КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2018 р. Справа№ 925/245/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Якушенко В.А. ( за довіреністю №4566/09-03 від 05.06.2018), Падалиця Н.М. (за довіреністю №4425/09-03 від 04.06.2018)

від відповідача: Барілов С.А. ( за довіреністю б/н від 31.10.2017)

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"

на рішення господарського суду Черкаської області від 29.05.2018 р.

у справі № 925/245/18 (суддя - А.В. Васянович)

за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"

про стягнення 27 409, 13 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулося до господарського суду Черкаської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" про стягнення 27 409, 13 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.05.2018 р. позов задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі уповноваженого структурного підрозділу Смілянського району електричних мереж - 26 342 грн. 16 коп. боргу за використану активну електричну енергію, 1 066 грн. 97 коп. боргу за перетікання реактивної електричної енергії та 1 762 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що твердження відповідача щодо необґрунтованого нарахування коштів за використану електричну енергію є безпідставними, оскільки матеріалами справи належним чином доведено, що попередження про припинення постачання електричної енергії було вручено 31.01.2018 року. Актом про використання електричної енергії від 22.01.2018 року підписаним директором ТОВ «Сміла Енергоінвест» Ляховим А.В. підтверджено факт споживання електричної енергії в січні 2018 року.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 29.05.2018 р. у справі № 925/245/18 повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що ТОВ «Сміла Енергоінвест» в січні, лютому 2018 року не споживало електричну енергію до об'єктів, зазначених у договорі постачання електричної енергії №111 від 25.03.2015 року між ТОВ «Сміла Енергоінвест», Акт від 22.01.2018 року було підписано невідомою особою. Договір припинив дію в грудні 2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" та призначено справу до розгляду на 24.07.2018 року.

20.07.2018 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 24.07.2018 року було оголошено перерву до 11.09.2018 року.

В судовому засіданні 11.09.2018 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25 березня 2015 року між публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" від імені якого діє Смілянський район електричних мереж (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (споживач) було укладено договір №111 про постачання електричної енергії.(а.с.9-13).

За умовами зазначеного договору, постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 85 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені в п. 6 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.(п.1.1. договору)

Пунктом 2.1 вищевказаного договору сторонами погоджено, що під час виконання умов цього договору , а також вирішення всіх питань, що обумовлені цим договором , сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ) затвердженими у встановленому порядку.

Згідно п.2.3.3. та п. 2.3.4. договору споживач зобов'язався: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Разом з тим, Додатком № 3 до договору №111 від 25.03.2015 року сторонами передбачено порядок розрахунків (а.с.16), яким визначено, що розрахунковий період для визначення спожитої електричної енергії дорівнює плановому періоду та становить один місяць, а саме з 15 числа попереднього місяця до того ж числа розрахункового місяця.

Споживач протягом перших п'яти днів поточного календарного місяця, здійснює плановий платіж за електричну енергію в розмірі повної вартості обсягу електричної енергії на розрахунковий період, згідно з додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу», за тарифами розрахункового періоду, у якому виставлений рахунок.

Додатком №5 договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" згідно вказаної методики визначено певний порядок нарахування плати за перетікання реактивної електричної енергії.

За твердженнями позивача в період січень-лютий 2018 року відповідачем було спожито активної електроенергії на загальну суму 26 342 грн. 16 коп., а саме за січень 2018 року було спожито 7380 кВт./год на суму 17 887 грн. 34 коп. та з 01 лютого по 06 лютого 2018 року було спожито 3 400 кВт/год на суму 7 045 грн. 68 коп.

Станом на 15 березня 2018 року заборгованість відповідача за перетікання реактивної електричної енергії за період з 01 січня по 06 лютого 2018 року становить 1 066 грн. 97 коп., а саме за січень 2018 року було спожито 7380 кВАр./год на суму 749 грн. 20 коп. та з 01 лютого по 06 лютого 2018 року було спожито 3 20 кВАр/год на суму 317 грн. 77 коп.

В подальшому під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач подав додаткові пояснення, в яких вказав, що при складанні позовної заяви було допущено помилку у зазначенні періоду заборгованості.(а.с.97)

В зв'язку з чим позивач уточнив, що заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію період з 15 грудня 2017 року по 05 лютого 2018 року становить 26 342 грн. 16 коп., а саме за січень 2018 року (з 15 грудня 2017 року по 14 січня 2018 року) було спожито 7380 кВт.год на суму 17 887 грн. 34 коп. та за лютий 2018 року (з 15 січня 2018 року по 05 лютого 2018 року) було спожито 3 400 кВт год на суму 7 045 грн. 68 коп.

Актом про використану електричну енергію від 22.01.2018 року, що підписаний представником відповідача, підтверджено факт споживання електричної енергії в січні 2018 року по використаним показникам - активна електрична енергія - 7380 кВ/год на суму 17887,34 грн. та послуга за перетікання реактивної електричної енергії 309 кВАр/год - на суму 749,20 грн.(а.с.63)

Заборгованість відповідача за перетікання реактивної електричної енергії за період з 15 грудня 2017 року по 05 лютого 2018 року становить 1 066 грн. 97 коп., а саме за січень 2018 року (з 15 грудня 2017 року по 14 січня 2018 року) було спожито 7280 кВАр.год на суму 749 грн. 20 коп. та за лютий 2018 року (з 15 січня 2018 року по 05 лютого 2018 року) було спожито 3200 кВАр.год на суму 317 грн. 77 коп.

31.01.2018 року відповідач направив на адресу лист №124 (а.с.56), про розірвання договору постачання електричної енергії №111 від 25.03.2015 року за згодою сторін.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №194 від 07.02.2018 року (а.с.25) разом з актами звірки розрахунків та рахунками фактури (отримана відповідачем 21.02.2018 року (а.с.26).

Оскільки кошти за спожиту активну електричну енергію та за перетікання реактивної електричної енергії відповідачем сплачені не були, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що постачання відповідачу електроенергії припинилось лише 05 лютого 2018 року, при цьому договір про постачання електричної енергії № 111 від 25.03.2015 року між сторонами розірвано не було. Окрім того, зазначив,що відповідачем всупереч вимогам ч.1 ст. 74, ст. ст. 76,77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі договору поставки електричної енергії, остаточного розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 222 ГК України визначено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Як унормовано вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Постачання електроенергії - одна з форм, у яких здійснюється господарсько-торговельна діяльність суб'єктів господарювання.

Як унормовано за змістом преамбули Закону України "Про електроенергетику" - цим законом визначаються правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулюються відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Стаття 1 вказаного вище Закону визначає постачання електричної енергії як господарську діяльність, пов'язану з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Отже, договірні відносини у сфері постачання електроенергії мають свої особливості, що пов'язано зі специфікою предмету договору та обумовлює спеціальний порядок його укладання. Особливістю договору електропостачання є покладення на споживача додаткових обов'язків, пов'язаних з необхідністю: дотримуватись передбаченого договором режиму споживання електроенергії; забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичних мереж та справність приладів і устаткування, що використовуються у процесі споживання електричної енергії.

Водночас, згідно з п. 1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31 липня 1996 року за №28 (далі - Правила) договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії (п. 1.2. Правил).

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні, постановою Вищого господарського суду України від 14 грудня 2017 року зі справи №925/459/17 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2017 року скасовано, рішення господарського суду Черкаської області від 06 липня 2017 року залишено без змін.

Рішенням суду першої інстанції від 06 липня 2017 року у справі №925/459/17 розірвано з моменту набрання рішенням законної сили договір про спільну діяльність від 05 травня 2010 року №47-2V, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" та комунальним підприємством "Смілакомунтеплоенерго".

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" повернути комунальному підприємству "Смілакомунтеплоенерго" майно цілісного комплексу КП "Смілакомунтеплоенерго" для вироблення та постачання теплової енергії - згідно додатку №3 до договору про спільну діяльність від 05 травня 2010 року №47-2V.

12 січня 2018 року відповідачем було передано все майно на відповідальне зберігання комунальному підприємству "Смілакомунтеплоенерго", що підтверджується копією договору відповідального зберігання від 12 січня 2018 року та копією акту приймання-передачі від 12 січня 2018 року.(а.с.34)

31 січня 2018 року позивачем було отримано лист відповідача про розірвання договору постачання електричної енергії №111 від 25 березня 2015 року, оскільки на виконання рішення суду зі справи №925/459/17 відповідач повертає комунальному підприємству "Смілакомунтеплоенерго" все майно, необхідне для постачання теплової енергії у місті Сміла.(а.с.56)

Разом з тим, згідно п. 7.5 Правил постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.

31 січня 2018 року відповідачем було отримано попередження про припинення електропостачання електричної енергії, в якому було повідомлено відповідача про припинення енергопостачання без додаткового попередження з 10:00 год. 05 лютого 2018 року.(а.с.66)

05 лютого 2018 року сторонами було складено акт за №111 технічної перевірки (контрольного огляду) засобів обліку електричної енергії та складено акт про пломбування. (а.с.67)

Як визначено ст.1 Закону України «Про електроенергетику» споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Пункт 1.2 Правил також визначає споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду України від 16 травня 2011 року зі справи №3-38гс11 зазначено, що термін "споживач електричної енергії" необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема, як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання, що вбачається зі змісту положень підпункту 1 пункту 10.2 Правил.

Відповідно до п. 1.2 Правил відключення споживача (від електромережі) - припинення подачі електричної енергії споживачу за допомогою відповідної комутаційної апаратури та/або внаслідок виконання організаційних і технічних заходів, спрямованих на припинення передачі електричної енергії в електроустановку споживача.

Електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.

Контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Тобто, під час контрольного огляду засобів обліку також вчиняються дії з метою зняття показів засобів обліку.

Пунктом 3.32. Правил визначено, що при пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів.

В акті про пломбування та встановлення індикаторів мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби та/або індикаторів, сторона, яка їх встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб і індикаторів на них.

Акт про пломбування та встановлення індикаторів підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку.

Як свідчать матеріали справи, та вже зазначалось, Актом про використану електричну енергію від 22.01.2018 року, підписаний представником відповідача та скріплений печаткою підприємства, підтверджено факт споживання електричної енергії в січні 2018 року по використаним показникам - активна електрична енергія - 7380 кВ/год на суму 17887,34 грн. та послуга за перетікання реактивної електричної енергії 309 кВАр/год - на суму 749,20 грн.(а.с.63)

При цьому, необґрунтованими є заперечення апелянта про те, що акт про використану електричну енергію за січень 2018 року директор товариства не підписував, оскільки відповідно до п. 2 додатку №4 до договору №111 від 25 березня 2015 року споживач зобов'язаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії, оформити їх відповідно з додатком "Акт про використану електричну енергію" і протягом 12 годин надати їх постачальнику. Два оформлених примірника Акта необхідно надати постачальнику та отримати рахунок для остаточного розрахунку за використану електричну енергію.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт, вказуючи на підписання акта невідомою особою не звертався ні з усним ні з письмовим клопотанням про призначення технічної чи почеркознавчої експертизи та будь - яких інших доказів, які б свідчили, що акт був підписаний іншою особою не надав.

Згідно п. 1 переліку уповноважених осіб споживача (додаток №12 до договору №111 від 25 березня 2015 року) уповноваженими особами у правовідносинах із постачальником відповідно до умов даного договору та вимог ПКЕЕ є ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Крім осіб, зазначених в п. 1 цього додатку уповноваженими особами споживача є особи, які безпосередньо присутні при здійсненні постачальником заходів з виконання умов даного договору та ПКЕЕ (п. 2 додатку №12).

Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що акт технічної перевірки (контрольного огляду) засобів обліку електричної енергії за №111 та акт про пломбування від 05 лютого 2018 року підписаний уповноваженою особою відповідача, а саме майстром котельні ОСОБА_8

З акту технічної перевірки (контрольного огляду) засобів обліку електричної енергії за №111 від 05 лютого 2018 року вбачається, що станом на 05 лютого 2018 року показники лічильників становили 000983 за активну електроенергію та 000889 за перетоки реактивної електроенергії відповідно.

Разом з тим, з акту про використану електричну енергію за грудень 2017 року, який підписано директором підприємства вбачається, що показники лічильників у розрахунковому періоді становили 000444 та 000365 відповідно.

За електроенергію поставлену в грудні 2017 року (з 15 листопада 2017 року по 14 грудня 2017 року) відповідач з позивачем розрахувався повністю.

Різниця в показах лічильників за спірний період з 15 грудня 2017 року по 10 год. 00 хв. 05 лютого 2018 року становила 539 (активна) та 524 (реактивна) відповідно.

Згідно додатку №12 до договору кількість використаної електроенергії розраховується наступним чином графа 9 таблиці х графу 10, тобто різниця показів (графа8-графа7) х розрахунковий коефіцієнт. Додатком №4 до договору (таблиця 2) визначено, що розрахунковий коефіцієнт становить - 20.

Тариф за електроенергію за січень 2018 року становив - 2,42376 грн. з ПДВ, а за лютий 2018 року 2,48671 грн. з ПДВ.

Колегія суддів перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, що за спірний період відповідач спожив 10 780 Кв/год. електроенергії на суму 26 342 грн. 16 коп., а також компенсація за перетікання реактивної електроенергії 10 480 кВАр/год на суму 1 066 грн. 97 коп., відповідно до порядку розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Стосовно доводів апелянта про те, що ТОВ «Сміла Енергоінвест» в січні, лютому 2018 року підприємство не споживало електричну енергію до об'єктів, зазначених у договорі постачання електричної енергії №111 від 25.03.2015 року між ТОВ «Сміла Енергоінвест», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 9.4 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідачу стало відмови про припинення своїх повноважень по здійсненню виробництва транспортування та постачання теплової енергії для об'єктів житлового фонду, бюджетних установ та організацій з 15.12.2017 року, але лист про розірвання існуючого договору надійшов лише 31.01.2018 року

Матеріали справи свідчать, що попередження про припинення постачання електричної енергії було вручено відповідачу 31.01.2018 року, що підтверджується штампом підприємства про отримання №65-ю від 31.01.2018 на підтвердженні та повідомлено, що постачання енергії буде припинено без додаткового підтвердження з 10:00 год. 05.02.2018 року.

Визнання відповідачем використання електричної енергії в січні 2018 року підтверджується актом про використання електричну енергію за січень 2018 року підписаного директором ТОВ «Сміла Енергоінвест» Ляховим А.В. та печаткою підприємства .

Згідно акту технічної перевірки №111 від 05.02.2018 року, який був підписаний представником відповідача - майстром котельні ОСОБА_8 ТОВ «Сміла Енергоінвест» було припинено постачання електричної енергії згідно заяви вх. №152 від 31.01.2018 року та знято показники лічильника по використанні активної електричної енергії - 000983кВ/год.на суму 8454,82 грн., за перетікання реактивної електричної енергії 000889 кВАр/год на суму 317,77 грн.

Отже, постачання відповідачу електроенергії припинилося лише 05 лютого 2018 року, а договір між сторонами розірвано не було.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що внаслідок розірвання договору про спільну діяльність від 05 травня 2010 року за №47-2V в судовому порядку та повернення 12 січня 2018 року майна цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" для вироблення та постачання теплової енергії договір про постачання електроенергії автоматично не припинив своєї дії.

Таким чином, матеріалами справи належним чином доведено, що саме відповідачу надавались послуги з постачання електричної енергії в січні, лютому 2018 року, тому заперечення апелянта є не обґрунтованими. Відповідач під час розгляду справи не довів, належними та допустимими доказами того, що після 12 січня 2018 року споживачем електроенергії була інша особа.

Також відповідачем не було надано свого контррозрахунку боргу за період з 15 грудня 2017 року по 12 січня 2018 року, оскільки в даний період нерухоме майно цілісного комплексу перебувало у відповідача і споживання електроенергії також відбувалося.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 1 додатку №3 до договору розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії дорівнює плановому періоду та становить один місяць, а саме: з 15 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Споживач протягом перших п'яти днів поточного календарного місяця здійснює, на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунка, плановий платіж за електричну енергію в розмірі повної вартості обсягу електричної енергії на розрахунковий період, згідно з додатком до Договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", за тарифами розрахункового періоду, у якому виставлений рахунок (за наявності у споживача розрахунків за різними тарифами, при визначенні розміру планового платежу застосовується середньозважений тариф, який визначається як частка від ділення всієї нарахованої за попередній розрахунковий період суми оплати за електричну енергію на обсяг всієї електричної енергії, спожитої за цей період) (п. 2 додатку №3 до договору).

Установи та організації, які фінансуються з державного бюджету відповідного рівня, підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії протягом п'яти операційних днів після закінчення розрахункового періоду. Зазначена оплата проводиться по самостійно отриманих у постачальника рахунках за використану електричну енергію (п. 2.2. додатку №3 до договору).

Відповідно до п. 5 додатку №3 до договору (а.с. 17) остаточний розрахунок споживач здійснює на підставі виставлених постачальником рахунків відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ, протягом п'яти операційних днів після закінчення розрахункового періоду. Споживачі, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований у іншому місті, остаточний розрахунок здійснюють протягом десяти операційних днів після закінчення розрахункового періоду.

Розрахунки за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата за перетікання реактивної електроенергії здійснюється протягом п'яти операційних днів після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено виконання зобов'язання щодо оплати за використану активну електричну енергію та за перетіканні реактивної електричної енергії за договором постачання електричної енергії № 111 від 25.03.2015 року в період з 15 грудня 2017 року по 05 лютого 2018 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість в розмірі 26 342 грн. 16 коп. за використану активну електричну енергію, та 1 066 грн. 97 коп. за перетікання реактивної електричної енергії, є обґрунтована та доведена, тому позовні вимоги правомірно були задоволенні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Черкаської області від 29.05.2018 року у справі № 925/245/18, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" на рішення господарського суду Черкаської області від 29.05.2018 року у справі №925/245/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 29.05.2018 року у справі №925/245/18 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).

Матеріали справи № 925/245/18 повернути до місцевого господарського суду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України

Повний текст постанови складено 19.09.2018 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Л.В. Кропивна