Справа № 347/956/16

Провадження № 22-ц/779/1166/2018

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Гордій В. І.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Василишин Л.В., Матківського Р.Й.,

з участю секретаря Мельник О.В.,

державного виконавця Косівського РВ ДВС Сіреджука П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням головного державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сіреджука П.П. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Косівського районного суду, постановлену суддею Гордієм В.І. 06 серпня 2018 року в м. Косів, Івано-Франківської області про тимчасове обмеження у праві виїзду,

в с т а н о в и в :

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду Апеляційним судом Івано-Франківської області.

У червні 2018 року Головний державний виконавець Косівського районного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Сіреджук П.П. звернувся з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_3, який є боржником за невиконаним судовим рішенням, у праві виїзду за межі України на строк до повного його виконання.

Зазначив, що на виконанні відділу знаходиться виконавче провадження 55643745 з виконання виконавчого листа №347/956/16, виданого 16.01.2017 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 65591,75 грн. боргу згідно розписки. Судове рішення боржником не виконано, декларацію про доходи та майно не подано, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду ним не здійснено, що суперечить вимогам ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження». Державним виконавцем на адресу боржника 03 травня 2018 року надсилався виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо невиконання рішення суду, однак ОСОБА_3 не з'явився, про причини неявки виконавця не повідомив.

Також в ході виконавчого провадження встановлено, що боржник є власником земельних ділянок, проте в добровільному порядку він заборгованість не погашає, що свідчить про його ухилення від виконання зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням.

Просить тимчасово обмежити ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України до виконання ним своїх зобов'язань. (а.с.179-180)

Ухвалою Косівського районного суду від 06 серпня 2018 року подання задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання ним зобов'язань, визначеним виконавчим листом № 347/956/16, виданого Косівським районним судом 16.01.2017 року, по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів. (а.с.216-217, том.1)

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, зазначає, що суд належним чином не з'ясував фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення даного питання та дійшов до невірного висновку про наявність підстав для задоволення подання державного виконавця.

Апелянт зазначає, що судом в оскаржуваній ухвалі констатовано лише факт відкриття виконавчого провадження по примусовому стягненні з нього грошової суми на користь ОСОБА_4, однак відсутні докази навмисного ухилення від виконання рішення суду, як і докази того, що він не являвся на виклики державного виконавця чи будь-яким іншим способом ухилявся від виконання рішення суду. Державною виконавчою службою його як боржника не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження, не здійснено жодного виклику, не попереджено про відповідальність за невиконання рішення суду, не прийнято жодних заходів щодо опису та арешту належного йому майна в рахунок погашення заборгованості, не складено жодних актів, які б свідчили про ухилення від виконання зобов'язання.

Вважає, що заборона виїзду за кордон фактично в подальшому може негативно вплинути на його матеріальне становище, позбавивши можливості заробити кошти, необхідні для утримання сім'ї та погашення заборгованості перед ОСОБА_4

Крім того, суд розглянув справу без участі державного виконавця, що суперечить вимогам ст.441 ЦПК України.

Просив ухвалу суду скасувати, прийняти постанову, якою в задоволенні подання головного державного виконавця відмовити. (а.с.220-222, том.1).

Головний державний виконавець подав заперечення на апеляційну скаргу, у якій зазначає, що в поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника викладено всі факти, які свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду.

Державним виконавцем вчинено усіх можливих заходів до виконання судових рішень, зокрема направлено боржнику рекомендованим листом копію постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов»язано подати декларацію про доходи та майно. В подальшому здійснено запити у відповідні установи, на які отримано відповідь про те, що боржник як одержувач пенсії на обліку не перебуває, інформація про працевлаштування відсутня, як приватний підприємець боржник не зареєстрований, інформація про відкриті номери рахунків у банках та інших установах відсутня, транспортні засоби не зареєстровані. Також державним виконавцем 22 березня 2018 року винесено постанову про арешт майна. Жодних оплат від боржника по виконавчому провадженню не надходило, за виключенням коштів в розмірі 200 грн., які божник вніс лише після оскаржуваної ним ухвали. Рішення до теперішнього часу не виконане і заходів для його виконання боржник не вживає. Отже наведені обставини є законними підставами для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника.

Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду залишити без змін.

У судове засідання апелянт ОСОБА_3 та стягувач ОСОБА_4 не з'явилися, про день місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення апелянта та стягувача, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу за їх відсутності.

Вислухавши пояснення державного виконавця, доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необгрунтованою, виходячи з таких підстав.

Задовольняючи вимоги, викладені у поданні, суд першої інстанції, прийняв до уваги факт відкриття виконавчого провадження на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу та не вчинення боржником дій, спрямованих на виконання рішення суду, вважав ці обставини достатніми підставами для встановлення факту ухилення від виконання боржником своїх зобов'язань за рішенням суду, тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання державного виконавця.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні відділу ДВС Косівського районного відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №347/956/16, виданого 16 січня 2017 року на підставі рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2016 року, яке набрало законної сили, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 65591,75 грн боргу згідно розписки. (а.с.181, том.1)

На підставі виконавчого листа державним виконавцем відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2018 року. Цією постановою зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно, та стягнуто 6559,18 грн. виконавчого збору. (а.с.181, том.1)

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено ОСОБА_3 рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить супровідний лист від 26.01.2018 року, список згрупованих поштових відправлень та фіскальний чек про оплату рекомендованої поштової кореспонденції від 29.01.2016 року. (а.с.238,241-243, том.1)

Відповідно до витягу з реєстру поштових відправлень ДП «Укрпошта» відправлення за номером 7860103530266 (вказане у списку №318 згрупованих поштових відправлень) ОСОБА_3 вручено особисто 31 січня 2018 року (а.с.5 том.2).

26 січня 2018 року в ході примусового виконання рішень, державний виконавець для встановлення джерел доходів та майна ОСОБА_3, направляв запити у Державну податкову службу України, в управління ПФУ в Косівському районі, у ТСЦ 2643 РСЦ в Івано-Франківській області.

З відповідей на запити, встановлено, що інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах України щодо ОСОБА_3 до Державної податкової служби України від відповідних установ не надходила. Інформація щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня, про свідчить відповідь Державної фіскальної служби України від 29.01.2018 року. (а.с.190, том.1)

В управлінні ПФУ в Косівському районі ОСОБА_3 як одержувач пенсії на обліку не перебуває, інформація про працевлаштування відсутня. (а.с.191, том.1)

Згідно повідомлення Територіального сервісного центру 2643 Регіонального сервісного центру в Івано-Франківській області від.07.03.2018 року за ОСОБА_3 транспортні засоби не зареєстровані. (а.с.189, том.1)

22 березня 2018 року державним виконавцем також здійснено запити у відділ у Косівському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про надання вичерпної інформації про наявність майна, що зареєстроване за боржником та у Косівський районний сектор УДМС Івано-Франківській області про надання інформації про наявність у боржника паспорта громадянина України для виїзду за кордон. (а.с.185,186, том.1)

На виконання запиту державного виконавця від 22.03.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області повідомлено, що за ОСОБА_3 згідно Книг записів зареєстрованих державних актів та договорів оренди земельних ділянок, що зареєстровані на праві приватної власності чи користування по Косівському районі станом на 31.12.2012 року числяться земельні ділянки в с.Старі Кути, Косівського району площею,0,1091 га та 0,1353 га, цільове призначення яких для обслуговування житлового будинку та земельна ділянка площею 0,5337 га для особистого селянського господарства. Крім цих ділянок також облікуються земельні ділянки по державних актах старого зразка, але ідентифікувати особу, зазначену в запиті немає можливості, оскільки по державних актах старого зразка (1996-2002 р.р.) відсутні ідентифікаційні коди громадян та інформація про них не внесена в АС ДЗК. (а.с.187-188, том.1)

Косівським районним сектором Міграційної служби в Івано-Франківській області державну виконавчу службу повідомлено про те, що ОСОБА_3 документувався паспортом громадянина України для виїзду за кордон від 04.04.2017 року та громадянина України. (а.с.192, том.1)

Відомостей про перетин кордону ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

В процесі виконання рішення суду постановою державного виконавця від 22.03.2018 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3 (а.с.183, том.1)

03 травня 2018 року державним виконавцем на адресу ОСОБА_3 надіслано виклик про явку до виконавця 07.05.2018 на 10.00 для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду на адресу АДРЕСА_1. Однак поштовий конверт, в якому направлявся виклик державного виконавця, повернувся до суду з відміткою поштового відділення про неможливість вручення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення. (а.с.193,194, том.1)

21 травня 2018 року державним виконавцем здійснено виїзд по місцю проживання боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі (АДРЕСА_1. Згідно акту державного виконавця боржник по місцю проживання відсутній (двері будинку зачинені), зі слів сусідів перебуває за кордоном. (а.с.195,том.1)

З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, сформованої 06.06.2018 року ОСОБА_3 (АДРЕСА_3) на праві власності належить житловий будинок та земельна ділянка площею 0,1091 га, що за адресою: АДРЕСА_1, які перебувають у іпотеці згідно договору іпотеки №1655 від 08.06.2007 року, та квартира за адресою АДРЕСА_2, на яку накладено арешт. (а.с.196-197,том.1).

На підтвердження факту погашення заборгованості ОСОБА_3 надав квитанцію на суму 200 грн. від 13.08.2018 року, сплачену на рахунок відділу ДВС Косівського району. Призначення коштів-виконавчий збір. (а.с.224,том.1)

Порядок вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України визначено у ст.441 ЦПК України, відповідно до якої питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно до п.5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» (в редакції закону від 7 грудня 2017 року

№ 2234-VIII, окремі положення якого набрали чинності з 06.02.2018р.) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено також у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених вищевказаним законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ,що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно,що перебуває в заставі (іпотеці)або в інших осіб,чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою,встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Отже, задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

При цьому під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею таких обов'язків. Тобто ухилення від виконання рішення суду може виражатися не лише у активних діях боржника, але й в утриманні від вчинення дій, направлених на виконання судового рішення.

У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Звертаючись до суду з вказаним поданням, державним виконавцем надано докази про обізнаність боржника щодо відкритого виконавчого провадження та забов'язання подати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації та внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Дій, які б свідчили про намагання боржника добровільно виконати рішення суду та діяти у відповідності до Закону не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що боржник умисно не ухиляється від виконання рішення суду на увагу не заслуговують,оскільки у судовому засіданні встановлено, що боржник утримується від дій, направлених на виконання рішення суду, зокрема ним не подана декларація про майно та доходи.

Не приймаються судом доводи апелянта про вчинення дій, спрямованих на погашення заборгованості, на підтвердження яких ним подано квитанцію від 13.08.2018 року про часткове виконання зобов'язання за судовим рішенням. Так, згідно даної квитанції ОСОБА_3 перерахував лише 200 грн. на рахунок відділу ДВС Косівського району. (Призначення коштів-виконавчий збір), тоді як загальна сума боргу становить 65591 грн. 75 коп. Отже, відсутність будь-яких дій відповідача, направлених на виконання судового рішення за період з моменту отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження до моменту розгляду зазначеного подання в суді свідчить про ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Встановлено, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу за відсутності заінтересованих осіб, при цьому зазначив, що державний виконавець Косівського районного управління юстиції у судове засідання не прибув, направив суду заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності.

У судовому засіданні в апеляційному суді державний виконавець пояснив, що він з»явився у Косівський районний суд на розгляд справи 06 серпня 2018 року, однак у зв»язку із значним навантаженням судді йому у суді запропоновано подати заяву про розгляд подання за його відсутності, що він і виконав.

В матеріалах справи наявні докази щодо повідомлення державного виконавця про розгляд справи та заява про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 441 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного або приватного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Отже, участь державного (приватного) виконавця, за поданням якого здійснюється такий розгляд, за змістом статті є обов»язковою.

Вирішуючи питання чи може бути підставою для скасування з процесуальних мотивів оскаржувана ухвала, суд апеляційної інстанції виходить з того, що в контексті положень частини 4 ст. 441 ЦПК України щодо розгляду подання за участі державного виконавця має значення підтримання вимог державним виконавцем, викладених у поданні, та встановлення факту ухилення від виконання судового рішення у спосіб дослідження матеріалів виконавчого провадження під час негайного розгляду подання.

Із матеріалів справи встановлено, що подання надійшло до суду 11.06.2018р. (а.с.149), до подання додані копії матеріалів виконавчого провадження, судом повідомлявся на 21.06.2018р. також боржник ОСОБА_3 про розгляд питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та просив відкласти розгляд справи у зв»язку із запланованою поїздкою у сімейних справах (а.с.203, том 2), на 06.08.2018р. судова повістка йому направлялася, але не вручена, суду повернута поштова кореспонденція (а.с.210-212, том.2).

Таким чином, судом не було розглянуте негайно подання державного виконавця, розгляд питання у суді тривав з 11.06 по 06.08.2018р. При тому апелянту було достеменно відомо про наявність відкритого виконавчого провадження за рішенням суду та розгляд судом питання про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, однак він утримався від подання декларації про майно та доходи а також щодо інших дій, направлених на виконання вимог державного виконавця, які б свідчили про відсутність умислу на ухилення від виконання рішення суду.

Оскільки державний виконавець на день розгляду подання своє підтримав, а боржник не вчинив дій, спрямованих на виконання вимог державного виконавця, тому оскаржувана ухвала не може бути скасована у зв'язку із розглядом питання за відсутності державного виконавця. Ця підстава, з огляду на встановлені обставини справи та правильні висновки суду, є формальною.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Косівського районного суду від 06 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2018 року.

Судді: І.О. Максюта

Л.В. Василишин

Р.Й. Матківський