АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Васильєва М.А.,

за участю:

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2018 року, якою

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 340 грн., стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 352,40 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 27 березня 2018 року о 9 год. 35 хв. керував автомобілем «Форд» державний номерний знак НОМЕР_1 на перехресті вул. Драгоманова та вул. Ахматової в м. Києві, при перестроюванні не надав дорогу автомобілю, який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями порушив п.п. 2.3 б, 10.3, 10.4 ПДР України, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду з посиланням на те, що вона є протиправною та незаконною без урахування дійсних обставин дорожньої пригоди, а суд позбавив його можливості висловити свою думку та доводи щодо події, які мали місце 27 березня 2018 року.

Як зазначає апелянт, суддя відмовилась розглядати справу по суті і лише вказала, що він має право подати апеляційну скаргу.

Також ОСОБА_2 вказує про те, що ПДР України не порушував, а протокол інспектор патрульної поліції склав без урахування його зауважень з приводу дорожньої обстановки.

Апелянт зазначає про те, що 27 березня 2018 року рухався на власному автомобілі «Форд Транзит» в умовах сонячного дня та ідеальної видимості в м. Києві на перехресті вул. Драгоманова та вул. Ахматової, попереду були трамвайні колії, і він знизив швидкість руху практично до зупинки, коли раптово почув позаду різкий скрип гальм та через 1-2 секунди відчув удар в задній бампер свого автомобіля, і, автомобіль «Швевроле Авео» врізався в його автомобіль.

Крім того, на думку апелянта, водій під керуванням транспортного засобу «Шевроле Авео» не дотримався дистанції та безпечної швидкості руху, а також, порушив вимоги п. 16.4 ПДР України, а окрім того, згідно схеми ДТП гальмівний шлях транспортного засобу «Шевроле Авео» складає 13,8 метрів, що не відповідає адекватній швидкості руху на перехресті, на якій був затор.

Апелянт зауважує, що він рухався у своїй смузі руху, а удар в його автомобіль відбувся чітко в задній бампер.

Також ОСОБА_2 звертає увагу, що знизив швидкість руху перед трамвайною колією та ніяким чином не створював перешкод іншим учасникам дорожнього руху, що підтверджується схемою ДТП та фотографіями місця події.

ОСОБА_2, неодноразово викликаний за наявною в матеріалах справи адресою, виклики апеляційного суду не отримує, що свідчить про реалізацію останнім своїх прав саме у такий спосіб. Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості зобов'язати особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, отримати виклики до суду.

Окрім того, апеляційний суд враховує, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Також у своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Проте, ОСОБА_2, нехтуючи своїми процесуальними правами та не беручи до уваги процесуальні обов'язки, подавши апеляційну скаргу та будучи обізнаним в тому, що розгляд апеляційної скарги відбувається апеляційним судом, до суду не з'являється, провадженням у справі не цікавиться.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних доказів у справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого, дослідивши наявні у справі докази, а також додатково надані потерпілим - відеозапис ДТП, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, зважаючи на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2018 року о 9 год. 35 хв. на перехресті вул. Драгоманова та вул. Ахматової в м. Києві сталося зіткнення автомобіля «Форд» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 з автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до відеозапису подій, який є об'єктивним доказом, незалежним від будь-якого сприйняття учасників ДТП, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухається в лівій крайній смузі руху, в той час, як автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухається у крайній правій смузі руху. Перед виїздом на перехрестя при здійсненні повороту ліворуч автомобіль під керуванням ОСОБА_2 фактично з першої смуги руху, не пропускаючи автомобіль під керуванням ОСОБА_1, перелаштовується під кутом на крайню ліву смугу, по якій рухається автомобіль під керуванням ОСОБА_1 Окрім того, з відеозапису вбачається, що на момент перестроювання автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2, водій ОСОБА_1 не мав змоги зупинити власний транспортний засіб, оскільки на момент перед зіткненням відстань між його автомобілем та автомобілем під керуванням водія ОСОБА_2 була незначною, що, як наслідок, і призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, як вбачається з відеозапису та схеми місця ДТП від 27 березня 2018 року, зіткнення відбулося в лівій крайній смузі правою передньою частиною автомобіля під керуванням ОСОБА_1 з задньою кутовою лівою частиною автомобіля під керуванням ОСОБА_2 внаслідок чого в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 пошкоджено права фара, праве переднє крило, передній бампер з правого боку; в автомобілі під керуванням ОСОБА_2 пошкоджено задня ліва частина заднього бамперу (ас. 2-2 зв.).

Пунктом 2.3 (б) Правил дорожнього руху України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися, а, окрім того, відповідно до п. 10.4 ПДР України перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Таким чином, саме внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 пунктів 2.3 (б), 10.3, 10.4 ПДР України, оскільки він, не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, перестроюючись, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, а, окрім того, перед поворотом ліворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів, що призвело до їх пошкодження.

Доводи ОСОБА_2 про те, що протокол складався інспектором без врахування його зауважень, пояснень та конкретної дорожньої обстановки, скупчення і потоку інших автомобілів, інтенсивності руху, є безпідставними, оскільки спростовуються відеозаписом ДТП, з якого вбачається відсутність скупчення і потоку інших автомобілів, невелика інтенсивність руху автомобілів на певній ділянці проїзної частини.

Окрім того, доводи ОСОБА_2 про те, що водій ОСОБА_1, не впоравшись з керуванням, не врахував дорожню обстановку і швидкість руху, здійснив дорожньо-транспортну пригоду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а, навпаки, спростовуються даними, зафіксованими на відеозапису, а, окрім того, зі схеми ДТП вбачається, що гальмівний шлях автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 складає 13.6 м, що свідчить про те, що саме внаслідок порушення з боку водія ОСОБА_2 і сталася ДТП.

З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, апеляційний суд доходить висновку, що постанова судді, яка наразі оскаржується, є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 340 грн., стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 352,40 грн. - залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва М.А. Васильєва