26 червня 2018 року місто Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Журавель О.О., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, її адвоката ОСОБА_4, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 з її апеляційною скаргою на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 28 березня 2017 року, -

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 1 січня 2017 року о 07 год. 50 хв. в м. Києві по Проспекту М. Бажана 9 керувала автомобілем «Toyota Camre» д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_3 відмовилася в присутності двох свідків, чим порушила п. 2.5 ПДР України, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 28 березня 2017 року ОСОБА_3, визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, вважаючи його необґрунтованим, безпідставним та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просить поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 28 березня 2017 року, а оскаржувану постанову скасувати із закриттям провадження у справі відносно ОСОБА_3, за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду не з'ясував усі фактичні обставини справи, не перевірив докази, що наявні в матеріалах справи, що призвело до необґрунтованого висновку суду про визнання її

_________________________________

Справа № 33/796/1244/2017

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП

Суддя у першій інстанції- Леонтюк Л.К.

винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та притягнення до відповідальності.

Апелянт також зазначає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції допущенні порушення та складено протокол всупереч вимогам Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, через що такий протокол не можна важать законним, при цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги допущені помилки та розглянув справу, яка ґрунтується на неналежних доказах.

Отож, апелянт ОСОБА_3 вважає, що її неправомірно визнали винуватою та незаконно притягнуто до відповідальності у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, тому просить суд апеляційної інстанції задовольнити її апеляційні вимоги.

Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, передбачені ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе його поновити, оскільки пропущений він був з поважних причин.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, її захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та викладені доводи в апеляційній скарзі, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення за наведених у постанові обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені представленими в матеріалах справи даними, а саме протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями свідків та рапортом інспектора поліції.

Доводи викладені в апеляційній скарзі про необґрунтованість та невмотивованість висновків суду першої інстанції щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зокрема відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, є непереконливими, конкретних висновків не містять та спростовується доказами, які наявні в матеріалах справи.

Проте, в апеляційному засіданні надано письмове пояснення від свідка ОСОБА_6 з якого вбачається, наступне. Свідок зазначає, що 1 січня 2017 року на проспекті Бажана в місті Києві був зупинений працівниками поліції та надано для підпису протокол про адміністративне правопорушення та нібито якесь пояснення, що засвідчували відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння, що він одразу підписав не вникаючи в зміст цих документів. Свідок також вказав, що в його присутності працівники поліції не пропонували нікому пройти огляд на стан сп'яніння, та в його присутності ніхто не відмовлявся від проходження такого огляду, він спілкувався лише з одним працівником поліції, а особи стосовно якої складався протокол про адміністративне правопорушення він не бачив.

З наведених пояснень можна припустити, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, дійсно були допущені порушення щодо процедури його складення. При цьому, наведене не свідчить про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, бо як вона і сама зазначила, що дійсно відмовилася їхати з працівниками поліції до медичного закладу та просила пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу через те, що поспішала на роботу до аеропорту «Бориспіль», де в АК «Роза вітрів» вона працює бортпровідником та на цей день у неї був рейс за сполученням Київ - Шарм-ель-Шейх.

Отже, приймаючи до уваги наведене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_3 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується її особистими поясненнями, змістом протоколу про адміністративне правопорушення та рапортом працівника поліції.

Однак, враховуючи ті обставини при яких було вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_3, а також враховуючи, що протокол складений з порушенням встановлених законом вимог, що вже може бути підставою для скасування такого протоколу. При цьому, враховуючи той факт, що ОСОБА_3 сама визнала, що вона відмовилася від проходження від огляду на стан сп'яніння, щиро в цьому розкаялася та просила не притягати її до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що така поведінка ОСОБА_3 значно зменшує характер вчиненого правопорушення та ступінь його вини.

При цьому, статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

Тому, з огляду на вищенаведене, беручи до уваги пояснення ОСОБА_3, щодо обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення, враховуючи також те, що ОСОБА_3 своїми діями не завдала будь-якої значної шкоди державному або громадському порядку, правам і свободам громадян, раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, та те, що позбавлення її права керування транспортним засобом поставить її сім'ю в скрутне матеріальне становище, суд приходить до висновку, що вчинене ОСОБА_3 адміністративне правопорушення не тягне за собою великої суспільної шкідливості, не створює збитків державним або суспільним інтересам і є малозначним, а тому вбачає за можливе звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням, а справу закрити на підставі ч.2 ст. 284 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 284, 294 КУпАП, суддя -

постановив:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 28 березня 2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 28 березня 2017 року - задовольнити частково.

Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 28 березня 2017 року, якою ОСОБА_3, визнано винуватою та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - змінити в частині накладення адміністративного стягнення, застосувавши до ОСОБА_3 ст. 22 КУпАП, звільнивши її від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.

В решті постанову суду першої інстанції стосовно ОСОБА_3 залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва О.О. Журавель