Справа № 161/10477/18 Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І.Б.

Провадження № 22-ц/773/926/18 Категорія: 30 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів Осіпука В.В., Матвійчук Л.В.,

з участю:

секретаря судового засідання- Лимаря Р.С.,

представника позивача- Максимчука Ю.П.,

представника відповідача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2018 року про відмову в забезпеченні позову,

в с т а н о в и в:

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Під час розгляду зазначеної справи в суді першої інстанції від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту і заборони відчуження житлового будинку загальною площею 105,4 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,1855 га, яка розташована за адресою: с. АДРЕСА_3 а також належних відповідачу 1/2 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову у подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Також представник позивача зазначав, що позивачу стало відомо про намагання відповідача знайти покупця і продати вказану нерухомість.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2018 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність ухвали суду, порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву в повному обсязі.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу до суду не надіслано.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України ).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із зазначеним позовом, ОСОБА_2 просила суд стягнути з ОСОБА_3 35069,58 доларів США, отриманих останньою в якості авансу за попереднім договором купівлі-продажу, укладеним між сторонами в травні 2015 року. Також позивач просила забезпечити позов за рахунок майна (1/2 квартири), що належить відповідачу на праві спільної часткової власності разом з іншою особою, права якої можуть бути порушені вжиттям заявлених позивачем заходів, а також майна, яке перебуває в іпотеці банку (житловий будинок і земельна ділянка).

Як видно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, станом на 18.06.2018 р. за відповідачкою зареєстроване нерухоме майно: житловий будинок площею 105,4 кв.м по АДРЕСА_4 та земельна ділянка площею 0,1855 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, яке знаходиться в іпотеці ПАТ «Мегабанк» у зв'язку із наявністю у сина відповідачки кредиту на суму 100000 грн. строком до 17.10.2022 року, та яке внесено до реєстру заборон відчуження. Крім того, у її власності є ? частина квартири по АДРЕСА_5, інша половина якої належить ОСОБА_5

Обґрунтовуючи висновок про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції здійснив оцінку підставності доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який просила застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам, оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог.

Суд першої інстанції, встановивши, що предметом цього спору є стягнення заборгованості в розмірі 35069,53 доларів США, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу та вже перебуває під забороною його відчуження як іпотечне, а також на майно, яке перебуває у спільній частковій власності з іншою особою, оскільки предмет спору не відповідає змісту вимог, не є співмірним із такими вимогами та порушує права інших осіб, які не залучені до участі у справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, оскільки заявником не надано переконливих доказів на обґрунтованість доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Посилання представника позивача на оголошення в газеті про продаж будинку не може свідчити про фактичну можливість відповідачем реалізувати іпотечне майно з огляду на те, що існує до 2022 року заборона на його відчуження. Жодними доказами цю обставину позивачем у суді не спростовано, а тому не доведено реальну імовірність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі.

Враховуючи, що зазначені в апеляційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження в суді, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді