АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2018 року
справа 753/22382/16
провадження № 22-ц/796/4823/2018
Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
Судді-доповідача - Музичко С.Г.,
Суддів - Лапчевської О.Ф., Мазурик О.Ф.,
при секретарі - Юрчуку С.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року у складі судді Коренюк А.М. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання,
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, в якому просив стягнути з відповідача на його користь аліменти на його утримання в розмірі ? частини від його заробітку (доходу) щомісячно і до закінчення навчання.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на його утримання в розмірі ? частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02 грудня 2017 року і до закінчення навчання в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова - 30 червня 2019 року.
В частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць допущено негайне виконання рішення суду.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 551,60 грн. судового збору.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року виправлено допущені описки в заочному рішенні Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року щодо правильності написання дати, з якої присуджуються аліменти з «02 грудня 2017 року» на «02 грудня 2016 року».
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання залишено без задоволення.
В поданій апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не взято до уваги того, що відповідач одружений та на його утриманні перебувають троє дітей. Крім того, з вересня 2016 року та до кінця 2017 року відповідач надавав матеріальну допомогу позивачу, перераховував грошові кошти на рахунок позивача.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402- VІІІ &qu
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
В судовому засіданні позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач є особою працездатного віку та має можливість надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину в зв'язку з його навчанням у розмірі ? частини від його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення сином навчання.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином відповідача (а.с.4).
Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, батьками позивача, рішенням Залізничного народного суду м. Києва від 01 червня 2000 року розірвано (а.с.7).
Відповідно до довідки Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова від 25.11.2016 року №4605, позивач, є студентом 2-го курсу Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова з 01.09.2016 року по 30.06.2019 року (а.с.3).
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалося сторонами, позивач не працює та проживає з матір'ю.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частини перша - третя статті 181 СК України).
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов'язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Відповідно до частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При цьому, СК України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.
Враховуючи, що відповідач є особою працездатного віку, а тому спроможний утримувати повнолітнього сина у зв'язку із продовженням ним навчання.
Крім того, як пояснив відповідач під час апеляційного розгляду справи, він не заперечує проти того, щоб надавати матеріальну допомогу своєму сину.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, відповідач посилався на те, що на його утриманні перебуває дружина та троє дітей.
12.09.2003 року укладено шлюб між відповідачем та ОСОБА_6 (а.с.66).
Від шлюбу відповідач та його дружина ОСОБА_7 мають двоє дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.66, 67).
Відповідно до ордеру №011367 на право зайняття службового жилого приміщення Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації, відповідач проживає з ОСОБА_7 - дружина, ОСОБА_3 - дочка, ОСОБА_3 - син та ОСОБА_9 - син дружини ( а.с. 68).
Отже, відповідач одружений та має двох неповнолітніх дітей та разом з ним проживає син його дружини.
Судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано майнове становище відповідача, перебування на його утриманні іншої дружини та двох неповнолітніх дітей та дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на його утримання в розмірі ? частини від його заробітку (доходу) щомісячно.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку щодо наявності правових підстав для зміни рішення суду першої інстанції, зменшивши розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на його утримання з ? частини від його заробітку (доходу) до 1/6 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02 грудня 2016 року і до закінчення навчання в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова - 30 червня 2019 року.
На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач надав до суду апеляційної інстанції нові докази по справі, а саме: виписку по картці/рахунку НОМЕР_2 і додатковими рахунками договору за період з 01.01.2016 року по 28.12.2017 року (а.с.112-114).
Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Вирішуючи питання дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, колегія суддів виходила із положень ч.1 ст.44 ЦПК України, щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому, відповідач не довів, що неподання до суду першої інстанції доказів разом із заявою про перегляд заочного рішення було зумовлено поважними причинами, а тому ці докази судом апеляційної інстанції не досліджуються.
Судом першої інстанції не були враховані вищезазначені обставини, а тому рішення суду підлягає зміні у частині визначення розміру стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року змінити.
Зменшити розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на його утримання з ? частини від його заробітку (доходу) до 1/6 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02 грудня 2016 року і до закінчення навчання в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова - 30 червня 2019 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст виготовлено 24 вересня 2018 року.
Суддя-доповідач
Судді