ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/78/18

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Одеського апеляційного господарського суду №7

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Принцевської Н.М., Діброви Г.І.,

секретар судового засідання - Іванов І.В.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Грубник В.І., за ордером ОД №032941 від 29.08.18р.,

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Тріколенко Катерини Анатоліївни

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2018 року,

у справі №916/78/18

за позовом: фізичної особи-підприємця Тріколенко Катерини Анатоліївни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

до відповідача: фізичної особи-підприємця Кулабухова Юрія Вікторовича (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2)

за участю залученої у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ліквідатора ВАТ "Одеське шахтоуправління" Ільєнок Людмили Сергіївни (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 1-п)

про виселення,

суддя суду першої інстанції: Петренко Н.Д.

час та місце прийняття рішення: 13.06.2018р. о 17-55, м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області, зал №10

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 24.09.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

15.01.2018 року за вх. №82/18 до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Тріколенко Катерини Анатоліївни (ФОП Тріколенко К.А., позивач) до фізичної особи-підприємця Кулабухова Юрія Вікторовича (ФОП Калабухов Ю.В., відповідач) про зобов'язання ФОП Кулабухова Ю.В. не чинити перешкоди у здійсненні позивачем права володіння та користування цілісним майновим комплексом шахти "Об'єднана - 4 Біс" та права користування земельною ділянкою площею 2,13 га за адресою: АДРЕСА_3, шляхом примусового виселення з незаконно займаного цілісного майнового комплексу та земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2018 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ліквідатора ВАТ "Одеське шахтоуправління" - Ілієнко Людмилу Сергіївну, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.02.2018 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.06.2018 року у справі №916/78/18 (суддя Петренко Н.Д.) у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Тріколенко Катерини Анатоліївни (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до фізичної особи-підприємця Кулабухова Юрія Вікторовича (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2), за участю залученої у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ліквідатора ВАТ "Одеське шахтоуправління" Ільєнок Людмили Сергіївни (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 1-п) про виселення - відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що звернення позивача до правоохоронних органів мали місце ще у 2012 році, проте позивачем в супереч положень ч. 1 ст. 74 ГПК України не надано доказів на підтвердження наявності перешкод з боку відповідача у здійсненні права користування цілісним майновим комплексом.

Отже, позивачем не доведено факт порушення права позивача на користування цілісним майновим комплексом, а саме що відповідачем дійсно чиняться перешкоди позивачу. Оскільки проаналізована судом відповідь ліквідатора ВАТ "Одеське шахтоуправління" Ільєнок Л.С. № 02-01 від 06.11.2017 року свідчить про відсутність відомостей про справляння орендної плати ФОП Кулабуховим В.Ю. по договору від 01.07.2014 року. Крім того, лист Одеської державної інспекції охорони праці в гірничій промисловості, будівництві та енергетиці № 13/09 від 22.01.2007 року підтверджує заборону відповідачу на використання гірських виробок, здійснених з промплощадки шахти "Об'єднана" ВАТ "Одеське шахтоуправління" в цілях, не пов'язаних з добуванням корисних копалин.

Крім того, ФОП Тріколенко К.А. належними та допустимими доказами не доведено право користування земельною ділянкою площею 2,13 га.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач Фізична особа-підприємець Тріколенко Катерина Анатоліївна звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю.

Крім того, апелянт просить залучити до матеріалів справи нові докази, які не були досліджені в суді першої інстанції.

Скаржник зазначає, що під час судового засідання 13 червня 2016 р., ФОП Кулабухов Ю.В., відповідаючи на питання представника Грубніка В.І. повідомив, що дійсно він 10 вересня 2013 р. уклав договір купівлі - продажу на придбання приміщення мехмайстерні шахти «Об'єднана 4-с» загальною площею 60 кв.м., яке находиться на території шахти, за адресою: вул. Шахтарська, 14-а. с. Велика Балка, Біляївський район, Одеська область, та пред'явив оригінал цього договору для ознайомлення, а також повідомив, що здійснює господарську діяльність по вирощуванню грибів на території цілісного майнового комплексу шахти « 4 Біс -Об'єднане» на підставі договору оренди гірничих виробок шахти « 4 Біс Об'єднане» від 01.06.2014 р.. але такі дії порушують права приватної власності ФОП Тріколенко К.А. на майновий комплекс шахти « 4 Біс Об'єднане», а також право користування земельною ділянкою, на якій находиться цілісний майновий комплекс шахти.

Порушення норм матеріального права зі сторони судді полягає в тому, що вона не об'єктивно розглянуло всі факти, які були визначені під час судового процесу, які регулюються нормами цивільного права, в даному випадку права приватної власності фізичної особи на майно, а також право користування земельною ділянкою.

Суддею було встановлено, що відповідач Кулабухов Ю.В. позов не визнав, повідомив, що він дійсно 10 вересня 2013 р. уклав договір купівлі - продажу на придбання приміщення мехмайстерні шахти « 4-Біс Об'єднана» з ВАТ «Одеське шахтоуправління», а також договір з ВАТ «Одеське шахтоуправління» від 01.07.2014 р. на оренду гірничих виробок шахти « 4 Біс Об"єднане». а саме головне відповідач не заперечував про ті доводи, які представник позивачки Грубнік В.І. наводив у суді першої інстанції, а саме користування земельною ділянкою загальною площею 2,13 га, на якій розташований цілісний майновий комплекс шахти « 4 Біс об'єднане», у зв'язку з проведенням господарської діяльності, тоді як вся шахта була продана та передана ВАТ «Одеське шахтоуправління» ФОП Тріколенко К.А.

Кулабухов Ю.В. в суді зазначив, що він своїми діями не перешкоджає Тріколепко К.А. користуватись своїм майном, а отже позивачка не має правових підстав для звернення до суду щодо його виселення.

Отже, апелянт вважає, враховуючи оскаржуване рішення суду, що для судді було достатнім тільки слова відповідача, про те, що він нібито не порушує права ФОП Тріколенко К.А. перебуваючи на території цілісного майнового комплексу шахти « 4 Біс Об'єднане».

Також суддею, не був взятий до уваги той факт, що ФОП Кулабухов Ю.В. повідомив суду, що він уклав вищевказаний договір на придбання будівлі шахти «4 Біс об'єднане» і на даний час займається процесом реєстрації право власності на куплену будівлю, тоді як все майно, що входить в цілісний майновий комплекс шахти « 4 Біс Об'єднане» перейшло до ФОП Тріколенко К.А.. відповідно до договору купівлі - продажу № 15 від 10.01.2006 г. в якому зазначається, що все майно шахти «Фоміна (Об'єднане) 4 Біс», яке визначене в додатку №1 до договору №15, а також нотаріально посвідченого договору 17.05.2006 р. купівлі-продажу нежитлових будівель шахти « 4 Біс Об'єднане», яке знаходиться за адресою: Одеська область. Біляївський район, с. Велика Балка, вул. Шахтарська. 14-а. яке належало ВАТ «Одеське шахтоуправління» на підставі права власності, і визначене в технічному паспорті шахти « 4 Біс Об'єднане», які розташовані на земельній ділянці площею 2,13 га., що на думку апелянта, є підставою вважати зацікавленість судді щодо необ'єктивності розгляду справи по суті, та упередженості судді до позивачки.

ФОП Тріколенко К.А. надала до суду достатньо доказів, які чітко підтверджували той факт, що ФОП Тріколенко К.А. на законних підставах придбала цілісний майновий комплекс шахти « 4 Біс Об'єднане», також позивачкою надані рішення суду від 14.09.2007 р. у справі № 22/169-07-3866 та рішення суду від 15.12.2008 р. у справі № 30/308-07-8412. в яких було встановлене преюдиціальне положення щодо шахти « 4 Біс Об'єднане», яка на законних підставах перейшло у власність ФОП Тріколенко К.А., а земельна ділянка, на якій розташований цілісний майновий комплекс шахти перейшла у користування на законних підставах.

Крім того, між ФОП Тріколенко К.А. та ВАТ «Одеське шахтоуправління» 23.10.2006 р. був укладений договір - міни, згідно цього договору передбачалось, що Сторона - Тріколенко К.А. була зобов'язана здійснити необхідні роботи для списанню Шахти 4 Біс як горнодобиваючого об'єкту, а Товариство в свою чергу зобов'язалось передати майно, яке складалось з: 1) шлагбаум металевий 2) Бетону дорогу з плит в'їзді 3) безфундаметне тимчасова споруда туалету 4) безфундаметна тимчасова споруда майстерні - 58,5 м.кв. 5) безфундаметна тимчасова споруда складу 6) навіс металевий -кам'яний, 7) металеві ворота 8) металеву драбину. 9) стовпи та кабелі, в тому числі підземні на всій території проммайданчика шахти 4 Біс. яка розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Велика Балка, вул. Шахтарська, 14-а. (копія договору надається).

На виконання вимог цього договору міни, була розроблена схема земельної ділянки, на яку було нанесене майно, яке повинне перейти до нового власника - Тріколенко К.А, і згідно цієї схеми вбачається, що безфундаметна тимчасова споруда майстерні розташована на території шахти, і є складовою частиною цілісного майнового комплексу шахти « 4 Біс Об'єднане».

Отже, згідно цього договору, зазначене майно, яке визначене на Схемі землекористування, що було додатком договору міни, додатково перейшло у власність ФОП Тріколенко К.А.

Щодо законності переходу право користування на земельну ділянку загальною площею 2.13 га. яка знаходиться в селі Велика Балка, вул. Шахтарська, 14-а, від ВАТ «Одеське шахтоуправління» до Тріколенко К.А. підтверджується листом за № 201 ВАТ «Одеське шахтоуправління» від 06.07.2006 р. в якому товариство повідомляє Нерубайську сільську раду, про відчуження шахти « 4 Біс» та просить сільську раду прийняте відповідне рішення про переоформлення права користування на Тріколенко К.А., а також рішенням Нерубайської сільської ради від 08 серпня 2006. згідно якого сільська рада затверджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років загальною площею 2,13 га. та передає у довгострокову оренду на 49 років цю земельну ділянку, тобто зазначені факти підтверджують той факт, що до Тріколенко К.А. на загальних підставах в у визначених розмірах земельної ділянки, які були сформовані для первісного землекористувача ВАТ «Одеське шахтоуправління» (згідно державного акту 1-ОД №000099).

Отже, враховуюче зазначені юридичні факти, єдиним власником цілісного майнового комплексу Шахти « 4 Біс Об'єднане» є ФОП Тріколенко К.А.

При прийнятті оскаржуваного рішення суду, суддею зазначені доводи ФОП Тріколенко К.А. щодо до неї, як до єдиного власника цілісного майнового комплексу шахти « 4 Біс Об'єднане» не були взяті до уваги, а отже за переконанням апелянта суддею неправильно застосовані норми матеріального права, які регулюють право власності, а також перехід право користування на земельну ділянку з урахуванням купівлі - продажу майна (120 ЗК України та 377 ЦК України.)

Згідно діючого законодавства України передбачено, що відомості про право власності, повинні бути зазначені в реєстрі речових прав. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається, що Тріколенко К.А. належить 1/1 частка власності на нежитлові будівлі за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Велика Балка, вулиця Шахтарська. 14-а. натомість у Кулабухова Ю.В. відсутня будь-яка реєстрація прав власності на будівлі, які знаходяться за зазначеною адресою.

Позиція Відповідача ФОП Кулабухова Ю.В. щодо нібито не порушення ним прав ФОП Тріколенко К.А. на земельну ділянку, була суддею взята до уваги, і така позиція судді є необ'єктивною, у зв'язку з тим. що ФОП Кулабухов не надав жодного доказу своєї правової позиції згідно вимог її. З ст. 13 ПІК України, де визначено, що кожна сторона повинна довести обставини. які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Враховуючи зазначену статтю ГПК України, апелянт вважає, що ФОП Кулабухов Ю.В. зобов'язаний був довести суду, правомірність укладання договору 10 вересня 2013 р. купівлі - продажу на придбання приміщення мехмайстерні шахти « 4 -Біс Об'єднана» з ВАТ «Одеське шахтоуправління», і законність його знаходження на території шахти « 4 Біс Об'єднане» з урахуванням договору від 01.07.2014 р. про оренду гірничих виробок шахти « 4 Біс Об'єднане», який був укладений з ВАТ «Одеське шахтоуправління», але відповідачем не надано жодного документу, крім визнання ним у судовому процесі факту їх укладання. Така позиція судді першої інстанції є упередженою, що є порушенням вимог ст. 2 ГПК України щодо справедливого та неупередженого вирішення судом спору.

Крім того, апелянт вважає необґрунтованим те, що суддею не були взяті до уваги документи, які ФОП Тріколенко надало, а саме: Заяву її представника Маніка І.Г. від 27.06.2012 р. про вчинення злочину, адресовану начальнику Біляївського РВ ГУ МВС України в Одеській області, скаргу представника Маніка І.Г. від 04.09.2012 р. адресована начальнику ГУ ВС МВС України в Одеській області, Постанову Біляївського РВ ГУ МВС України в Одеській області від 17.07.2012 р. про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою Маніка І.Г. від 09.07.2012 р.

Згідно оскаржуваного рішення, суд зазначені документи оцінює критично, оскільки звернення позивачки до правоохоронних органів мали місце у 2012 р., скаржник вважає таку позицію судді необ'єктивною, з урахуванням ст. 73 ГПК України, де визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В позовній заяві, Тріколенко К.А. надала достатньо доказів, з приводу того, що Кулабухов Ю.В. почав перешкоджати Тріколенко К.А., а також орендарю Маніку І.Г. вільно володіти та користуватись цілісним майновим комплексом шахти « 4 Біс Об'єднане» та земельною ділянкою, на якій розташований цей комплекс, задовго, ще до підписання договорів купівлі - продажу мехмайстерні шахти « 4 Біс Обєднане» від 10.09.2013 р. та договору оренди гірничих виробок шахти « 4 Біс Об'єднане» від 01.07.2014 р.

Крім того, ФОП Тріколенко К.А. до суду надала інформацію, стосовно відкритих кримінальних проваджень по ст. 125 КК України, з приводу нанесення Кулабуховим Ю.В. тілесних пошкоджень представнику Маніку І.Г на території шахти « 4 Біс Об'єднане», під час врегулювання конфліктної ситуації щодо звільнення Кулабуховим Ю.В. з незаконно займаної території шахти « 4 Біс Об'єднане», але зазначені доводи, не були взяті до уваги суддею, як докази з приводу того, що Кулабуховим Ю.В. учиняються перешкоди представнику/орендатору Маніку І.Г. вільно користуватись та розпоряджатись майном шахти « 4 Біс Об'єднане», а також користуватись земельною ділянкою, на якій розташований цілісний майновий комплекс самої шахти.

В оскаржуваному рішенні, суддя посилається на довідку від виконавчого комітету Нерубайської сільської ради № 02-17-383 від 06.04.2018 р., з приводу того, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Велика Балка, вул. Шахтарська, 14-а, не сформована та в оренду не передавалась, але зазначена довідка стосувалась безпосередньо ФОП Кулабухова, що підтверджується відповідним адвокатським запитом представника Грубніка В.1. (копія запиту надається), а не як загальна довідка по земельній ділянці.

Крім того, апелянт вважає цю довідку недостовірною, так як зазначена земельна ділянка була сформована згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на (49 років) загальною площею 2,13 га., і зазначений проект знаходиться в Нерубайській сільській раді, що підтверджується листом від землевпорядника, який розробляв схему встановлення меж землекористування, окрім цього, зазначена земельна ділянка була сформована для ВАТ «Одеське шахтоуправління» для видачі державного акту на право постійного користування землею, який був виданий 11.09. 2001 р. Біляївською райрадою на підставі рішення сесії XXIII скликання Біляївської районної ради від 27.06.2001 р. , і в якому зазначений розмір, межі, місце знаходження земельної ділянки, адреса земельної ділянки - вул. Шахтарська , 14-а, с. Велика Балка.

Крім того, судом в оскаржуваному рішенні не надано правову оцінку з приводу договору від 01.07.2014 р., укладеного між ФОП Кулабуховим Ю.В. та ВАТ «Одеське шахтоуправління» в особі директора Зінькевича А.Л., з приводу його нікчемності, а отже незаконності перебування ФОП Кулабухова Ю.В. на території шахти « 4 Біс Об'єднане», з урахування загального законодавства України щодо передачі гірничих виробок в оренду, що є підтвердженням упередженості судді до позивача.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Тріколенко Катерини Анатоліївни на рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2018 року у справі №916/78/18.

Ухвалою суду від 11.09.2018 року розгляд справи відкладався у зв'язку з відсутністю сторін та представника третьої особи, за клопотанням апелянта, на 24.09.18 року о 12-30 год.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, заяви та клопотання також відсутні.

Зазначені ухвали направлялись на адресу місцезнаходження відповідача, однак повертались до суду неврученими.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, хоча про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином. Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь в апеляційному перегляді справи, заяв чи клопотань від нього не надходило, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією, 17.05.2006 року між ВАТ "Одеське шахтоуправління", з однієї сторони, та ФОП Тріколенко К.А., з іншої сторони, укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлових будівель , що знаходяться за адресою Одеська обл., Біляївський район, с.Велика Балка, вул. Шахтарська, 14-а, та складаються в цілому з чотирьох нежитлових кам'яних будівель загальною нежитловою площею 4693,60 кв.м, зазначених на схематичному плані під літ."А"- будівлі побутових приміщень, площею 145,10 кв.м, "Б"- будівлі зарядного депо, площею 138,50 кв.м, "В"-штольні площею 2135,00 кв.м, "Г"- штольні площею 2275,00 кв.м, розташовані на земельній ділянці, площею 2,13 га, що знаходиться у постійному користуванні ВАТ "Одеське шахтоуправління" на підставі Державного акта на право постійного користування землею І-ОД №000099, при цьому вартість об'єктів становила 103000 грн. (з урахуванням ПДВ) (п. 3 договору). (т.1 а.с.21)

Договір посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Шустовою Н.С., реєстровий №694.

17.05.2006р. Тріколенко К.А. зареєстровано в КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Велика Балка, вул. Шахтарська, б. 14-а, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості".

Договір купівлі-продажу майнового комплексу № 15 від 10.01.2006 року, укладений між ВАТ "Одеське шахтоуправління", з однієї сторони, та ФОП Тріколенко К.А., з іншої сторони, (а.с. 22-23), з актом приймання-передачі та додатковою угодою судова колегія до уваги не приймає, оскільки він не посвідчений нотаріально та не здійснено державну реєстрацію правочину.

В обґрунтування позовних вимог позивач ФОП Тріколенко К.А. посилається на те, вона є власником майнового комплексу загальною площею 4693 кв.м., який розташований на земельній ділянці площею 2,13 га за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Велика Балка, вул. Шахтарська, 14-а. Також з посиланням на рішення господарського суду Одеської області у справах № 22/169-07-3866, № 30/308-07-8412 зазначає, що на підставі ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України вона є єдиним користувачем земельної ділянки, на якій розташований майновий комплекс. Вказує, що ФОП Кулабухов Ю.В. чинить перешкоди щодо вільного користування та володіння цілісним майновим комплексом та користування земельною ділянкою, шляхом незаконного заволодінням приміщення шахти "Об'єднана 4 -біс" площею 60 кв.м., та заволодінням гірських виробок шахти "Об'єднана - 4 Біс" у зв'язку з чим позивач змушена звертатися до суду із позовом про захист своїх порушених прав на підставі ст.ст. 95, 120, 152 Земельного кодексу України та ст. 387 Цивільного кодексу України.

В підтвердження вчинення ФОП Кулабуховим Ю.В. перешкод у користуванні майновим комплексом ФОП Тріколенко К.А. посилається на звернення її представника Маника І.Г. до прокуратури Біляївського району та до правоохоронних органів, договори оренди та купівлі-продажу, укладені між ФОП Кулабуховим Ю.В. та ВАТ "Одеське шахтоуправління", пояснення ліквідатора ВАТ "Одеське шахтоуправління" щодо відсутності в документації банкрутство зазначених договорів.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 41 Конституції України гарантує право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Судова колегія вважає за необхідне надати правову оцінку належності нежитлових будівель цілісного майнового комплексу та земельної ділянки площею 2,13 га за адресою Одеська область, Біляївський район, с. Велика Балка, вул. Шахтарська, 14-а, позивачці.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ОД №000099, Біляївською районною Радою народних депутатів Біляївського району Одеської області України надано у постійне користуванн ВАТ «Одеське шахтоуправління» 3,89 гектарів землі згідно з планом землекористування для видобутку будівельних матеріалів (т.1 а.с.88-90).

Судовою колегією встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 17.05.2006 року ФОП Тріколенко К.А. належать на праві власності нежитлові будівлі загальною нежитловою площею 4693,60 кв.м,, зазначені на схематичному плані під літ. "А"- будівлі побутових приміщень, площею 145,10 кв.м, "Б"- будівлі зарядного депо, площею 138,50 кв.м, "В"-штольні площею 2135,00 кв.м, "Г"- штольні площею 2275,00 кв.м, розташовані на земельній ділянці, площею 2,13 га.

Рішенням Нерубайської сільської ради від 08 серпня 2006 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років загальною площею 2,13 га, передано у довгострокову оренду на 49 років зазначену земельну ділянку, а також пунктом 3 зобов'язано Тріколенко Катерину Анатоліївну укласти договір оренди земельної ділянки терміном на сорок дев'ять років (т.1 а.с.57).

Однак, договору оренди земельної ділянки ФОП Тріколенко К.А. матеріали справи не містять.

Таким чином, судова колегія доходить висновку, що позивачем з 2006 року не завершена процедура оформлення права користування земельної ділянки.

Відповідно до ст.182 ЦК України в редакції станом на 17.05.2006 року (дату укладення договору купівлі-продажу майна), право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції станом на 17.05.2006 року) встановлено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебувала у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Однак, статтею 125 Земельного кодексу в тій же редакції встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Отже, як вбачається із положень статей 120, 125 ЗК, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Судова колегія роз'яснює, що належними доказами по справі, які можуть підтверджувати правовий статус земельної ділянки, можуть бути або державний акт на право постійного користування, або договір оренди земельної ділянки.

Рішення Нерубайської сільської ради від 08 серпня 2006 року не є тим документом, що посвідчує право оренди земельної ділянки ФОП Тріколенко К.А. , оскільки рішенням Нерубайської сільради лише надано згоду на оформлення права користування земельною ділянкою.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки № 02-17-383 від 06.04.2018 року, виданої Виконавчим комітетом Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області на адвокатський запит адвоката Грубника В.І., представника позивача по справі, за адресою Одеська область, Біляївський район, с. Велика Балка, вул. Шахтарська, 14-а, ділянка не сформована та в оренду не передавалась.

Відповідно до приписів ст.ст.74, 76-79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які посвідчують право користування ФОП Тріколенко К.А. земельною ділянкою площею 2,13 га, на якій знаходяться нежитлові будівлі за адресою Одеська область, Біляївський район, с. Велика Балка, вул. Шахтарська, 14-а.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про недоведеність позовних вимог щодо усунення перешкод у здійсненні ФОП Тріколенко К.В. права користування земельною ділянкою площею 2,13 га, оскільки право користування позивача не підтверджується належними та допустимими доказами по справі.

При цьому, судова колегія зазначає, що зазначені обставини саме стосовно відсутності належним чином оформленої за ФОП Тріколенко К.А. спірної земельної ділянки вже були встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 28.01.2014, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2014 року по справі №916/779/13, що має преюдиційне значення при розгляді даної справи , тому приймається судом до уваги.

Судом досліджено постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.09.2007 року у справі № 22/169-07-3866 за позовом СПД Гладких М.А. до ВАТ "Одеське шахтоуправління", СПД Тріколенко К.А. про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу № 15 від 10.01.2006 року та за зустрічним позовом СПД Тріколенко К.А. до СПД Гладких М.А., третя особа - ВАТ "Одеське шахтоуправління" про визнання недійсним договору оренди від 21.02.2003 року, зобов'язання вчинити певні дії та усунення перешкод у користуванні власністю та здійснення підприємницької діяльності (а.с. 25-37) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.12.2008 року у справі № 30/308-07-8412 (а.с. 38-42) за позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області до ВАТ "Одеське шахтоуправління" та Тріколенко К.А. про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Що стосується вчинення перешкод у здійсненні позивачем права володіння та користування цілісним майновим комплексом шахти «Об'єднана 4-Біс».

Статтею 387 ЦК України регламентовано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підтвердження факту вчинення відповідачем перешкод у користуванні та володінні цілісним майновим комплексом та земельною ділянкою, позивач посилався на:

- заяву представника ФОП Тріколенко К.А. - Маніка І.Г. від 27.06.2012 року про вчинення злочину, адресовану начальнику Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області (а.с. 81-83);

- скаргу представника ФОП Тріколенко К.А. - Маніка І.Г. від 04.09.2012 року, адресована начальнику ГУВС МВС України в Одеській області (а.с. 75-78);

- постанову Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області від 17.07.2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою Маніка І.Г. від 09.07.2012 року (а.с. 79-80).

Судовою колегією досліджено :

- фотокопію договору від 01.07.2014 року, укладеного між СПД Кулабухова Ю.В. та ВАТ "Одеське шахтоуправління", за яким ВАТ "Одеське шахтоуправління" надало в оренду СПД Кулабухову Ю.В. гірничі виробки шахти "Об'єднана-4 Біс" МТ 113-111-108-57-64-32-34-13-487-274-273 (а.с. 54);

- фотокопію договору від 10.09.2013 року, укладеного між СПД Кулабухова Ю.В. та ВАТ "Одеське шахтоуправління", за яким ВАТ "Одеське шахтоуправління" продає, а СПД Кулабухов Ю.В. придбає мехмайстерні шахти "Об'єднана-4 Біс", площею 60 кв.м. (а.с. 55);

- відповідь ліквідатора ВАТ "Одеське шахтоуправління" Ільєнок Л.С. № 02-01 від 06.11.2017 року на запит представника ФОП Тріколенко К.А. - Маніка І.Г. стосовно майнового комплексу шахти 4 Біс Об'єднана. Відповіддю повідомлено, що ліквідатор виконує повноваження з квітня 2016 року та з вказаного часу жодного разу не отримувало орендну плату по договору від 01.07.2014 року від Кулабухова В.Ю. Вказаний договір відсутній у документації банкрута ПАТ "Одеське шахтоуправління", яка була передана ліквідатору (а.с. 56);

- інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /а.с. 45/, з якої вбачається, що за Кулабуховим Ю.В. не зареєстровані на праві власності об'єкти нерухомого майна;

- лист Одеської державної інспекції охорони праці в гірничій промисловості, будівництві та енергетиці № 13/09 від 22.01.2007 року, яким повідомлено, що використання гірських виробок, здійснених з промплощадки шахти "Об'єднана" ВАТ "Одеське шахтоуправління" в цілях, не пов'язаних з добуванням корисних копалин, СПД Гладких Н.А. та Кулабухову Ю.В. заборонено на підставі відсутності спеціального дозволу на використання надр (а.с. 87).

Судова колегія критично оцінює договори від 01.07.2014 року та від 10.09.2013 року, оскільки вони не посвідчені належним чином, договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчений та не проведено державної реєстрації; договір оренди гірничих виробок не містить конкретизації орендованого об'єкту, відсутня карта гірничих виробок, на яке є посилання у договорі, що виключає можливість ідентифікації «гірничих виробок МТ 113-111-108-57-64-32-34-13-487-274-273».

Водночас, з матеріалів справи вбачається і наступні обставини.

Так, у постанові Біляївського РВ ГУ МВС України в Одеській області від 17.07.2012 р. про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою Маніка І.Г. від 09.07.2012 р. зазначено, що Кулабухов Ю.В. пояснив, що на протязі 5 років він працює охоронником будівель та споруд за адресою м. Велика Балка, вул. Шахтарська, 14-а, та проживає у будівлі, яку збудовано з дозволу Гладких Н.А., і в цій же будівлі проводить ремонтні роботи. (т.1 а.с.79)

Відповідно до пояснень Кулабухова Ю.В., наданих 08.06.2017 року в рамках кримінального провадження №12017161250000507 , Кулабуховим Ю.В. зазначено , що з 2002 року він проживає на території шахти 4-БІС, розташованої за адресою с.Велика Балка, вул. Шахтарська, 12-а на підставі договору з шахтоуправлінням, який діє до 2019 року, будівля належить йому, а земля - Нерубайській сільраді. Також на земельній ділянці знаходяться 2 будівлі ФОП Тріколенко К.А.(т.1 а.с.187-190)

Відповідно до протоколу за адміністративне правопорушення від 16.02.2007 року встановлено, що Кулабухов Ю.В. проживає за адресою м. Велика Балка, вул. Шахтарська, 14-а без тимчасової рестрації, та містить пояснення Кулабухова Ю.В., що реєстрація відсутня через нестачу часу, та зобов'язується встати на облік в найближчий час. (т.1 а.с.167-168).

Дослідивши зазначені копії документів, судова колегія зазначає, що із аналізу зазначених доказів у сукупності можливо дійти висновку про те, що Кулабухов Ю.В. дійсно знаходиться у будівлі за спірною адресою м. Велика Балка, вул. Шахтарська, 14-а, однак згідно договору від 10.09.2013 року відповідач придбав мехмайстерню шахти "Об'єднана-4 Біс", площею 60 кв.м.

У техпаспорті нежитлових будівель шахти «ФОМІНА 4-БІС» відсутній такий об'єкт нерухомості як мехмайстерня площею 60 кв.м.

Також відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що за Кулабуховим Ю.В. не зареєстровані на праві власності об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, судова колегія зазначає, що наявні матеріали справи не дають підстав для висновку про те, що Кулабухов Ю.В. займає саме нежитлову будівлю, яка належить ФОП Тріколенко К.А., а не новозбудовану, та не зареєстровану будівлю.

При цьому, слід наголосити на тому, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.05.2006 року позивачкою було придбано 4 нежитлові будівлі, а не цілісний майновий комплекс, тому відсутні підстави вважати, що разом з правом власності на нежитлові будівлі до ФОП Тріколенко К.А. автоматично перейшло право користування чи право власності на земельну ділянку площею 2,13 га.

Колегія суддів наголошує, що заявляючи позов про усунення перешкод у користуванні цілісним майновим комплексом та земельною ділянкою, що належить ФОП Тріколенко К.А., доведенню позивачем підлягає, по-перше, наявність у нього права на відповідну земельну ділянку, а по-друге, факт зайняття відповідачем саме нерухомого об'єкта, що належить позивачу.

Таким чином, беручи до уваги, що ФОП Тріколенко К.А. належними та допустимими доказами не доведено право користування земельною ділянкою площею 2,13 га та не доведено, що спірний об'єкт, який займає ФОП Кулабухов Ю.В., розміщений саме на земельній ділянці, необхідній для обслуговування об'єктів нерухомості позивача, загальною площею 4693,60 кв.м, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів заявника.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що відповідачем за негаторним позовом може бути лише та особа, яка фактично своїми діями перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування майном, однак здійснення відповідачем перешкод не підтверджено належним чином.

В свою чергу, такий спосіб захисту як виселення, регулюється нормами ст.ст.107-117 Житлового кодексу УКРАЇНСЬКОЇ РСР, який є чинним на даний час, та стосується виселення громадян із приміщень державного і громадського житлового фонду, в даному випадку предметом позову є виселення фізичної особи-підприємця з приміщення, що не відповідає способам захисту, встановленим ст.16 ЦК України.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП Тріколенко К.А. про зобов'язання відповідача не чинити перешкоди у здійсненні позивачем права володіння та користування цілісним майновим комплексом шахти "Об'єднана - 4 Біс" та права користування земельною ділянкою площею 2,13 га за адресою: АДРЕСА_3, шляхом примусового виселення з незаконно займаного цілісного майнового комплексу та земельної ділянки. Отже, приймаючи до уваги вищевикладені висновки, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції було проголошено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відтак, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2018 року у справі №916/78/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Тріколенко Катерини Анатоліївни залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2018 року у справі №916/78/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складений 24.09.2018р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська