22-ц/775/581/2018(м)

263/3647/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року

Єдиний унікальний номер 263/3647/18

Номер провадження 22-ц/775/581/2018(м)

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого - Ткаченко Т.Б.,

суддів - Зайцевої С.А., Попової С.А.,

секретар - Герасимова Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі

апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 червня 2018 року, у складі судді Томіліна О.М,

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», назва якого змінена на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

У березні 2018 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», назва якого змінена на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» або банк), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути заборгованість у розмірі 32556,77 грн. за кредитним договором № б/н від 05 квітня 2006 року, яка складається з наступного: 5188,24 грн. - заборгованість за кредитом; 23142,02 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2200,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1526,51 грн. - штраф (процентна складова), вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 червня 2018 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто позивачеві.

Роз'яснено позивачу, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Не погоджуючись з даною ухвалою, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду справи.

Зокрема зазначило, що постановляючи ухвалу про усунення недоліків та повертаючи матеріали позову, суд фактично приступив до вивчення доказів та надання їм оцінки, не звернувши уваги на те, що дослідження доказів відбувається на стадії розгляду справи по суті, після відкриття провадження. Питання щодо прийняття доказів або їх відхилення суд має вирішувати під час ухвалення рішення, відповідно до ст. 264 ЦПК України.

Позивач фактично виконав вимоги ухвали про усунення недоліків та надав додаткові докази, уточнив докази і уточнив позовні вимоги.

До апеляційного суду відзив ОСОБА_1 не надійшов, однак відповідно до ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності відповідача, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача Шишелова Н.В. вказувала, що позивачем була виконана ухвала про залишення позовної заяви без руху, усунені недоліки позову: надано розрахунок заборгованості, позовна заява у новій редакції у відповідній кількості, завірена належним чином довіреність представника позивача Гаренко Н.В., а суд необґрунтовано на підставі інших недоліків повернув позов. Суд передчасно приступив до вивчення доказів та надання їм оцінки.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника банку Шишелової Н.В., яка просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Повертаючи позовну заяву ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», суд виходив з того, що позивачем не в повному обсязі усунуті недоліки, у зв'язку із якими його позовна заява залишена без руху.

З таким висновком апеляційний суд не може погодитись з наступних підстав.

Так з матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 травня 2018року позовну заяву ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позов залишено без руху з наступних підстав:

- позов не містить обґрунтований розрахунок сум кожної складової заборгованості за кредитом, що стягуються чи оспорюються, із зазначенням періоду заборгованості;

- позивачем зазначена заборгованість у відповідача 2200 грн. за пенею та комісією, при цьому не зазначено що саме це є (пеня чи комісія);

- позивачем не зазначено коли саме відповідачу була видана кредитна картка, з яким тарифним планом (чи змінювався встановлений тарифний план та коли), на яку суму, та з яким строком дії останньої, чи видавалася відповідачу нова кредитна картка у зв'язку з закінченням строку дії попередньої, яким договором було встановлено розмір кредиту тощо. До позову додана лише заява, а не кредитний договір;

- позивач надав до позову документи не всі завірені належним чином, зокрема розрахунок заборгованості та довідка про умови кредитування;

- довіреність позивача не завірена у визначеному законом порядку.

04 червня 2018 року позивач звернувся до суду із заявою (у відповідь на ухвалу про залишення позовної заяви без руху), в якій зазначив, що довіреністю від 31 листопада 2017 року №9437-К-Н-О Гаренко Н.В. уповноважується представляти інтереси банку в органах державної влади, судах загальної юрисдикції. Для виконання наданих повноважень представнику надається право від імені банку підписувати, пред'являти необхідні документи, посвідчувати копії документів та виконувати інші необхідні дії, пов'язані з цією довіреністю. Довіреність видана на представництво інтересів в суді будь-якої інстанції з наданням представнику всіх прав, які визначено законом за позивачем, а також право подавати від імені банку позовні та інші заяви. Додавання оригіналу довіреності є неможливе через велику кількість судових засідань в різних судах.

До цієї заяви позивачем додано документи на підставі яких Пахачук Г.Д. надано право посвідчувати довіреності від імені ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», розрахунок заборгованості та позовна заява з її копіями у новій редакції.

Ухвала суду від 08 червня 2018 року, яка оскаржується позивачем, мотивована тим, що з розрахунку заборгованості станом на 28.02.2018 року, доданого до уточненої позовної заяви, вбачається, що відсоткова ставка за кредитом неодноразово змінювалася, однак, вказане підвищення процентної ставки за кредитним договором жодним чином не обґрунтовано у позовній заяві, не вказано, на підставі чого змінювалася кредитна ставка, не надано доказів підтвердження повідомлення позивача про підвищення ставки або його згоду. Розрахунок заборгованості належним чином не посвідчено.

Надана довідка про строк дії кредитної картки, виданої у 2006 році, по грудень 2017р. не містить дати та вихідного номеру, підписана невідомою особою та не посвідчена належним чином.

Тому суд прийшов до висновку, що позивачем не в повному обсязі виконана ухвала Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 травня 2018 року, клопотання про продовження строку для усунення недоліків до суду не надходило.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Стаття 83 ЦПК України передбачає, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Отже, ЦПК України зобов'язує позивача подати всі наявні у нього докази разом із поданням позовної заяви. Тобто законодавець визначив час / момент подання доказів - разом із позовом.

З матеріалів позову вбачається, що ціна позову становить 32556,77 грн., тобто ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому в розумінні п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною справою, а тому на виконання ч. 1 ст. 274 ЦПК України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, суд на виконання ст. 228, 229 ЦПК України з'ясовує обставини справи та досліджує докази після заслуховування вступного слова учасників справи

У разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з дотриманням особливостей, визначених ст. 278 ЦПК України, на виконання ч. 13 ст. 7 ЦПК України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. При цьому, вже при ухваленні рішення на виконання вимог ст. 264 ЦПК України, суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Однією з основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін, що виражається у самостійному здійсненні учасниками справи, які мають рівні права та обов'язки, тих чи інших процесуальних дій, спрямованих на доказування/доведення чи спростування позовних вимог.

При цьому, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість може роз'яснити учасникам справи наслідки вчинення чи невчинення процесуальних дій.

Таким чином, не вчинення стороною процесуальної дії, як не подання позивачем доказів чи надання неналежних та допустимих доказів, не є підставою для повернення його позовної заяви.

Порядок дослідження доказів, тим більше надання оцінки доказам, визначається ЦПК України вже після відкриття провадження у справі.

На викладене суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви, що призвело до порушення норм процесуального права і постановлення помилкової ухвали, що на виконання вимог ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний суд зауважує, що у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 червня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді: С.А.Зайцева

С.А.Попова

Повний текст постанови виготовлено 21 вересня 2018 року.

Суддя Т.Б.Ткаченко