Справа № 359/7092/18 Головуючий у І інстанції Муранов-Лесів І.В.

Провадження № 11-сс/780/611/18 Доповідач у 2 інстанції Рудніченко О. М.

Категорія 24.09.2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Рудніченко О.М.,

суддів Свінціцької О.П., Ященко І.Ю.,

секретар Марченко Д.О.

за участю:

прокурора Томчая Р.В.,

захисника Красника С.М.,

особи ОСОБА_3,

перекладача Касьяна К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2018 року про відмову у застосуванні тимчасового арешту щодо громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3, який значиться в міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Республіки Узбекистан для притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення низки злочинів, відповідальність за які передбачена КК Узбекитсану,-

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з ухвали слідчого судді, 08.09.2018 року прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області Томчай Р.В. звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з даним клопотанням, в якому, посилаючись на вимоги ст.483 КПК України, ст.29 Конституції України та Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1994 року, просив застосувати тимчасовий арешт відносно громадянина республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, на 40 діб, до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Республіки Узбекистан.

Згідно з клопотанням 06.09.2018 об 16 год. 00 хв. на території ДПМА «Бориспіль» в кабінеті №11 відділення поліції в аеропорту «Бориспіль» складено протокол затримання за наслідками фактичного затримання, об 10 год. 30 хв. за адресою: м. Бориспіль, вул. О. Потапенка, 15, громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, який відповідно до бази даних Інтерпол з індексом «Арешт» значиться у міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Республіки Узбекистан для притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених КК Узбекистану, а саме злочинів проти основ національної безпеки та громадського порядку.

Як зазначено в клопотанні, 14.10.2014 старшим слідчим слідчого відділу Улугнарського району винесена постанова про відкриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 223, ч. 2 ст. 244-1 КК Республіки Узбекистан.

Також зазначено, що 14.11.2016 винесена постанова про притягнення ОСОБА_3 в якості обвинуваченого за ч.1 ст. 223, ч. 2 ст. 244-1, ч.І ст. 242-2, ч. 1 ст. 159 КК Республіки Узбекистан, а також цією ж датою слідчим слідчого відділу Улугнарського району винесена постанова про оголошення розшуку відносно обвинуваченого громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3. Крім цього, прокурор зазначає, що постановою від 15.11.2016 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою винесеною суддею Улугнарського району, постановлено обрати по відношенні до ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, прокурор зазначає, що відповідно до інформації компетентних органів Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, розшукується за вчинення злочинів, передбачених за ч. 1 ст. 223 (незаконний виїзд за кордон або в`їзд в Республіку Узбекистан), ч. 2 ст. 244-1 (виготовлення або розповсюдження матеріалів, які містять загрозу загальному порядку і громадській безпеці), ч. 1 ст. 242-2 (створення, керівництво, участь в релігійних екстреміських, сепаратиських, фундаменталістичних або інших заборонених організаціях), ч. 1 ст. 159 (посягання на конституційний лад Республіки Узбекистан) КК Республіки Узбекистан, в порівнянні з законодавством України про кримінальну відповідальність, відповідає ч. 1 ст. 295 КК України (заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку), ч. 1 ст. 109 КК України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) максимальний строк покарання за які передбачено у вигляді до 10 років позбавлення волі, а тому є екстрадиційними. Зазначає, що строк давності притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за вчинення ним злочинних діянь, відповідно ст. 49 КК України, не закінчився.

Слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання, своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку звернувся із заявою про надання йому статусу біженця, а отже, є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а отже і заборона вислання або примусового повернення, зокрема видачі (екстрадиції) поширюється на нього. Окрім того, зазначає, що доказів порушення кримінального провадження щодо ОСОБА_3 за вказаними в клопотанні статтями обвинувачення не надано.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор в апеляційній скарзі, просить скасувати ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області повністю та постановити нову ухвалу, якою застосувати до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасовий арешт на 40 діб, до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Республіки Узбекистан.

Вважає, ухвала слідчого судді є незаконною і підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

Заслухавши суддю доповідача,

прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити,

думку захисника та особи, які заперечували наведені в апеляційній скарзі доводи та просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін,

вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 583 КПК України, тимчасовий арешт може бути застосовано до особи, затриманої за вчинення злочину за межами України, на підставі відповідного клопотання прокурора, яке має відповідати вимогам ч. 4 ст. 583 КПК України, в тому числі і в частині долучення документів на підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує своє клопотання.

У відповідності до ст. 583 КПК України, до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 583 КПК України, прокурор в своєму клопотанні до слідчого судді про застосування тимчасового арешту зобов'язаний надати протокол затримання особи, документи, що містять данні про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави, а також документи, що посвідчують особу затриманого.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 541 КПК України, тимчасовий арешт - це взяття під варту особи, розшукуваної за вчинення злочину за межами України, на строк, визначений КПК України або міжнародним договором України, до отримання запиту про видачу (екстрадицію).

Крім того, тимчасовий арешт за своєю правовою природою є спеціальним запобіжним заходом, який застосовується виключно у межах міжнародно-правового співробітництва компетентних органів держав, що стосується видачі осіб відповідно до вимог Європейської конвенції про видачу правопорушників.

При вирішенні питання про застосування тимчасового арешту до затриманої особи суд не вивчає питання її винуватості, наявності відповідних доказів та тим паче не вирішує питання про звільнення особи від покарання призначеного вироком суду іноземної держави, а лише перевіряє наявність відповідних документів органів досудового слідства іноземних держав, які підтверджують факт підозри або обвинувачення особи у вчиненні злочину, а також її перебування у розшуку.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального законодавства України при розгляді клопотання прокурора слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи прокурора, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності, необґрунтованості та невмотивованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання прокурора про застосування тимчасового арешту стосовно громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3, вислухавши доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні, а також додатки, долучені до нього.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, 06.09.2018 року було затримано громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3, у зв'язку із перебуванням в міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Республіки Узбекистан для притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.09.2018 року відмовлено у задоволені клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області Томчая Р.В. про застосування тимчасового арешту щодо ОСОБА_3, та звільнено з-під варти в залі суду.

Відповідно до ст.16 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957 р. (далі по тексту - Конвенція), у термінових випадках компетентні органи запитуючої Сторони можуть звертатися із запитом про тимчасовий арешт розшукуваної особи. Компетентні органи запитуваної Сторони вирішують це питання відповідно до свого законодавства. У запиті про тимчасовий арешт повідомляється про існування одного з документів, зазначених у пункті 2а статті 12 (оригіналом або завіреною копією обвинувального вироку та постанови суду або постанови про негайне затримання чи ордера на арешт або іншого розпорядження, яке має таку ж силу і видане відповідно до процедури, передбаченої законодавством запитуючої Сторони), і намір надіслати запит про видачу правопорушника. В ньому також зазначається, за яке правопорушення буде запитуватися видача, де і коли таке правопорушення було вчинене, а також, у міру можливості, опис зовнішності розшукуваної особи. Запит про тимчасовий арешт надсилається компетентним органам запитуваної Сторони або дипломатичними каналами, або безпосередньо поштою, або телеграфом, або через Міжнародну організацію кримінальної поліції (Інтерпол), або у будь-який інший спосіб, який дозволяє мати письмове підтвердження або який визнається запитуваною Стороною. Запитуючий орган без зволікань інформується про результати розгляду його запиту.

Своє підтвердження знайшов той факт, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку звернувся із заявою про надання йому статусу біженця, а отже є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а отже і заборона вислання або примусового повернення, зокрема видачі (екстрадиції) поширюється на нього.

Окрім того, згідно з постановою слідчого судді Печерського районного суду м. Київ, від 05.09.2018 ОСОБА_3, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, обрано запобіжний захід - домашній арешт із заобороною залишати місце свого проживання.

Інші доводи, викладені в апеляційні скарзі прокурора, не спростовують правильності висновків слідчого судді.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали, колегією суддів не встановлено. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2018 року про відмову у застосуванні тимчасового арешту щодо громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді ________________ ___________________ ________________

Рудніченко О.М. Свінціцька О.П. Ященко І.Ю.