ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

24.09.2018                                                                                         справа № 905/1054/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши   апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис»,           м. Дніпро

на ухвалу Господарського суду Донецької області

постановлену10.09.2018 у м. Харкові  

по справі№ 905/1054/18 (суддя – Курило Г.Є.)

за позовом до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - про за зустрічним позовом до проНаціонального банку України, м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис»,  м. Дніпро Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ звернення стягнення на предмет іпотеки Товариства з обмеженою відповідальніст "Приватофис",            м. Дніпро Національного банку України, м. Київ визнання недійсним іпотечного договору № 23 від 04.03.2009

                                                   В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 по справі                            № 905/1054/18 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» до Національного банку України про визнання недійсним іпотечного договору № 23 від 04.03.2009 - повернуто заявнику.

Не погодившись з ухваленою судом першої інстанції ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватофис» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Перевіривши відповідність апеляційної скарги і доданих до неї документів вимогам ст.ст. 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Скаржником не надано доказів направлення копії апеляційної скарги сторонам по справі.

Згідно з п.п. 59, 61   Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір за подання юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до зазначених вище норм, Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватофис», звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у даній справі, повинне сплатити судовий збір у розмірі             1 762,00 грн, втім, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що скаржником до останньої не додано доказів сплати судового збору, в додатках до апеляційної скарги також відсутні такі докази.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013р. у справі "ОСОБА_4 проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що       залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013р. у справі "ОСОБА_4 проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в Господарським процесуальним кодексом України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву (в т.ч. апеляційну скаргу) заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі,                         no. 28249/95, від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl                  v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до     Закону України     "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків;

13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному     статтею 12     Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до     пунктів 19,     20 частини першої статті 6     Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до     статті 537     Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі     Закону України     "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржника не віднесено до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно зі статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 по справі         № 905/1054/18 подана без додержання вимог, викладених у п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ст.ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції також роз'яснює, що згідно з п. 4 ст. 174, п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі  неусунення недоліків апеляційної скарги у визначений судом строк,  апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.  

Керуючись ст. ст. 174, 233-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                      У Х В А Л И В :   

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис»,                м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 по справі                     № 905/1054/18 – залишити без руху.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватофис», м. Дніпро усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:

– сплатити судовий збір в розмірі 1 762,00 грн – шляхом надання до Донецького апеляційного господарського суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору за наступними  реквізитами:  отримувач коштів - УК м. Харкові/м..Харків/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37999649; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206082001; код класифікації доходів бюджету – 22030101; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа);

- подати до Донецького апеляційного господарського суду належним чином оформлений опис вкладення цінного листа та фіскальний чек, як доказ направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи, які у них відсутні;

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватофис», м. Дніпро, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                              О. І. Склярук

Судді:                                                                                             Н. О. Мартюхіна

                                                                                                         ОСОБА_3