П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року м. Київ

Справа № 754/72/17

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/6940/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Славяніна Михайла Олександровича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Таран Н.Г., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення компенсації майнової шкоди,

в с т а н о в и в :

В січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» ( далі по тексту - ПрАТ &quan; СК &qu";;Провідна&quk';) про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 30 вересня 2016 року о 13 год. 40 хв. по вул.Гната Хоткевича в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля НОМЕР_1, власником якого є він. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено його автомобіль. Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 15.11.2016 винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3 Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки &qubl;ГАЗ 330232414&quy»;, д.н.з. НОМЕР_2, була застрахована в ПрАТ &q?ос; СК &q?ес;Провідна&q?йо;), він 04.10.2016 звернувся до даної страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування. 20.10.2016 року було проведено огляд пошкодженого автомобіля та відповідно до рахунку ТОВ &qu'f;Автосаміт ЛТД&quon;, офіційного ділера Toyota, визначена вартість запасних частин, що підлягають заміні, та вартість необхідних ремонтних робіт, яка складає 15926,15 грн., що покривається сумою страхового ліміту. Разом з тим, відповідач виплатив йому страхове відшкодування не в повному обсязі, а лише на суму 2154,65 грн. Оскільки він зазнав матеріальної шкоди, а страховою виплатою відповідача ця шкода була лише частково покрита, просив стягнути з ПрАТ «СК «Провідна» різницю між загальною сумою матеріальної шкоди, визначеною рахунком ТОВ «Автосаміт ЛТД», та відшкодованою часткою, а саме 14165,33 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Не погодившись із таким рішенням суду, адвокат Славянін М.О. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначав, що судом першої інстанції взято до уваги лише позицію відповідача щодо оцінки останнім ремонту автомобіля апелянта лише у спосіб відновлення пошкодженої запчастини (заднього бамперу) і неправомірно не взято до уваги істотного факту, що відновлення попереднього стану пошкодженого автомобіля можливо виключно шляхом заміни пошкодженої запчастини - заднього бамперу. На його думку, не врахування зазначеної обставини при проведенні відповідачем оцінки завданої шкоди, істотно вплинуло на визначення суми страхового відшкодування, оскільки враховуючи особливості сучасного автомобілебудування, рівень технологій, якість та рівень матеріалів, з яких виготовляють сучасні автомобілі, зокрема, автомобілі марки Toyota, не можна не враховувати того, що переважну кількість запчастин виготовляють таким чином, що їх відновлення не в умовах виробника є неможливим. Крім того, посилаючись на правові позиції Верховного Суду, зауважував, що якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Проте, оскільки його автомобіль було випущено у 2010 році, тобто на момент ДТП, йому було менше 7 років, відповідно до положень Методики товарознавчої експертизи і оцінки транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна від 24.11.2003 року № 142/5/2092, коефіцієнт зносу в даному випадку має дорівнювати 0. Крім того, звертає увагу на те, що ліміт відповідальності згідно полісу становить 100000 грн., а роботи по відновленню автомобіля вартістю 2668,43 грн. та нові запчастини вартістю 13651,55 грн., у своїй загальній сумі вкладаються у визначений страховиком ліміт.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі (а.с.98-99).

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 липня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження (а.с.100-101) без повідомлення учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідач до суду не подав.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В силу частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

В рамках даної справи сторонами не оспорюються наступні обставини, встановлені районним судом.

ОСОБА_2 є власником автомобіля НОМЕР_3.

30.09.2016 року о 13 год. 40 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ГАЗ 330232414», номерний знак НОМЕР_2, рухаючись в м. Києві по вул. Г. Хоткевича, допустив зіткнення з легковим автомобілем НОМЕР_4, внаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 15.11.2016 року, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Цивільна відповідальність власника автомобіля «ГАЗ 330232414» перед третіми особами на час скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/7239311 строком дії з 30.03.2016 року по 29.03.2017 року.

Страховою компанією в присутності позивача із застосуванням фотозйомки було проведено огляд пошкоджень автомобіля НОМЕР_5, за результатами якого складено Акт огляду транспортного засобу від 04.10.216 року, який підписаний позивачем.

В Акті сторони визначили характер пошкоджень, які автомобіль отримав внаслідок ДТП, яке сталось 30.09.2016 року: бампер задній - незначна деформація плюс пошкодження лакофарбового покриття. Також сторони погодили, що усунення даних пошкоджень можливо шляхом ремонту та фарбування. В ході даного огляду транспортного засобу сторони погодили, що маються пошкодження, не пов'язані зі страховим випадком. Зазначено, що задній бампер також має незначну деформацію з пошкодженням лакофарбового покриття в лівій частині, крім того пошкодження зафіксовані на задньому правому крилі та передньому бампері (а.с.44-45)

04.10.2016 року позивач звернувся до ПАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування № НОМЕР_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 30.09.2016 року за участю забезпеченого ТЗ та автомобіля позивача, в зв'язку з чим страховиком було зареєстровано страхову справу.

29.12.2016 року позивачу було перераховано страхове відшкодування у розмірі 2154,65 грн.

Не погоджуючись с розміром належного страхового відшкодування, позивач подав до страхової компанії заяву для перегляд нарахованого страхового відшкодування, яку обґрунтовував рахунком від 20.10.2016 року № С-00095121 та актом виконаних робіт від 20.10.2016 року за № 2016019348, складених СТО ТОВ «Автосаміт ЛТД».

Відповідач листом від 23.01.2017 року № 17-12/814 запропонував позивачу провести відновлювальний ремонт за власний рахунок, після чого ним, відповідачем, буде переглянуто розмір страхового відшкодування.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації майнової шкоди.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд, зокрема, виходив із того, що позивачем не доведено, що розрахунок страхового відшкодування, здійснений відповідачем, ґрунтувався на неправильній методології та заниженому розрахунку складових цього розрахунку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду з огляду на наступне.

Положеннями ст. 990 ЦК України визначено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно із п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 35 Закону № 1961-IV, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «СК «Провідна» 04.10.2016 року із заявою про виплату страхового відшкодування № 2300137700 (а.с. 41-42).

Зі змісту зазначеної заяви вбачається, що позивачем як спосіб визначення страхового відшкодування було визначено калькуляцію, складену спеціалістом Страховика у відповідності до вимог ст. 36.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та зазначено, що ОСОБА_2 з розміром та способом визначення страхового відшкодування та розрахунком Страховика згоден, що засвідчив своїм підписом.

Згідно положень ст. 34 Закону № 1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

У присутності позивача із застосуванням фотозйомки було проведено огляд пошкоджень автомобіля позивача за результатами якого складено Акт огляду транспортного засобу від 04.10.2016 року, який підписано позивачем (а.с. 44-45).

Заяв та зауважень щодо змісту Акта від позивача не надходило, що в свою чергу свідчить про те, що він погодив правильність та достовірність даних, викладених в цьому Акті та засвідчив це своїм підписом.

Зокрема, в Акті сторони погодились, що на автомобілі є виключно одне пошкодження яке відносяться до ДТП, яке сталось 30.09.2016 року, та визначено характер усунення пошкоджень (ремонт; фарбування).

Згідно із п. 22.1 ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду. яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно із роз'ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна. Розрахунок зношеності проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Відповідно до п. 1.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

На виконання вимог Закону № 1961-IV та з метою визначення розміру збитків, завданих позивачу в результаті пошкодження транспортного засобу, на підставі Методики та за допомогою програмного продукту «Audatex», рекомендованого Міністерством юстиції для проведення автотоварознавчих досліджень, спеціалістом Страховика було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Camry» становить 2154,65 грн.

Таким чином, ПАТ «СК «Провідна» при визначенні суми страхового відшкодування позивачу було дотримано вимог спеціального закону у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплачено страхове відшкодування, яке було розраховано у порядку, встановленому законодавством.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності визначеної відповідачем суми страхового відшкодування, яку було виплачено позивачу.

Крім того, спосіб визначення страхового відшкодування було узгоджено з позивачем.

Відповідно до наданого позивачем рахунку від 20.10.2016 року № С-00095121 ним оплачено 393,83 грн. за проведений огляд (інспекцію) належного йому транспортного засобу (дефектування автомобіля) та запропоновано здійснити заміну заднього бамперу. Актом виконаних робіт від 20.10.2016 року за № 2016019348, складеним суб'єктом господарювання ТОВ «Автосаміт ЛТД», визначена вартість деталей, які підлягають заміні, та вартість ремонтних робіт, які необхідно провести у зв'язку з такою заміною. Відомостей про проведення таких робіт та здійснення їх оплати акт не містить.

Але в будь-якому випадку при наявності пошкоджень, які не перебувають в причинно- наслідковому зв'язку з ДТП, яка сталася 30.09.2016 року, позивач не вправі покладати на страховика повну вартість проведеного ремонту.

Будь-яких інших доказів, що пошкодження автомобіля від ДТП, яке сталося 30.09.2016 року, потребують саме такого ремонту(повної заміни бамперу), як визначено вищевказаним рахунком, без врахування пошкоджень, які знаходились на автомобілі до 30.09.2016 року, позивачем не надано.

З наведених підстав, доводи апеляційної скарги про те, що страховик лише частково відшкодував завдану позивачу шкоду, а її загальний розмір в повному обсязі може бути покритий за рахунок страхового ліміту суд відхиляє за необґрунтованістю.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга адвоката Славяніна М.О. в інтересах ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367-369, 374, 375, 381-382, 384, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Славяніна Михайла Олександровича в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді Д.Р. Гаращенко

А.А.Пікуль