АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м.Херсон

Номер справи: 656/635/17

Номер провадження: 22-ц/791/1225/18

Апеляційний суд Херсонської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого (суддя-доповідач)        Ігнатенко П.Я.,

суддів:         Воронцової Л.П.,

        ОСОБА_1,

за участю секретаря         Прушинської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іванівського районного суду Херсонської області у складі судді Ковальчук Т.М. від 05 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, Трохимівської сільської ради Іванівського району Херсонської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Солонянська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

                                       В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 22.08.2015 року померла її бабця ОСОБА_5, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. У червні 2017 року мати позивачки – ОСОБА_4, яка страждає психічним захворюванням та є інвалідом ІІІ групи повідомила про наявність заповіту ОСОБА_5 на ім’я ОСОБА_3 щодо спадкування земельної ділянки. Посилаючись на те, що вона не знала і не могла знати про наявність заповіту, причини несвоєчасного повідомлення про заповіт її матір’ю невідомі, в зв’язку з цим просить надати додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її бабці ОСОБА_5

Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області позов задоволено.

Визначено ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_5, померлої 22 серпня 2015 року в с. Вовніги Солонянського района Дніпропетровської області в три місяці, який обчислювати з дня наступного після набрання рішенням суду законної сили.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Просить взяти до уваги, що позивачка раніше проживала із спадкодавцем та не могла не знати про наявність заповіту на її ім’я. Ставить під сумнів заяву позивачки щодо необізнаності.

В ході апеляційного розгляду адвокат ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала та пояснила, що ОСОБА_3 проживала разом із спадкодавцем і не могла не знати про заповіт. Окрім того, позивачка не зверталась до нотаріальної контори та не реалізувала своє право на спадкування. ОСОБА_4 – мати позивачки не допитана в суді першої інстанції.

ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_7, який діє в її інтересах апеляційну скаргу не визнали та пояснили, що позивачка не знала про заповіт, не проживала із спадкодавцем у 2007 році, у неї у листопаді 2006 року народилась дитина, вона фактично мешкала разом із чоловіком у м. Херсон. До нотаріуса ОСОБА_3 зверталась та дізналась про оформлення ОСОБА_2 на своє ім’я спадщини після смерті ОСОБА_5 в зв’язку з чим звернулась до суду.

Окрім того, позивачка звернула увагу суду на те, що відповідач ОСОБА_4 подавала до суду першої інстанції заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнавала повністю. ОСОБА_4 страждає на психічне захворювання, періодично проходить лікування в психлікарні, однак недієздатною не визнана.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Судом першої інстанції правильно встановлено та не оспорюється сторонами, що спадкодавець ОСОБА_5 померла 22.08.2015 року в с.Вовніги Солонянського району Дніпропетровської області, де була зареєстрована та проживала. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть серії I-КГ №222404 від 28 лютого 2017 року, довідкою сільради від 18.04.2016 року (а.с.8, 107).

Також судом правильно встановлено, що 04.01.2007 року ОСОБА_5 складено та посвідчено секретарем Трохимівської сільської ради Іванівського району Херсонської області заповіт на ім’я ОСОБА_3 (а.с.11, 100).

Згідно матеріалів спадкової справи №132/2016, заведеної державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 21.04.2016 року, ОСОБА_2 звернулась із заявою про прийняття спадщини, зазначивши, що інших спадкоємців першої черги немає. При цьому з матеріалів справи правильно встановлено про наявність іншого спадкоємця першої черги – доньки померлої ОСОБА_5 – ОСОБА_4 та наявність заповіту (а.с.9-10, 111).

Спадщина на все майно ОСОБА_5, померлої 22.08.2015 року, оформлена на її доньку ОСОБА_2 та видано на її ім’я свідоцтво про право власності на спадщину за законом (а.с. 132).

Позивачка, обґрунтовуючи свої вимоги про надання додаткового строку, посилалась на необізнаність з приводу наявності заповіту спадкодавця ОСОБА_5 на її ім’я.

Суд першої інстанції правильно погодився із такою позицією сторони, не спростовану належними і допустимими доказами, які б достовірно підтверджували обізнаність позивачки про наявність заповіту.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2006 року позивачка народила сина ОСОБА_8. Отже, станом на дату складання заповіту 05.01.2007 року ОСОБА_3 мала на утриманні новонароджену дитину, якою опікувалась. Сама по собі довідка виконкому Трохимівської сільської ради Іванівського району Херсонської області про те, що ОСОБА_3 зареєстрована та проживала за однією адресою із бабусею ОСОБА_5 не може достеменно підтверджувати факт обізнаності позивачки про вчинення останньою заповіту на її ім’я.

Враховуючи викладене, а також те, що нотаріус не повідомив позивачку про відкриття спадкової справи і наявність заповіту на її ім’я, в сукупності оцінивши докази та фактичні обставини, дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5, визнавши причини пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини поважними.

Висновки суду першої інстанції щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини у зв'язку з необізнаністю спадкоємця про наявність заповіту відповідають правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним у постановах від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 та від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо обізнаності позивачки про наявність заповіту на її ім’я колегією суддів до уваги не приймаються, як засновані на припущеннях.

Сумніви сторони відповідача про те, що через інвалідність (психічне захворювання) матір позивачки тільки через півтора року повідомила доньці про наявність заповіту, - до уваги не приймаються, оскільки на момент складання заповіту саме ОСОБА_4 – мати позивачки проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5, що сторонами не оспорюється, як і не спростовано її (ОСОБА_4П.) хворобливий стан.

За таких обставин, рішення законне та обґрунтоване, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду – залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 05 червня 2018 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду.

Дата складання повного судового рішення 25 вересня 2018 року.

Головуючий                                                                 П.Я.Ігнатенко

Судді:                                                                         Л.П.Воронцова

                 ОСОБА_1