АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22-ц/791/958/18 Головуючий у першій інстанції Решетов В.В.

Єдиний унікальний номер справи:662/1976/17 Доповідач Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Базіль Л.В.,

суддів: Бугрика В.В.,

Семиженка Г.В.,

секретар Павловська Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу № 662/1976/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року, ухвалене в складі судді Решетова В.В., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначило, що 16.12.2005 року між акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який 14.06.2010 року відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №Ф070391П, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти.

Забезпечення виконання зобов'язань позичальника забезпечено порукою ОСОБА_3 та ОСОБА_5, відповідно до укладених договорів поруки.

Позивач зазначає, що ОСОБА_4 не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 14.09.2017 рік позичальник має заборгованість в сумі 54096.53 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 53752.30 грн, за відсотками - 209.14 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків - 82.34 грн, інфляційні втрати за відсотками у сумі 52.75 грн.

Так як поручителями за зобов'язаннями ОСОБА_4, які виникли з кредитного договору №Ф070391П від 16.12.2005 року є ОСОБА_3, ОСОБА_5 позивач просив стягнути кредитну заборгованість з відповідачів у солідарному порядку.

Справа розглядалась судом першої інстанції, після скасування заочного рішення від 28 листопада 2017 року.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №Ф070391 від 24.05.2007 року в сумі 54001.70 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом 53752.30 грн; заборгованості по відсоткам 147.82 грн; пені за несвоєчасне повернення відсотків 68,20 грн, інфляційних втрат за відсотками 33,38 грн. Стягнуто пропорційно з відповідачів на користь ПАТ «Укрсоцбанк» суму сплаченого судового збору в сумі 1600,00 грн. а саме по 534,00 грн з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Скарга мотивована тим, що вимоги банку повернути кредит достроково не відповідають вимогам як умов договору так і положенням Цивільного Кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п.8 розділу Х111 "Перехідні положення" ЦПК України від 15.12.2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов до таких висновків.

Під час апеляційного розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.05.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який в 14.06.2010 року перейменовано в Публічне акціонерне товарситво «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф070391П, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 25 000,00 доларів США зі сплатою 13% річних з кінцевим терміном повернення до 23 травня 2022 року на умовах визначених договором.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору у той же день між банком та ОСОБА_4 і ОСОБА_3, ОСОБА_5 укладені окремі договори поруки, згідно з умовами яких ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зобов'язалися перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф070391П від 24 травня 2007 року.

Крім того кредитні зобов'язання забезпечені іпотекою відповідно до іпотечного договору від 24 травня 2007 року, укладеного між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3, за умовами якого остання передала банку в іпотеку житловий будинок, що знаходиться за адресою вул. Нижня, місто Цюрупинськ Херсонської області.

До договору кредиту №Ф070391П від 24 травня 2007 року неодноразово укладалися додаткові угоди №1 від 05.11.2008, №2 від 09.02.2009 року, за умовами яких змінювався розмір відсоткової ставки за користування кредитом.

15.11.2012 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф070391П від 24 травня 2007 року були внесені зміни №3, в яких зазначено, що у зв'язку з переходом кредитора на нове програмне обслуговування сторони дійшли згоди про виклад змісту кредитного договору в новій редакції та в якому погодили, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами зі сплатою 15% річних та з кінцевим терміном погашення до 23 травня 2022 року.

15.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 був укладений договір про внесення змін №4 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф070391П від 24 травня 2007 року, за умовами якого сторони дійшли взаємної згоди змінити валюту кредиту шляхом рефінансування наявної на дату укладення цього договору кредитної заборгованості та встановили, що заборгованість за кредитом складає 169743.76 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими на дату укладення цього договору про внесення змін, вважається погашеною. Сторони договору встановили процентну ставку за користування кредитом в розмірі 9.9% річних з кінцевим терміном повернення до 14.11.2022 року. Погашення кредиту здійснюється згідно графіку, щомісячними платежами до 10 числа кожного місяця.

Інші умови договору залишилися незмінними.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Свобода договору, закріплена у ст.ст.6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частинами першою, другою статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статей 526, 530, 610 ЦК України, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Відповідно до п.3.2 договору про внесення змін №3 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф070391П від 24 травня 2007 року, кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту (траншів кредиту), нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій у разі:

3.2.3.1 затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменш на три календарні місяці; або 3.2.3.2 перевищення сумою простроченої заборгованості суми кредиту більш як на 10%; або 3.2.3.3 несплати позичальником в терміни, встановлені цим договором більше однієї виплати, яка перевищує 5% загальної суми кредиту; або 3.2.3.4 якщо позичальник протягом трьох робочих днів від дати отримання вимоги кредитора про надання додаткових засобів забезпечення виконання зобовязання, згідно з п.3.2.2. цього договору не надасть таких засобів (шляхом укладення відповідного договору) або запропоновані засоби не влаштують кредитора; або 3.2.3.5 у разі порушення позичальником або третьою особою (майновим поручителем, поручителем) обов'язків, встановлених цим Договором та договорами, зазначеними в п.п.1.1.3, 1.3, п.3.3.5 цього договору або у разі припинення дії цих договорів, п.3.2.3.6 іншого істотного порушення умов цього договору.

За положеннями п.3.3.14 договору позичальник зобов'язаний протягом 60 календарних днів з дати одержання письмового повідомлення кредитора, достроково повернути в повному обсязі кредит, нараховані проценти, комісії, а також можливі штрафні санкції (пеню, штраф) у випадках, визначених п.п.3.2.3, 5.4 цього договору.

У випадку усунення позичальником порушень, вказаних в п.3.2.3 цього договору, в тому числі погашення простроченої заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та можливими штрафними санкціями впродовж строку, вказаного в п.3.3.14 цього договору, вимога кредитора щодо повернення в повному обсязі кредиту втрачає чинність.

Частково задовольняючи позов ПАТ «Укрсоцбанк», суд першої інстанції зазначені положення кредитного договору залишив поза увагою та дійшов до помилкового висновку про те, що у позивача виникло право вимагати повернення кредиту ( строк повернення якого, визначено сторонами в договорі до 14.11.2022 року) достроково, посилаючись лише на факт не здійснення ОСОБА_4 періодичних платежів за період з 11.03.2013 року по 11.03.2014 рік та з 25.11.2016 року по 06.09.2017 рік, не звернув при цьому уваги, що позичальник не має прострочених платежів, а отже за умовами договору у випадку погашення простроченої заборгованості за кредитом, банк позбавлений можливості вимагати повернення кредиту в повному обсязі.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідачі здійснюють погашення кредитної заборгованості частково достроково, перераховуючи суми на погашення кредитної заборгованості в значно більших розмірах чим визначений розмір щомісячних платежів.

Зазначені обставини не заперечував представник банку в судовому засіданні апеляційного суду.

Посиланнь на інші порушення зобов'язань за кредитним договором, які слугували би підставою для дострокового стягнення кредиту, позовна заява не містить.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обгрунтованим, оскільки суд ухвалив рішення при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, не взяв до уваги при ухваленні рішення умови кредитного договору та неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для виходу суду апеляційної інстанції за межі доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги є необгрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, відповідно до п.13 ст.141 та ст.133 ЦПК України за рахунок позивача на користь апелянта необхідно відшкодувати понесені ним та документально підтверджені судові витрати за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.367, 374,376 ЦПК України апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року скасувати і ухвалити нове.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_3 2400 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення може бути оскаржена до Верховного суду, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.В. Базіль

Судді: В.В. Бугрик

Г.В. Семиженко

Повний текст постанови складено і підписано 20 вересня 2018 року.

Головуючий Л.В. Базіль