КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" вересня 2018 р. Справа№ 910/15707/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської  С.Я.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділ Нерухомість» про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І, Власова Ю.Л.

у справі №910/15707/17 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділ Нерухомість»

до 1. Національного банку України,

2. Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії

без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділ Нерухомість» (надалі - ТОВ «Поділ Нерухомість», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України (надалі - НБУ, відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідач-2) про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, а саме, зобов'язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» погасити заборгованість за кредитним договором №19 від 03.03.2009 шляхом перерахування на банківський рахунок НБУ грошових коштів у повній сумі заборгованості, а НБУ - прийняти від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконання зобов'язань щодо її погашення шляхом зарахування грошових коштів у повній сумі заборгованості на власний рахунок.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.11.2017 у справі №910/15707/17 позов задоволено частково, зобов'язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконати зобов'язання (погасити заборгованість) за кредитним договором № 19 від 03.03.2009, укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та НБУ, шляхом перерахування на банківський рахунок НБУ грошових коштів у повній сумі заборгованості; стягнуто з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ТОВ «Поділ Нерухомість» судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, НБУ звернувся до суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 29.11.2017 у справі №910/15707/17 повністю, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Поділ Нерухомість», призначити справу до розгляду та проводити розгляд скарги в закритому судовому засіданні.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» також звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 29.11.2017 у справі №910/15707/17 повністю, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Поділ Нерухомість», призначити справу до розгляду та проводити розгляд скарги в закритому судовому засіданні.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/15707/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І, Власова Ю.Л.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 відкрито апеляційне провадження за вказаними апеляційними скаргами, їх розгляд призначено на 30.01.2018, клопотання апелянтів про розгляд справи у закритому судовому засіданні задоволено, об'єднано апеляційні скарги НБУ та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рішення Господарського суду м. Києва від 29.11.2017 у справі №910/15707/17 в одне апеляційне провадження.

30.01.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 зупинено провадження у справі №910/15707/17 до закінчення перегляду Верховним судом касаційного провадження за касаційними скаргами НБУ та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рішення Господарського суду м. Києва від 14.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі № 910/12016/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арлан» до НБУ, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Міністерство фінансів України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

03.08.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було подано письмове клопотання про поновлення провадження у справі №910/15707/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 було поновлено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 20.09.2018.

20.09.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ «Поділ Нерухомість» надійшла заява про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №910/16978/17 за позовом АТ «Проектно-пошуковий інститут Південмедбіосинтез» до НБУ та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання виконати дії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 у задоволенні вказаного клопотання про зупинення провадження у справі №910/15707/17 відмовлено.

У судовому засіданні 20.09.2018 представник позивача подав заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І, Власова Ю.Л. від розгляду справи № 910/15707/17.

Заява про відвід мотивована тим, що вищевказаною колегією суддів було безпідставно відмовлено у задоволенні обґрунтованої заяви ТОВ «Поділ Нерухомість» про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи №910/16978/17, незважаючи на те, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 зазначеною колегією суддів було задоволено клопотання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та зупинено провадження у даній справі до розгляду справи №910/12016/17, яка є аналогічною до справи №910/16978/17.

На переконання заявника, вищезгадані обставини свідчать про явну непослідовність висновків колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І, Власова Ю.Л. при розгляді аналогічних заяв АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «Поділ Нерухомість», а прийняття протилежних ухвал за результатами розгляду аналогічних заяв викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості вказаної колегії суддів при вирішенні даної справи та законності прийнятого у подальшому рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 у справі №910/15707/17 подану заяву ТОВ «Поділ Нерухомість» про відвід колегії суддів визнано необґрунтованою, у розгляді справи оголошено перерву до 04.10.2018 для вирішення зави про відвід судді Андрієнку В.В., справу передано для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

При цьому, як вбачається з вступної та резолютивної частини вказаної ухвали, а також прослухавши аудіозапис судового засідання, яке відбулось 20.09.2018, колегія суддів встановила, що у розгляді справи було оголошено перерву до 04.10.2018 для вирішення заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І, Власова Ю.Л. та передано справу для вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2018 справу №910/15707/17 для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І, Власова  Ю.Л. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Дикунської С.Я.

Розглянувши питання про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І, Власова  Ю.Л. від розгляду справи №910/15707/17 за заявою ТОВ «Поділ Нерухомість» від 20.09.2018, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

В рішенні у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Разом з тим, незгода сторони з процесуальним рішенням суду, яким у даному випадку є ухвала Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 у справі №910/15707/17 про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, жодним чином не свідчить про необ'єктивність, упередженість, небезсторонність та будь-яку іншу зацікавленість вказаної вище колегії в результаті апеляційного розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви ТОВ «Поділ Нерухомість» про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І, Власова  Ю.Л., оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування фактично зводяться до висловлення незгоди з вищезазначеною ухвалою, а отже, в розумінні ст. ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу судді.

Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частин 8, 11 статті 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ «Поділ Нерухомість» про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І, Власова  Ю.Л. від розгляду справи №910/15707/17 відмовити.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська