АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юрдига О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргуОСОБА_3 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір.

На вказану постанову ОСОБА_3 подавапеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2018 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП

В обґрунтування зазначає, що суд, розглянувши справу без його участі, всупереч вимогам ст.255 КУпАП, не забезпечив всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Постанова суду не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції порушено вимоги ст.ЗЗ КпАП України, яка передбачає врахування особи порушника, його майнового стану, пом'якшуючих обставин тощо при обранні виду адміністративного стягнення.

Одночасно з вимогами апеляційної скарги ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначивши, що розгляд справи проведено за його відсутності, про існування оскаржуваного рішення суду йому стало відомо 10 серпня 2018 року.

Будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на 17 вересня 2018 року не з`явилися до суду апеляційної інстанції однак ОСОБА_3 надіслав на електронну адресу суду клопотання про те, що підтримує подану ним апеляційну скаргу та просить розглядати справу за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід задовольнити, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити, з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що розгляд справи 06 липня 2018 року проведено за відсутності ОСОБА_3, дані про його своєчасне повідомлення та направлення судом копії постанови в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з цим, вважаю обґрунтованими доводи ОСОБА_3, про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вручення чи надсилання апелянту у визначений законом строк копії оскаржуваної постанови, а відтак пропущений строк підлягає поновленню, а апеляційна скарга розгляду.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що суд повно та всебічно дослідив обставини вчинення правопорушення, наявні у справі докази, а тому висновок, викладений в постанові суду, про винність ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин є правильним.

Як установив суд, ОСОБА_3 06 травня 2018 року о 15 год. 10 хв., керуючи автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 в м.Києві на вул.Кирилівська,129, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів , завдавши матеріальні збитки, чим порушив п.12.1 , п.13.1 ПДР України.

Після цього встановлено, що ОСОБА_3, керував автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, нечітка дикція. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.2.5 ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленному порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вчинення ОСОБА_3адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 06 травня 2018 року серії БД № 235346, протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 119802, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями свідків та відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції.

Згідно з вимогами ст.ст. 31, 40 ЗУ &qu4.;Про Національну поліцію&q?т.;, наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них&q?ьн; та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року № 14/1 &q?ї ;Про порядок зберігання, використання відеозапису та відео реєстраторів патрульних&q?де; чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.

Дані відеозапису з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, передбачених с.124, ч.1 ст.130 КУпАП, долученого до матеріалів справи, повністю підтверджують викладені у протоколах та постанові суду обставини.

За таких обставин, рішення суду про притягнення ОСОБА_3 до адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, викладених у постанові, є обґрунтованими і підтверджується зібраними по справі доказами.

Крім того слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень, передбачених с.124, ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність.

За таких обставин, постанова Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року щодо ОСОБА_3 є законною, а тому підстав для зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_3, задовольнити.

Поновити ОСОБА_3, строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, залишити без задоволення, постанову Подільського районного суду м. Києва від 06липня 2018 року, якою ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень за с.124, ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва О.С. Юрдига