Справа № 161/19019/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С.М.

Провадження № 22-ц/773/828/18 Категорія: 81 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів Карпук А.К.,Осіпука В.В.,

з участю секретаря судового засідання Галицької І.П.,

представника позивача ОСОБА_1.,

представника відповідача Ващука М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства "Інформаційне агентство "Волинь Пост" про зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3, подану в її інтересах представником ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПП "Інформаційне агентство "Волинь Пост" про зобов'язання вчинити дії

Покликалась на те, що на офіційному веб-сайті відповідача було розміщено ряд публікацій з посиланням на відеофільм, в якому міститься велика кількість фотозображень та відео зображень позивача та членів її родини (неповнолітньої доньки, сина, померлого чоловіка), інформація про її особисте життя.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_12 було розміщено анонс під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1». ІНФОРМАЦІЯ_13 було розміщено публікацію під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» з посиланням на відео «ІНФОРМАЦІЯ_1». ІНФОРМАЦІЯ_13 розміщено публікацію під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» - о 13:00». ІНФОРМАЦІЯ_14 розміщено публікацію під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» з посиланням на відео «ІНФОРМАЦІЯ_1». ІНФОРМАЦІЯ_15 розміщено статтю під заголовком «Заява ІНФОРМАЦІЯ_18» щодо спроби видалити резонансний фільм-розслідування» з посиланням на відео «ІНФОРМАЦІЯ_1». Авторами статті зазначено: «… ми завантажили фільм на інші відеохостинги і будемо перезавантажувати їх стільки, скільки буде потрібно». 27.11.2017 року було розміщено статтю під заголовком «ОСОБА_5 каже, що не дивився фільм про «ІНФОРМАЦІЯ_1» з посиланням на відео «ІНФОРМАЦІЯ_1». Також цей відео сюжет - «ІНФОРМАЦІЯ_1» розміщений на сторінці відповідача на «Facebook». На «YouTube» каналі відповідача розміщений трейлер до вищезазначеного відео-сюжету під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» від ІНФОРМАЦІЯ_12 Зазначений відео сюжет містить інформацію про позивача, в сюжеті коментується її особисте життя: «…Десь приблизно з 11-го року ОСОБА_5 фактично розійшовся з ОСОБА_3. Тобто на папері залишилися подружжям, але разом не жили. Він дійсно багато сил та енергії приділяв саме своєму бізнесу. І схоже, ОСОБА_3 не могла з цим змиритися. І на цьому ґрунті в них було багато скандалів, і навіть почалися проблеми психологічного характер. Зрештою ОСОБА_5 не витримав і пішов від ОСОБА_3. Практично весь час він жив у Києві, у Луцьк приїжджав дуже рідко саме для того, щоб побачити власних дітей. Він жив у своєму будинку, а ОСОБА_3 залишилася жити у квартирі в м. Луцьк ОСОБА_3 живе в Луцьку, ОСОБА_5 жив у Києві. Причому він жив не сам, а з дівчиною ОСОБА_12 І ОСОБА_3 про це добре знала…» Також відео сюжет місить ряд особистих документів позивача: фотокопію Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.07.2016 року на ім'я ОСОБА_7, де зазначено, що спадкоємцями майна померлого ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_3 (позивач). Донька - ОСОБА_9, (неповнолітня донька позивача), й містяться дані про майно померлого - квартиру із вказівкою точної адреси; фотокопії незрозумілих документів, які в сюжеті названі «видаткові звіти» на яких міститься ім'я та начебто підпис позивача. Крім того, відео сюжет містить велику кількість фотозображень та відео зображень позивача та членів її родини . ІНФОРМАЦІЯ_13 позивачем на електронну адресу редакції відповідача було відправлено лист-заборону на використання останнім будь-яких графічних, фото -, кіно -, теле -, відео - зображень, на яких присутня сама позивач, її неповнолітня доньки та її покійний чоловік. Також ІНФОРМАЦІЯ_13 на електронну адресу редакції відповідача адвокатом позивача було направлено лист-вимогу, в якому повідомлено про те, що позивач не дає будь-якої згоди на поширення її фотографій чи відео з її зображенням у будь-якому вигляді чи контексті подій що стосуються родини ОСОБА_9. Відповіді на лист не отримано. 14.11.2017 року адвокатом позивача на поштову адресу відповідача було направлено лист-претензію з вимогами припинити порушення прав позивача; видали з офіційного веб-порталу «Волинь Пост» та каналу YouTube «Волинь Пост» анонси, інформацію та відео-сюжет під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», не допускати в подальшому розміщення будь-яких матеріалів, статей, анонсів, сюжетів, тощо, які містять будь які графічні, фото-, кіно-, теле-, відео зображення родини ОСОБА_9. Відповіді на претензію не отримано. Окрім цього, нехтуючи забороною позивача та вимогою її адвоката, ІНФОРМАЦІЯ_17 на офіційному веб-сайті відповідача розміщено анонс двадцять другого номера газети «ІНФОРМАЦІЯ_18» під заголовком «Вийшов друком черговий номер тижневика «ІНФОРМАЦІЯ_18». «АНОНС» та ІНФОРМАЦІЯ_19 розмішено анoнс двадцять третього номера газети «ІНФОРМАЦІЯ_18» під заголовком «Вийшов друком черговий номер тижневика «ІНФОРМАЦІЯ_18». «АНОНС», в котрих містяться фотографії позивача. На день звернення до суду з даною позовною заявою, зазначені публікації та відео сюжети залишаються розміщеними на вказаних ресурсах. Стверджує, що таким чином, відповідач порушує особисті немайнові права позивача.

Просить суд зобов'язати Приватне підприємство «Інформаційне агентство «Волинь Пост» видали зі свого офіційного веб-сайту «www.volynpost.com» та інших джерел, інформацію та відео сюжет під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розміщені за посиланнями: - http:ІНФОРМАЦІЯ_5;

-http:ІНФОРМАЦІЯ_6;

-http://ІНФОРМАЦІЯ_3;

-http:ІНФОРМАЦІЯ_7;

-http:ІНФОРМАЦІЯ_8;

-http:ІНФОРМАЦІЯ_9;

-http:ІНФОРМАЦІЯ_10;

Заборонити Приватному підприємству «Інформаційне агентство «Волинь Пост» поширення будь-яких матеріалів, статей, анонсів, сюжетів, тощо, які містять будь-які графічні, фото -, кіно -, теле -, відео зображення родини ОСОБА_3 а саме: її самої, її неповнолітньої доньки ОСОБА_9 та її покійного чоловіка ОСОБА_8.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2018 року в задоволені позову в даній справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов в даній справі задовольнити.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Ващук М.В. просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач жодними належними та допустимими доказами не довела обставини, на які вона покликалась, як на підставу своїх позовних вимог.

Такі висновки суду є правильними і ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи та нормах матеріального права.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів ( ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства ( ст. 15 ЦК України).

Конституцією України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Право на захист особистих немайнових прав передбачено ст. 275 Цивільного кодексу. Відповідно до її змісту фізична особа має право на їх захист від протиправних посягань інших осіб. Підставою для захисту є порушення, невизнання або оспорювання права. Реалізувати своє право на захист, означає обрати певний вид і міру поведінки, спрямовані на поновлення прав. Така поведінка має бути або прямо визначена законом, або має не заперечуватись ним. Способи захисту цивільних прав, в тому числі особистих немайнових, визначені у главі 3 ЦК.

Відповідно до закону України "Про інформацію" і цивільного кодексу, існує інформація з обмеженим доступом, в тому числі конфіденційна або така, що стосується особистого життя приватних осіб. ЇЇ розповсюдження може не тільки порушувати право людини на повагу до її честі і гідності а і права на приватний простір, таємницю особистого життя, або їх складові ( право на лікарську таємницю тощо) .

Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.( ст. 11 ЗУ «Про інформацію»).

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом ( ч.2 ст. 21 ЗУ «Про інформацію»).

Діяльність інформаційних агентств є зберігання, обробка, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції. ( ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про інформаційні агентства»).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач «Інформаційне агентство «Волинь Пост» створено та зареєстровано як інформаційне агентство, у розумінні положень Закону України «Про інформаційні агентства» (а.с. 74-79).

ІНФОРМАЦІЯ_13 о 00 год. 25 хв., на офіційному веб-сайті відповідача було розміщено анонс під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1 (Інтернет посилання http: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_13 о 12.06 на офіційному веб-сайті відповідача було розміщено публікацію під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» - о 13:00» (Інтернет посилання http:ІНФОРМАЦІЯ_11) (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_14 на офіційному веб-сайті відповідача було розміщено публікацію під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» з посиланням на відео «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с. 11) (Інтернет посилання http:// ІНФОРМАЦІЯ_3).

ІНФОРМАЦІЯ_17 на офіційному веб-сайті відповідача розміщено анонс двадцять другого номера газети «ІНФОРМАЦІЯ_18» під заголовком «Вийшов друком черговий номер тижневика «ІНФОРМАЦІЯ_18». «АНОНС» (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_19 на своєму сайт відповідачем розмішено анoнс двадцять третього номера газети «ІНФОРМАЦІЯ_18» під заголовком «Вийшов друком черговий номер тижневика «ІНФОРМАЦІЯ_18». «АНОНС» (а.с. 15).

Крім того ІНФОРМАЦІЯ_15 відповідач на своєму веб-сайті розмістив статтю під заголовком «Заява ІНФОРМАЦІЯ_18» щодо спроби видати резонансний фільм-розслідування» з посиланням на відео «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с. 12-13) (Інтернет посилання http:ІНФОРМАЦІЯ_4

Зазначені статті та анонси містять по одному ідентичному фотозображенню позивача ОСОБА_3 Дана обставина не заперечується представником відповідача.

Крім того, відповідачем на своєму офіційному веб-сайті www.volynpost.com, а також каналах «YouTube» та «Facebook» «ІНФОРМАЦІЯ_18» було розміщено відеосюжет під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1». Зазначена обставина знаходить своє підтвердження як в поясненнях представника позивача, так і у поясненнях представника відповідача, наданих в судовому засіданні.

В позовній заяві позивач зазначає, що поширений відповідачем відеосюжет під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» містить інформацію, яка є інформацією про її особисте життя, а саме про стосунки між нею та її померлим чоловіком ОСОБА_8. З оглянутого в судовому засіданні відеосюжету вбачається, що інформація щодо стосунків померлого ОСОБА_8 та ОСОБА_3, про яку в позовній заяві зазначає позивач, була озвучена виключно ОСОБА_10, без будь-яких коментарів такої інформації відповідачем. Вимоги до ОСОБА_10 позивачем не були заявлені.

ОСОБА_3 зазначає, що відеосюжет відповідача містить ряд особистих документів позивача, поширених без її згоди, а саме: фотокопію свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.07.2016 року на ім'я ОСОБА_7, де містяться відомості про спадкоємців майна померлого ОСОБА_8, дані про майно померлого з вказівкою точної адреси, а також фотокопії документів, які у сюжеті названі «видаткові звіти».

Судом встановлено, що у спірному відеосюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_1» містяться фото зображення та відео матеріали, що стосуються позивача, які раніше були опубліковані в інших засобах масової інформації. З оглянутого відеометаріалу, вбачається, що на всіх без виключення відео сюжетах містяться логотипи засобів масової інформації з яких вони взяті, зокрема: ТРК «Студія 1+1», ТРК «Аверс». Також як встановлено в судовому засіданні фото зображення позивача та членів її родини були використані відповідачем із інтерв'ю ОСОБА_3, яке надавалось нею інтернет-виданню ZN.UA.

Відповідно до п. 1 ст. 35 ЗУ «Про інформаційні агентства» інформаційне агентство, суб'єкти діяльності інформаційних агентств не несуть відповідальності за розповсюдження інформації, яка не відповідає дійсності, принижує честь і гідність громадян та організацій, порушує їх права і законні інтереси або являє собою зловживання свободою діяльності інформаційних агентств і правами журналіста, якщо ця інформація одержана від інших інформаційних агентств або засобів масової інформації і є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих цими агентствами чи засобами масової інформації, та якщо вони були спростовані відповідно до статті 33 цього Закону.

Крім того, в відеосюжеті містяться фотокопії свідоцтв про право на спадщину, які видані на ім'я ОСОБА_7, матері померлого ОСОБА_8.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7 у письмовій нотаріально засвідченій заяві надала згоду своєму представнику ОСОБА_11 на розкриття, поширення (включаючи опублікування) інформації та документів, що стосуються майна померлого сина. На підстав даної заяви ОСОБА_11 було надане відповідне інтерв'ю в сюжеті та надано для огляду свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, як вбачається з відеосюжету, що оглянутий в суді апеляційної інстанції, фотокопії свідоцтва про право на спадщину за законом, які видані на ім'я ОСОБА_7, з метою не допущення поширення персональних даних осіб, які у них зазначені, а зокрема ОСОБА_3 та її дітей, з врахуванням положень ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про інформацію» відредаговані шляхом вилучення інформації щодо номера облікової картки платника податків та адреси реєстрації вказаних осіб.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно є відкритою, загальнодоступною інформацією, а відтак з врахуванням положень даної норми доводи позивача про розповсюдження інформації про майно померлого ОСОБА_8 є безпідставними та необґрунтованими.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач також вказувала про поширення відповідачем фотокопій документів, які мають назву «видаткові звіти». При цьому при огляді відеосюжету в суді апеляційної інстанції встановлено, що дані документи не містять достовірних доказів, які б свідчили про їх належність саме позивачу, або ж даних які б ідентифікували позивача. Крім того, в суді апеляційної інстанції представник позивача заперечила належність даних «видаткових звітів» ОСОБА_3. За таких обставин є необґрунтованими твердження позовної заяви про поширення вказаного документу, як особистого документу , що належить позивачу, без згоди ОСОБА_3.

За змістом ч. 2 ст. 25 ЗУ Про захист персональних даних» дозволяється обробка персональних даних без застосування положень цього Закону, якщо така обробка здійснюється виключно для журналістських та творчих цілей, за умови забезпечення балансу між правом на повагу до особистого життя та правом на свободу вираження поглядів.

Беручи до уваги особу покійного ОСОБА_8, який був відомою особою у Волинській області та і в України, його передчасну смерть та інтерес громадськості щодо його життя та бізнесу, відповідачем було поширено відеосюжет «ІНФОРМАЦІЯ_1». При цьому на думку колегії суддів, даний відеосюжет зроблений з дотриманням положень ЗУ «Про захист персональних даних» та будь-які немайнові права позивача не були порушені. Також колегією суддів береться до уваги та обставина, що особисте життя як, позивача так і померлого ОСОБА_8, широко обговорювалось громадськістю, про що свідчать роздруківки статей, які долучались відповідачем до матеріалів справи, а тому інформація яка викладена у відеосюжеті, який просить вилучити позивач, не містила персональних даних чи конфіденційну інформацію, розповсюдженням якої без згоди позивача могли бути порушені її права.

Крім того, у відеосюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_1» міститься значний об'єм інформації, щодо померлого ОСОБА_8, а саме: інтерв'ю його друзів та колег щодо його життя і бізнесу, а відтак видалення даного відеосюжету порушуватиме права вказаних осіб на свободу вираження своїх поглядів, свободу слова та право на інформацію.

З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, беручи до уваги приписи ч. 11 ст. 30 ЗУ «Про інформацію», в якій зазначено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, зважаючи на суспільний інтерес, що до теми спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_8 та бажання відповідача проінформувати громадськість з метою співставлення інформації, яка містилась в засобах масової інформації, задля отримання об'єктивної істини. При цьому на думку колегії суддів, під час знімання фільму «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідачем було дотримано баланс між правом ОСОБА_3 на таємницю приватного життя та правом громадськості на інформацію.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( ч. 3 ст. 12 , ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Позивач не надала належних, допустимих та беззаперечних доказів про порушення її немайнового права.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволені позову.

Висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з'ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є покликання в рішенні суду і яким суд дав правильну юридичну оцінку.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3, подану в її інтересах представником ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2018 року в даній справі - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий:

Судді: