А від 01.01.2006 року та № 2 від 17.02.2006 року, які підписані сторонами і є чинними на даний час.

Твердження відповідачів про те, що газ природний, поставлений за  Договором № 27, був імпортований згідно з міжурядовими контрактами, а тому, відповідно до ст. 8 Закону України „Про Державний бюджет на 2006”, операції з його постачання повинні оподатковуватися за нульовою ставкою ПДВ, судом першої інстанції обґрунтовано визнано безпідставними, оскільки будь-яких доказів того, що зазначений газ був ввезений на митну територію України відповідно до зовнішньо економічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, відповідачами не надано.

Згідно зі ст. 8 Закону України „Про Державний бюджет на 2006”, операції з ввезення природного газу, ввезеного на митну територію України , відповідно до зовнішньо економічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.  

З наданих позивачем документів вбачається, що імпортний газ, який був поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірмі „Авангард А”, отримувався позивачем на підставі зовнішньоекономічних контрактів, однак ці контракти були укладені не на виконання міжнародних договорів, а тому позивач не мав права застосовувати нульову ставку ПДВ при реалізації природного газу.

Крім того, посилання відповідача-1 на те, що ТОВ Агрофірма „Авангард А” сплатило вартість газу за січень та березень відповідно до рахунків-фактур № СФгаз-10024 від 31/01/2006 та № СФгаз-10074 від 30.03.2006р., в яких не було вказано ПДВ, не підтверджується належними доказами, оскільки з наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що при оплаті за газ ТОВ Агрофірма „Авангард А” зазначало в призначенні платежу Договір № 27 та інші рахунки, а рахунків-фактур № СФгаз-10024 від 31/01/2006 та № СФгаз-10074 від 30.03.2006р. при сплаті за газ не зазначалось.

Пунктом 6.1. договору № 27 ПР-Кп від 03.01.2006 року передбачено, що оплата за природний газ проводиться виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника вартості запланованих на наступний місяць обсягів газу за наступним графіком: - до 19 числа місяця, що передує місяцю поставки 50% від вартості запланованих обсягів газоспоживання на місяць; - до 8 числа місяця поставки - 25%; - до 18 числа місяця поставки - 25%. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 8 (восьмого) числа місяця, наступного за звітнім.

Даними банківських виписок підтверджується, що ТОВ Агрофірма „Авангард А” свої зобов’язання щодо оплати поставленого природного газу виконало частково, сплативши лише 1 396 460 грн. 35 коп.: 1242600 грн.74 коп. було сплачено на виконання Договору № 27 та, крім того, сальдо на 01.01.2006 р. складало 153859,61 грн. на користь ТОВ Агрофірма „Авангард А”. Таким чином, заборгованість перед позивачем за спожитий природний газ за період з січня по травень 2006 року склала 124 328 грн. 11 коп.

Статтями ст. 193 Господарського кодексу України, 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості обґрунтованими.

У відповідності до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.2. договору № 27 ПР-Кп від 03.01.2006 року на постачання природного газу передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з абз. 2 п. 7.2. Договору № 27, за прострочку платежу понад 30 днів покупець додатково сплачує штраф постачальнику у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати поставленого газу за Договором  № 27 понад 30 днів, та з урахуванням наведених норм законодавства, вимоги позивача щодо стягнення штрафу, пені за період прострочки з 08.03.2006 року по 18.09.2006 року, інфляційних втрат за період з 08.05.2006 року по 31.08.2006 року та трьох процентів річних за період з 08.03.2006 року по 18.09.2006 року, суд першої інстанції також обґрунтовано визнав правомірними.

У відповідності до ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно ст. 106 Цивільного кодексу України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.

Рішенням зборів учасників ТОВ Агрофірми „Авангард А” Коропського району, Чернігівської області від 16.05.2006 року протокол № 3, було прийнято рішення про реорганізацію ТОВ Агрофірма „Авангард А”, шляхом поділу.

Відповідно до Довідки № 1047000002 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб          підприємців, наданої Державним реєстратором Коропської райдержадміністрації, 19.10.2006р. під № 10471120005000083 була здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Авангард А” в результаті поділу.

Таким чином, викладене в апеляційній скарзі твердження відповідача-1 про необхідність припинення провадження у справі на підставі пункту 6 статті 80 ГПК не ґрунтується на обставинах справи та нормах чинного законодавства, оскільки юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Авангард А” було припинено в результаті поділу, а не в результаті банкрутства.  

19.10.2006р. Державним реєстратором Коропської районної державної адміністрації були зареєстровані статути новостворених підприємств: ТОВ „Агрокомбінат „Тепличний”, ПП торгівельна фірма „Марія”, ПП „Авангардхліб” та ПП „М’ясо-молочний комплекс”.

Пунктами 1.2 Статутів вищевказаних підприємств передбачено, що вони є правонаступниками Товариства з обмеженою відповідальністю „Авангард А”, яке реорганізовано шляхом поділу у межах визначених розподільним балансом і актом.

Кредиторська заборгованість в сумі 124328 грн. 11 коп., яка виникла у товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Авангард А" перед позивачем по договору № 27 ПР-Кп на постачання природного газу промисловим підприємствам від 03.01.06р., не була включена до розподільчого балансу, і відповідно не була передана новоствореним підприємствам, згідно з актом приймання - передачі.

Відповідно до ч. 5 ст. 107 Цивільного кодексу України, в разі коли правонаступниками юридичної особи є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов’язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилась.

Оскільки при складанні розподільчого балансу заборгованість в сумі 124328 грн. 11 коп., яка виникла у ТОВ Агрофірма „Авангард А” перед позивачем по договору № 27 ПР-Кп на постачання природного газу промисловим підприємствам від 03.01.2006р., не була включена і розподілена між новоствореними підприємствами-правонаступниками ТОВ Агрофірма „Авангард А”, то місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що,  відповідно до ч.5 ст. ст. 107 Цивільного кодексу України, ТОВ „Агрокомбінат „Тепличний”, ПП торгівельна фірма „Марія”, ПП „Авангардхліб” та ПП „М’ясо-молочний комплекс” несуть солідарну відповідальність перед позивачем за Договором № 27 ПР-Кп на постачання природного газу промисловим підприємствам від  03.01.2006р.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що місцевий господарський суд мотивовано визнав позовні вимоги про стягнення 124328 грн. 11 коп. боргу, 7320 грн. 43 коп. пені, 8702 грн. 97 коп. штрафу, 1264 грн. 49 коп. 3 % річних та 1453 грн. 24 коп. витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в солідарному порядку з ТОВ „Агрокомбінат „Тепличний”, ПП торгівельна фірма „Марія”, ПП „Авангардхліб” та ПП „М’ясо-молочний комплекс” обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомбінат “Тепличний” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 19.12.2006 року у справі № 12/276 - без змін.

Справу  № 12/276 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 07.06.07 (відправлено)