Справа № 22-5266 2005р. Головуючий у 1 інстанції Гонтар А.Л.
Категорія 41 Доповідач: Лоленко А.В.
РІШЕННЯ Іменем України
19 червня 2006р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Денисенко Л.Л.
суддів: Лоленко А.В., Новодворської О.І.
при секретарі Жуковій О.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від- 26 грудня 2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „ Дружківський машинобудівний завод" про стягнення недоплаченої заробітної плати, компенсації, моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2005р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ „Дружківський машинобудівний завод" про стягнення недоплаченої заробітної плати, компенсації та моральної шкоди.
Він посилався на те, що з 2.09.2003р. він працює на заводі на посаді слюсаря по ремонту обладнання. 12,13 червня 2004р. за роботу у вихідні дні йому недоплатили 121 грн.92 коп. У січні 2005р. він працював 4,5,6, та 31, йому заплатили за роботу 53 грн. 15 коп., вважає, що йому недонарахована заробітна плата за ці дні в розмірі 91 грн. 15 коп. та недоплачена допомога по непрацездатності в сумі 164грн. 40 коп. В лютому 2005р. він відпрацював 19 днів, йому недоплатили 143 грн. 77 окп. В березні 2005р. він відпрацював 150 годин, йому недоплатили 134 грн.20 коп. Просив стягнути вказану заробітну плату, недоплату по лікарняному, компенсацію і моральну шкоду в розмірі 4000грн.
Рішенням Дружківського міського суду Донцької області від 26 грудня 2005р. позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену суму по тимчасовій непрацездатності в сумі 157 грн. 80 коп. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду, вважає, що судом не враховані всі обставини, неправильно застосований закон.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апреляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Суд дійшов обгрунтованого висновку про необхідність стягнення доплати по лікарняному в сумі 157 грн. 80 коп., оскільки відповідачем неправильно нарахована виплата по лікарняному, виходячи з 2/3 частини середньої заробітної плати.
Судом також встановлено , що за період 12,13 червня 2004р. неправильно проведена виплата за роботу у вихідний день, сума 43 грн. 82 коп. за один день була виплачена відповідачем лише в лютому 2005р.
Що стосується інших вимог по недоплатам , то суд перевіряв правильність їх нарахування і прийшов до обгрунтованого висновку , що вказані суми нараховані і виплачені правильно, відповідно фактично відпрацьованому часу і простою, який на той час мав місце.
Разом з тим, суд не застосував компенсацію по несвоєчасно виплаченим сумам.
Так, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001р. „ Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів в зв"язку з порушенням строку їх виплати" ОСОБА_1 має право на отримання компенсації в зв"язку з затримкою сум до виплати 157,80 грн. ( по тимчасовій непрацездатності) і 43,82 грн.( по несвоєчасній виплаті за роботу у вихідний день). Розмір компенсаційних виплат складає: по сумі 157,80 грн. за період з січня 2005р. по грудень 2005р. - 157,80грн.х 8,5 %:100= 13 грн. 41 коп.; по сумі 43,82 грн. за період з червня 2004р. по лютий 2005р. - 43,82 грн.х10,5 % : 100 = 4 грн. 60 коп. Всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума компенсації 18 грн.. 01 коп.
Апеляційний суд,не погоджується з висновками суду про відмову ОСОБА_1 в позові про відшкодування моральної шкоди в зв"язку з порушенням права на своєчасне отримання заробітної плати і виплати по лікарняному.
Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом першої інстанції встановлено, що право позивача на своєчсасне отримання заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності було порушено. ОСОБА_1 заявив вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 4000 грн., так як він морально страждав в зв"язку з невиплатою заробітної плати , лікарняних. Апеляційний суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди підлягяє частковому задволенню в розмірі 100 грн., оскільки в зв"язку з частковою невиплатою заробітної плати, лікарняних позивачу спричинена моральна шкода, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313,314,316,317,319 ЦПК України, апеляційий суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 26 грудня 2005р. в частині відмови в позові про стягнення компенсації та моральної шкоди скасувати.
Стягнути в Відкритого Акціонерного Товариства „ Дружківський машинобудівний завод" на користь ОСОБА_1 компенсацію в сумі 18 грн. (вісімнадцять грн.) 01 коп. та моральну шкоду в розмірі 100 ( сто) грн.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.