Справа №22-5885/06 р. Головуючий у 1 інстанції - Мірошкін О.І.
Категорія - 1 Доповідач - Зінов'єва А.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судці: Бугрим Л.М.
суддів: Бондаренко Л.І.
Зінов'євої А.Г.
при секретарі: Чернишенко К.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної виконавчої служби (далі ДВС) м. Єнакієве та заперечення державного виконавця державної виконавчої служби м. Єнакієве на рішення та окрему ухвалу Єнакіївського міського суду від 25 квітня 2006 р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця державної ДВС м. Єнакієве у зв'язку з накладенням штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що у зв'язку з виконанням рішення суду щодо внесення змін в акт про нещасний випадок від 13 травня 1983 р., виданий на ім'я ОСОБА_2 державним виконавцем, у провадженні якого знаходився виконавчий документ, на нього було накладено штраф у розмірі 170 грн. Вважав такі дії державного виконавця неправомірними, оскільки його вимоги не були виконані з поважних причин, зокрема: звернення до суду з приводу роз'яснення рішення суду, а також його знаходження у відпустці.
Рішенням Єнакіївського міського суду від 25 квітня 2006 р. скаргу ОСОБА_1 було задоволено: дії державного виконавця ДВС м. Єнакієве було визнано незаконними. Постанову державного виконавця ДВС м. Єнакієве від 24 березня 2006 р. про накладення штрафу у розмірі 170 грн. на директора Єнакіївського акціонерного товариства відритого типу (далі АТВТ) „Металургремонт" ОСОБА_1 було скасовано.
Крім того, судом було постановлено окрему ухвалу від 25 квітня 2006 р. про необхідність довести до вищої інстанції про дії державного виконавця, які не відповідають діючому законодавству.
Не погодившись з рішенням суду та окремою ухвалою, ДВС м. Єнакієве принесла апеляційну скаргу, а державний виконавець заперечення на окрему ухвалу, в яких просили вищевказані процесуальні документи скасувати як такі, що не відповідають вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. ДВС м. Єнакієве просили постановити ухвалу, якою скасувати рішення та закрити провадження по справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ДВС м. Єнакієве посилалася на те, що судом порушено порядок розгляду скарги, оскільки вона розглянута відповідно до вимог ЦПК України. Судом також порушені вимоги цивільно-процесуального законодавства, оскільки при вирішення питання відповідно до ЦПК України, судом повинна бути постановлена ухвала, а не рішення. Крім того, судом дана неправильна оцінка представленим доказам.
В обґрунтування заперечень на окрему ухвалу, державний виконавець посилався на те, що суд зробив неправильні висновки про невідповідність його дій нормам Закону України „Про виконавче провадження".
У судове засідання представник ДВС та державний виконавець не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду та окрему ухвалу залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, ОСОБА_1, перевіривши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги та заперечень, апеляційний суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з постановленням нової ухвали, а окрема ухвала -скасуванню за таких підстав.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що державний виконавець при винесенні постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1 від 24 березня 2006 р. не перевірив чи були причини неявки останнього поважними. Крім того, постанова про накладення штрафу не містить посилань на норми Закону України „Про виконавче провадження", тому не зрозуміло за яку саме провину на ОСОБА_1 накладено штраф. У зв'язку з викладеними обставинами, відносно державного виконавця було постановлено окрему ухвалу.
Між тим, такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
При розгляді справи було встановлено, що 2 грудня 2005 р. у провадження державного виконавця ДВС м. Єнакієве Каліннікова О.В. надійшов виконавчий документ, виданий Єнакіївським міським судом на підставі рішення цього ж суду про внесення змін до акту від 13 травня 1983 р. про нещасний випадок, який мав місце з ОСОБА_2. Відповідно до Закону України „Про виконавче провадження", державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і керівнику АТВТ „Металургремонт" було запропоновано виконати вказане рішення у добровільному порядку і в триденний строк після отримання постанови, з'явитися до державного виконавця з відповідними документами про належне виконання рішення. 30 січня 2006 р. від АТВТ „Металургремонт" надійшло повідомлення про їх звернення до суду з заявою про роз'яснення рішення суду від 10 жовтня 2005 р. 21 лютого 2006 р..до ДВС м. Єнакієве надійшла ухвала суду від 14 лютого 2006 р. про роз'яснення рішення, яка набрала чинності, у зв'язку з чим 1 березня 2006 р. керівнику АТВТ „Металургремонт", яким є ОСОБА_1, було надіслано листа з зобов'язанням в триденний строк з дня його отримання виконати рішення суду. Вказаний лист було отримано АТВТ „Металургремонт" 10 березня 2006 р., однак рішення суду і вимоги державного виконавця виконані не були. 24 березня 2006 р. відповідно до Закону України „Про виконавче провадження", державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу на першого керівника, тобто на ОСОБА_1
Виходячи з наведеного, у суду першої інстанції не було підстав для скасування постанови державного виконавця від 24 березня 2006 р.
Відповідно до вимог ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч.2 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження", в постанові про відкриття провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів.
Такий строк, державним виконавцем було встановлено двічі: по-перше при надходженні виконавчого документа і відкриття провадження, по-друге - після надходження від суду першої інстанції ухвали про роз'яснення рішення.
Обидва рази, що підтвердив ОСОБА_1 у судовому засідання, постанови та листи державного виконавця були отримані, але ніяких заходів щодо виконання рішення суду від 10 жовтня 2005 р. прийнято не було, навіть після ухвали суду про роз'яснення рішення.
Згідно ч.2 ст. 30 вищевказаного Закону, у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку,
встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
З письмовими заявами про несвоєчасне отримання постанови державного виконавця відповідач (АТВТ „Металургремонт") у ДВС не звертався, що свідчить про небажання останнього виконувати рішення суду про внесення змін до акту про нещасний випадок на виробництві.
Відповідно до вимог ст. 87 Закону України „Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу та призначає новий строк для виконання.
Таким чином, виходячи з наведеного, державний виконавець, на якого законом покладено обов'язок виконувати, зокрема, рішення суду і приймати всіх заходів для цього діяв відповідно до Закону України „Про виконавче провадження".
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не виконав вимоги державного виконавця з поважних причин - знаходився у відпустці, не заслуговують уваги. Відповідно до пояснень останнього та матеріалів справи, у відпустці він знаходився у період з 6 по 15 березня 2006 р. Вказівки державного виконавця про необхідність виконання рішення надійшли до АТВТ „Металургремонт" 10 березня 2006 р. і були доведені до відома ОСОБА_1, як першого керівника, 15 березня 2006 р. Ніяких заходів, відповідно до діючого законодавства, останнім прийнято не було. Лише 24 березня 2006 р. (тобто після спливу 10 днів з дня доведення до відома керівника про наявність вимог державного виконавця) на ОСОБА_1 було накладено штраф.
При таких обставинах у суду першої інстанції не було підстав для скасування постанови про накладенні штрафу і, тим більш, для постановлення окремої ухвали відносно державного виконавця.
Таким чином, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що згідно вимог п. З ч.І ст. 309 ЦПК України, є підставами для скасування рішення суду з ухваленням нового.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.І п.2, 309 ч.І п.З, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд,-
У ХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу державної виконавчої служби в м. Єнакієве задовольнити частково, заперечення державного виконавця державної виконавчої служби в м. Єнакієве задовольнити.
Рішення та окрему ухвалу Єнакіївського міського суду від 25 квітня 2006 р. скасувати.
ОСОБА_1 у задоволенні скарги на дії державного виконавця державної ДВС м. Єнакієве у зв'язку з накладенням штрафу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: