Справа № 751/4450/17 Провадження № 22-ц/795/1051/2018 Головуючий у I інстанції - Маслюк Н. В. Доповідач - Висоцька Н. В.

Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В.

із секретарями -Шкарупою Ю.В., Зіньковець О.О.

сторони: позивач - Відкрите акціонерне товариство «Лакокраска» м. Ліда,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛК-Україна»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛК-Україна» на ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03 липня 2018 року (місце ухвалення - м. Чернігів, дата складання повного тексту судового рішення - 09.07.2018) у справі за клопотанням Відкритого акціонерного товариства «Лакокраска» м. Ліда про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09.02.2015 року у справі № 225-8/2014,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року ВАТ «Лакокраска» м. Ліда звернулося до суду з клопотанням щодо дозволу примусового виконання рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09.02.2015 у справі № 225-8/2014.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що Економічним судом Гродненської області рішенням від 09.02.2015 у справі № 225-8/2014 з ТОВ «Торговий дім «ЛК-Україна» на користь ВАТ «Лакокраска» м. Ліда стягнуто 754 482, 51 євро основного боргу та 199 929,85 євро пені. 03.03.2017 вказаним судом було видано судовий наказ, а 30.06.2017 ухвалою цього ж суду поновлено строк для пред»явлення виконавчого документа до виконання.

В рахунок погашення заборгованості ТОВ «Торговий дім «ЛК-Україна» сплатило на користь ВАТ «Лакокраска» м. Ліда суму в розмірі 42 100 євро. Станом на 11.07.2017 заборгованість за відвантажену у 2013 році продукцію становить 712 382,51 євро основного боргу та 199 929,85 євро пені.

У зв»язку з тим, що ТОВ «Торговий дім «ЛК-Україна» у добровільному порядку не виконало в повному обсязі судове рішення, а також керуючись Угодою про порядок вирішення спорів, пов»язаних із здійсненням господарської діяльності, укладеною 20.03.1995 в м. Києві, та ст.ст. 390 - 398 ЦПК України, ВАТ «Лакокраска» м. Ліда у своєму клопотанні просить про дозвіл примусового виконання в Україні рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09.02.2015 у справі № 225-8/2014.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.07.2018 клопотання ВАТ «Лакокраска» м. Ліда про дозвіл на примусове виконання рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09.02.2015 року у справі № 225-8/2014, задоволено.

Надано дозвіл на примусове виконання рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09.02.2015 у справі №225-8/2014 про стягнення з ТОВ Торговий дім «ЛК-Україна» на користь ВАТ «Лакокраска» м. Ліда основного боргу в сумі 621 057,51 євро (що за курсом НБУ - 30,5322 станом на 03.07.2018 становить 18 962 252,11 грн) та пені в сумі 199 929,85 євро (що за курсом НБУ - 30,5322 станом на 03.07.2018 становить 6 104 298,17 грн).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції адвокат ТОВ «Торговий дім «ЛК-Україна» Шамко О.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу суду від 03.07.2018 - скасувати.

За доводами скарги судом першої інстанції не повно та не всебічно розглянута справа, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

У скарзі заявник посилається, що розглядаючи клопотання суд не має права одночасно визначати суму стягнення як в іноземній валюті, так і в національній. Задовольняючи клопотання, суд зобов»язаний визначити суму боргу лише в національній валюті за курсом НБУ на день постановлення ухвали.

В судове засіданння представник ВАТ «Лакокраска» м. Ліда (Республіка Білорусь) не з"явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать зворотні повідомлення, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 231, 235).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, представника боржника, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Економічного суду Гродненської області Республіки Білорусь від 09.02.2015 у справі № 225-8/2014 стягнуто з ТОВ «Торговий дім «ЛК-Україна» на користь ВАТ «Лакокраска» 754482,51 євро основного боргу і 199929,85 євро пені (а.с. 4-5).

На підставі зазначеного рішення Економічним судом Гродненської області 03.03.2015 було видано судовий наказ (а.с. 9), строк пред»явлення якого ухвалою Економічного суду Гродненської області від 30.06.2017 було поновлено (а.с. 10-11).

Задовольняючи клопотання суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до ст. 51 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та ст. 462 ЦПК України рішення Економічного суду Гродненської області Республіки Білорусь від 09.02.2015 року по справі №225-8/2014 підлягає визнанню та виконанню на території України.

З таким висновком суду не погоджується суд апеляційної інстанції враховуючи наступне.

Згідно статті 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Таким міжнародним договором, зокрема, є Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 2889-XII від 19 грудня 1992 року, а Республікою Білорусь - ратифікаційна грамота подана 24 листопада 1992 року (відповідно до Довідки про ратифікацію документів і виконання внутрішньодержавних процедур по документах, прийнятих Радою глав держав, Радою глав урядів та Економічною радою Співдружності Незалежних Держав).

Згідно ст. 5 вказаної Угоди, компетентні суди та інші органи держдав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов»язуються надавати взаємну правову допомогу.

Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб.

При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо.

При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави.

При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Статтею 7 вказаної Угоди передбачено, що Держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що набули законної чинності.

Рішення, винесені компетентними судами однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, мають бути виконаними на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав.

Рішення, винесені компетентним судом однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав у частині звернення стягнення на майно відповідача, підлягають виконанню на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав органами, призначеними судом або визначеними законодавством цієї держави.

Статтею 8 вказаної Угоди передбачено, що виконання рішення відбувається за клопотанням заінтересованої Сторони.

До клопотання додаються: належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушене клопотання; офіційний документ про те, що рішення набуло чинності, якщо це не випливає з тексту самого рішення; докази про повідомлення іншої Сторони про процес; виконавчий документ.

Відповідно до ст. 9 вказаної вище Угоди, у виконанні рішення може бути відмовлено на прохання Сторони, проти якої воно направлене, тільки якщо ця Сторона надасть компетентному суду за місцем, де виклопотується виконання рішення, докази того, що інша Сторона не була повідомлена про процес.

Згідно до частини 1 ст. 464 ЦПК України, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 466 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні.

За пунктом 3 частини 3 ст. 466 ЦПК України, до клопотання має додаватись документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Матеріали справи містять копію рішення Економічного суду Гродненської області Республіки Білорусь від 09.02.2015 у справі № 225-8/2014, яке завірене.

Разом з тим, у справі відсутній офіційний документ про те, що рішення набуло чинності, оскільки це не випливає з тексту самого рішення, яке містить лише визначення строку і порядку оскарження та відсутні докази про повідомлення іншої Сторони про процес, як це передбачено ст. 8 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.

Матеріали справи містять дані, а саме ухвалу про виконання судового доручення Господарським судом м. Києва від 19.11.2014 відповідно до якої було вручено ухвалу від 08.10.2014 у справі № 225-8/2014 про прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі та позовної заяви ТОВ «Торговий дім «ЛК-Україна», проте надані документи не містять будь-яких даних повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Як вбачається з рішення Економічного суду Гродненської області Республіки Білорусь від 09.02.2015 у справі № 225-8/2014, ТОВ «Торговий дім «ЛК-Україна», як сторона проти якої винесено рішення, не приймала участі у процесі, та не подавала заперечень по суті позовних вимог.

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала (ч. 4 ст. 466 ЦПК України).

Вищевказаних вимог законодавства районний суд не дотримав та не звернув уваги на викладене вище.

За таких обставин, суду першої інстанції слід було залишити клопотання без розгляду відповідно до положень ч. 4 ст. 466 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.07.2018 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення по суті клопотання.

При цьому, таке судове рішення колегії суддів апеляційного суду не перешкоджає заявникові подати клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09.02.2015 року у справі № 225-8/2014.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, ч. 4 ст. 466 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛК-Україна»- задовольнити частково.

Ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03 липня 2018 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Клопотання Відкритого акціонерного товариства «Лакокраска» м. Ліда про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09.02.2015 року у справі № 225-8/2014 залишити без розгляду та повернути клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення у повному обсязі складено 21.09.2018

Головуючий:Судді: