КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р. Справа№ 910/4725/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Смірнової Л.Г.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Петрик М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року

у справі № 910/4725/18 (суддя Пукшин Л. Г.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім"

про відшкодування 99 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про відшкодування 99 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 260413а7кє від 25.07.2017 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "Mazda", державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Renault", державний номер АК3607314, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПрАТ "Київський страховий дім", позивач просить суд стягнути з останнього 99 000,00 грн. в якості виплати страхового відшкодування.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" страхове відшкодування у розмірі 49 500 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 881 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов до висновку, що при зверненні позивача з позовом до суду про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 99 000,00 грн. було враховано розмір франшизи (100 000,00 грн. - 1 000,00 грн.), до останнього з урахуванням встановлених обставин перейшло право зворотної вимоги в межах суми 49 500,00 грн. (99 000,00 грн. : 2 = 49 500,00 грн.), яку відповідач зобов'язаний сплатити в порядку регресу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі № 910/4725/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 99 000,00 грн. та 1762, грн. судового збору та витрати за подачу апеляційної скарги 2 643,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що сума страхового відшкодування має визначатись у відповідній частці вини обох водіїв, у зв'язку з чим сума зобов'язання, що має бути відшкодована ОСОБА_3 складає 107 162,63 грн. з кожного (214 325,26 грн./2), тобто ПрАТ «Київський страховий дім» має відшкодувати позивачу половину понесених збитків.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі № 910/4725/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Смірнова Л. Г., Кропивна Л. В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2018р. відкрито апеляційне провадження та роз'яснено сторонам, що розгляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25 липня 2017 року за договором №260413а7кє добровільного страхування наземного транспорту ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач, страховик) було застраховано автомобіль марки "Mazda", державний номер НОМЕР_1, страхувальником за договором є ОСОБА_5, вигодонабувачем - ПАТ "Кредит Агріколь Банк".

З довідки №3017292526393449 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 13.10.2017 в м. Києві по вул. Генерала Жмаченка, 28, мала місце дорожньо-транспортна пригода - бокове зіткнення за участю автомобілів "Mazda", державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7, під його керуванням, та "Renault", державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8, під керуванням ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України та водієм ОСОБА_9 вимог п.п. 12.1.,13.1 Правил дорожнього руху України, яких визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 14.12.2017 р. у справах № 755/16306/16 та № 755/16307/17.

13 жовтня 2017 року ОСОБА_5 звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Згідно рахунку-фактури ДП "Авто Інтернешнл" № 1071001_РФ_047801 від 03.11.2017 р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Mazda", державний номер НОМЕР_1, склала 217 470,26 грн. з ПДВ.

На підставі страхового акту № АХА2250000 від 07.11.2017 у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував суму страхового відшкодування у розмірі 214 325,26 грн. СТО, що здійснювала відновлювальний ремонт пошкодженого автотранспорту, що підтверджується платіжним дорученням №387 624 від 08.11.2017 р.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля "Renault", державний номер НОМЕР_2, застрахована ПрАТ "Страхова компанія "Київський страховий дім" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3607314.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з претензією до відповідача про виплату в порядку суброгації 214 325,26 грн., однак по сьогоднішній день відповідач не вчинив ніяких дій щодо відшкодування завданих його страхувальником збитків в добровільному порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся з зазначеним позовом до відповідача про стягнення з останнього 99 000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що при зверненні позивача з позовом до суду про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 99 000,00 грн. було враховано розмір франшизи (100 000,00 грн. - 1 000,00 грн.), до останнього з урахуванням встановлених обставин перейшло право зворотної вимоги в межах суми 49 500,00 грн. (99 000,00 грн. : 2 = 49 500,00 грн.), яку відповідач зобов'язаний сплатити в порядку регресу.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Нормами ст. 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Статтею 988 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування у встановлений договором строк.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного "Mazda", державний номер НОМЕР_1, була застрахована позивачем за договором №260413а7кє добровільного страхування наземного транспорту

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за договором добровільного страхування наземного транспорту у зв'язку із настанням страхового випадку, на виконання умов договору, виплатив страхове відшкодування в розмірі 214 325,26 грн.

За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля "Renault", державний номер НОМЕР_2, застрахована ПрАТ "Страхова компанія "Київський страховий дім" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3607314.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.

Шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

За приписами ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, розмір частки відшкодування шкоди визначається відповідно до ступеня вини кожного із учасників ДТП.

Вина водія ОСОБА_3, який керував автомобілем «Renault», державний реєстраційних номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 14.12.2017 у справах №755/16306/17 та №755/16307/17.

В той же час, відповідно до постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 14.12.2017 у справах №755/16306/17 та №755/16307/17 ОСОБА_5 також визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України у зв'язку з порушенням ним вимог п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Отже, з довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3017292526393449 та постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 14.12.2017 у справах №755/16306/17 та №755/16307/17 встановлено вину обох учасників дорожньо-транспортної пригоди у порушенні Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 320,00 грн.

Враховуючи вищевикладені норми, вина учасників дорожньо-транспортної пригоди визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування має становити 50 відсотків.

Згідно п. 36.3. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Позивачем, з урахуванням вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в якості підтвердження своїх позовних вимог були надані, зокрема: страховий акт № АХА2250000 від 07.11.2017 р., розрахунок страхового відшкодування, рахунок фактура № 1071001_РФ_047801 від 03.11.2017 р., які виставлені ДП «Авто Інтернешнл» що надало послуги з відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, акт огляду транспортного засобу, платіжні доручення, що є достатніми доказами для визначення фактичного розміру по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.

При цьому суд звертає увагу, що страхове відшкодування не обов'язково має визначатись з урахуванням оціненої шкоди, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15).

Отже, сума страхового відшкодування має визначатись у відповідній частці вини обох водіїв (рівнозначній) виходячи з розміру фактичного заподіяної шкоди, а саме з 217 470,26 грн.,а не з заявленої до стягнення позивачем суми в позові (99 000,00 грн.).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а саме до відповідача, у межах визначених договором та фактично здійснених позивачем витрат у розмірі 107 162,63 грн. (217 470,26 грн./2)

За умовами п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АК/3607314, яким застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, встановлено ліміт відповідальності страховика - 100 000,00 грн. за шкоду майну та франшизу 1 000,00 грн.

Враховуючи встановлені полісом № АК/3607314 ліміти за шкоду, заподіяну майну, а встановлену полісом франшизу, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення вимог позивача у розмірі 99 000,00 грн. (100 000,00 грн. - 1 000,00 грн. франшизи).

З приводу посилань відповідача на відсутність повідомлення про огляд транспортного засобу та не дотримання позивачем процедури виплати страхового відшкодування, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 37.1.3. ст. 37.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Згідно із п. 33-1.1 ст. 33-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний, зокрема, вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди (п. 33.1.2. ст. 33.1. вказаного вище Закону України).

Однак, норми наведеного Закону регулюють порядок страхового відшкодування у правовідносинах між потерпілим (або особою, яка має право на отримання відшкодування) і страховиком при обов'язковому страхуванні цивільно-правової відповідальності, які відбуваються до заміни кредитора.

У той же час, відносини страхування між ОСОБА_5 та ПрАТ "Київський страховий дім" не виникли, в той час, як між ОСОБА_5 та ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" існували відносини за договором добровільного страхування № 260413а7ке від 25.07.2017 р.

При цьому свій обов'язок ОСОБА_5 в частині повідомлення ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" про дорожньо-транспортну пригоду виконав, як і виконав обов'язок щодо надання пошкодженого транспортного засобу для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля.

За таких обставин, у правовідносинах між ОСОБА_5, ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" та ПрАТ "Київський страховий дім" норми вказаного відповідачем Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не можуть бути застосовані.

Отже, оскільки для ОСОБА_5 відповідач у справі - ПрАТ "Київський страховий дім" не є страховиком у розумінні ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то обов'язку у вказаної потерпілої особи для повідомлення відповідача, не виникло.

Бездіяльність водія "Renault", державний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ "Київський страховий дім", в частині неповідомлення свого страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди не звільняє відповідача від сплати страхового відшкодування позивачу, внаслідок спричинення матеріальної шкоди особою, цивільна-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ "Київський страховий дім".

У той же час, відповідач після виплати страхового відшкодування, у разі якщо страхувальник не повідомив страховика у строки, визначені п. 33.1.2 вказаного Закону, має право подати регресний позов до страхувальника керуючись ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що сума страхового відшкодування має визначатись у відповідній частці вини обох водіїв (рівнозначній) виходячи з суми фактичного розміру заподіяної шкоди, а саме з 217 470,26 грн., а не з заявленої до стягнення позивачем суми в позові (99 000,00 грн.), у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача з урахуванням лімітів відповідальності, які встановлені полісом № АК/3607314, підлягає стягненню 99 000,00 грн. страхового відшкодування (100 000,00 грн. - 1 000,00 грн. франшизи)

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі № 910/4725/18 - частковому скасуванню.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі № 910/4725/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі № 910/4725/18 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41, ідентифікаційний код 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування у розмірі 99 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41, ідентифікаційний код 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) 2 643,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/4725/18 повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 20.09.2018 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Кропивна