УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/1821/18 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О.М.

Категорія 50 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.

секретаря

судового засідання Ковальської Я.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу судді Житомирського районного суду Житомирської області від 06 липня 2018 року під головуванням судді Дубовік О.М.

у цивільній справі 278/1821/18 за заявою ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 аліментів,-

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою. Просила видати судовий наказ, яким стягувати з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 06 липня 2018 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду. При цьому зазначає, що відповідно до ст.28 ЦПК України позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем перебування позивача. Виходячи з аналогії закону і аналогії права, вважає, що це положення закону застосовується також і до заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів. На даний час вона має статус внутрішньо переміщеної особи та перебуває на обліку в управлінні ПСЗН Житомирської районної державної адміністрації. Місце її теперішнього перебування разом з неповнолітніми дітьми зареєстроване в АДРЕСА_1. А тому, на її думку, вона мала законне право звернутися до суду за її місцем перебування до Житомирського районного суду.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що згідно інформації, наданої Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області місце проживання відповідача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не значиться.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У поданій заяві зазначено, що останнім відомим місцем проживання ОСОБА_4 є АДРЕСА_2 (а.с.1).

Відповідно до ч.5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

22.06.2018 року судом першої інстанції до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного УДМС України в Донецькій області направлено запит з метою отримання інформації відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України (а.с.31).

З інформації, наданої відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області від 26.06.2018 року вбачається, що місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, за відомостями відділу не значиться (а.с.32).

Відповідно до ч.9 ст.165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

В даному випадку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у зв'язку з відсутністю інформації щодо місця проживання (перебування) ОСОБА_4, у суду не було законних підстав для видачі судового наказу, а тому він правомірно відмовив у задоволенні заяви про видачу судового наказу.

Суд також звертає увагу на те, що за положеннями ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Окрім того, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.166 ЦПК України).

ОСОБА_3 також не позбавлена можливості звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права. Підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.258 259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу судді Житомирського районного суду Житомирської області від 06 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий: Судді: