Справа № 22-4825/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Березкіна О.В.
Категорія 31 Доповідач Санікова О. С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П суддів: Санікової О.Є., Шамрило Л.Г. при секретарі Личкатій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами Комунального підприємства „Житлово-ремонтне управління № 6" і ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 16 березня 2006 року за позовом Комунального підприємства „Житлово-ремонтне управління № 6" до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території,-
встановив:
В апеляційній скарзі КП „Житлово-ремонтне управління № 6" просить скасувати рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 16 березня 2006 року, яким позовні вимоги „Житлово-ремонтного управління № 6" до ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за технічне обслуговування будинку та прибудинкової території в сумі 232 грн. 50 коп. та судовий збір на користь держави в сумі 51 грн., та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги „Житлово-ремонтне управління №6" посилається на порушення судом норм матеріального права і, зокрема, Закону України „Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, оскільки відповідачка не зверталась в КП „Житлово-ремонтне управління №6" про складання акта-претензії про ненадання будь-яких послуг, а згідно її заяв всі необхідні роботи провадились, про що свідчить відсутність повторних її звернень; надані відповідачкою копії чеків на придбання відповідачкою матеріалів для ремонту не підтверджують невиконання позивачем послуг по утриманню будинка. Позивачем надані письмові докази понесених витрат на утримання будинку і прибудинкової території.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідачка посилалась на те, що до наступного часу позивчаем не укладений з нею як із співвласником будинку договір про надання житлово-комунальних послуг, як того вимагає ст.26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги"; позивачем станом на 1 березня 2006 року не складено ні одного акта, який би підтверджував факт надання послуг; документи, надані КП „Житлово-ремонтне управління №6" про надання послуг безперечно не підтверджують фактичне надання зазначених в них послуг. Мешканці будинку неодноразово звертались в КП
„Житлово-ремонте управління №6" с заявами про заміну покрівлі, дверей під'їзду, труб водопостачання і опалення в подвалах, але КП „Житлово-ремонтне управління №6" не реагувало на них, тому мешканці під'їзду самостійно приводили місця загального користування, зокрема, під'їзд у належний стан.
В судове засідання апеляційного суду представник позивача не з'явився. КП „Житлово-ремонтне управління №6" надіслало лист, в якому просить розглянути справу у відсутності його представника.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи своєї апеляційної скарги, просила її задовольнити. Проти доводів апеляційної скарги позивача заперечувала. Відповідачка ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 підтримала, посилаючись на те, що позивачем позовні вимоги до неї пред'явлені безпідставно, оскільки в квартирі АДРЕСА_1 вона ніколи не проживала і не була прописана, зазначена квартира куплена її матір'ю і вона є її власницею.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 23 липня 1999 року ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 в місті Єнакієве.
Відповідно даних паспорту відповідачка ОСОБА_2 з 20 вересня 2001 року по З вересня 2002 року значилась прописаною в кв.АДРЕСА_2 в м.Юнокомунарську, а з вересня 2002 року зареєстрована у гуртожитку по АДРЕСА_3 в м.Донецьку. Тому суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 не може бути відповідачкою по справі.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд стягнув з відповідачки ОСОБА_1 суму заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території за фактично надані позивачем послуги, які підтверджені належними доказами, а саме: вивіз побутового сміття, освітлення місць загального користування, обслуговування димвенканалів, утримання апарата та обов'язкові платежі. При цьому суд керувався ст. 10 Закону України „Про приватизацію Державного житлового фонду", ст.ст. 13,20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" і врахував надані відповідачкою докази на підтвердження понесених витрат на утримання будинку і прибудинкової території.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідачів, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками /квартирами/ державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду і їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і придомових територій, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями передбачено, що власник житлових будинків зобов'язаний здійснювати своєчасне проведення їх ремонту; забезпечувати технічне обслуговування конструктивних елементів і технічного обладнання, санітарне обслуговування допоміжних приміщень і прибудинкової території. Власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.
Згідно зі ст. 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" до послуг з утримання будинків і прибудинкових територій відносяться: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та освітлення місць загального користування,поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо. Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральними органами виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Згідно зі ст. 20 зазначеного Закону споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 1999 року мешкає в квартирі АДРЕСА_1 в місті Єнакієво, яка належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу. З 2003 року має заборгованість з оплати за утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 881 грн. 05 коп.
Згідно додатку до рішення міської ради від 16 грудня 2003 року про затвердження тарифів на послуги з утримання житла для населення до складу витрат входять: прибирання сходових клітин, електроенергія міст загального користування, прибирання прибудинкової території, утримання аварійної служби, витрати на обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж водо,-теплопостачання та водовідведення, електропостачання; дератизація, дезінфекція, обслуговування димвентканалів, поточний ремонт будинку, ремонт дитячих майданчиків, підготовування будівель до зими, протипожежні заходи, інші витрати.
На підтвердження надання послуг за Період 2003-2004 років КП,"Житлово-ремонтне управління № 6" надані: акти робіт по дезаратизації і дезинфекції за червень і листопад 2005 року /а.с. 33-34/, графік вивозу мусора /а.с.35/, акти проведених робіт по підготовці до зими за 2003-2004 роки /а.с.36-37/, акт про готовність будинку №НОМЕР_1 до опалювального сезону за травень 2005 року /а.с.38/, акти виконаних робіт по плановому обслуговуванню димових і вентиляційних каналів /а.с.39-46/, рахунки за електроенергію /а.с.49-77/.
Судом першої інстанції проведений розрахунок зазначених послуг за період з березня 2003 року по вересень 2005 року по будинку АДРЕСА_1 виходячи із наданого позивачем розрахунку затрат на утримання будинків і прибудинкової території /а.с.86/, враховуючи витрати на утримання апарату та обов'язкові платежі, розмір яких склав 232 грн. 50 коп.
Позивачем не надано доказів надання будь-яких інших послуг по обслуговуванню будинка №НОМЕР_1 і прибудинкової території, перелічених у Законі України „Про житлово-комунальні послуги" та додатку до рішення міської ради, а саме: прибирання сходових клітин, прибирання прибудинкової території, обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж водо,-теплопостачання та водовідведення, поточний ремонт будинку, тощо. Одночасно ОСОБА_1 надані докази понесених нею витрат на здійснення деяких робіт по ремонту під'їзда, в якому розташована її квартира.
Із матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 в червні та жовтні 2004 року зверталась до КП „Житлово-ремонтне управління №6" з приводу незадовільного стану теплозабезпечення, електроприладів загального користування, а також зовнішнього стану будинку; 6 жовтня 2004 року працівниками КП „Житлово-ремонтне управління №6" був складений акт про те, що при наповненні системи центрального опалення водою квартира №8, де проживає ОСОБА_1, була залита. Позивачем не надано ніяких доказів реагування на звернення ОСОБА_1
Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечння сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з відповідачки суми боргу за фактично понесені позивачем витрати в сумі 232 грн. 50 коп., а також про необрунтованність позовних вимог до відповідачки ОСОБА_2 Висновки суду грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам Законів, а саме ст. 179 ЖК України, Закону України „Про житлово-комунальні послуги" та Правилам користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.
Посилання позивача на те, що відповідачка не зверталась до КП „Житлово-ремонтне управління №6" з приводу неналежного надання послуг спростовуються зібраними по справі доказами, а посилання на те, що з цього приводу повинен був складений акт-претензія не грунтуються на законодавстві, оскільки відповідно до Закону України „Про
житлово-комунальні послуги" акт-претензія складається у разу порушення виконавцем умов договору, а як встановлено матеріалами справи договір між сторонами не укладався.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційні скарги Комунального підприємства „Житлово-ремонтне управління №6" та ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 16 березня- 2006 року
залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.