Справа № 307/898/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

17.09.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:

Мишинчук Н.С./ головуючої /,

Феєра І.С., Стана І.В.,

за участю секретаря судових засідань Федич Т.О.,

прокурора Тячівської місцевої прокуратури Купара І.І., адвоката ОСОБА_6,

перевіривши апеляційну скаргу прокурора Тячівської місцевої прокуратури Купара І.І. на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2018 року про задоволення клопотання ОСОБА_7 щодо скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018070160000376, відомості про яке внесені до ЄРДР 30.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання представника заявника - адвоката ОСОБА_6 та скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 22.06.2018 на майно, а саме на автомобіль марки «Mitsubisi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, належить ОСОБА_7 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно у спосіб заборони його відчуження, а саме автомобіль марки «Mitsubisi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1 та передано його на відповідне збереження власнику ОСОБА_7

Задовольняючи клопотання заявника частково, слідчий суддя вказав на необхідність застосування арешту майна, оскільки його не застосування може призвести до відчуження вказаного майна та визначив найменш обтяжливий спосіб арешту майна, а саме заборона відчуження цього майна (автомобіля).

В апеляційній скарзі прокурор Тячівської місцевої прокуратури Купар І.І. просить ухвалу Тячівського районного суду від 30.08.2018 про задоволення клопотання представника заявника - ОСОБА_6 скасувати та постановити нову, якою у задоволенні такого клопотання відмовити. Вказує, що питання про накладення арешту на майно, а саме на автомобіль марки «Mitsubisi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_2, вирішується за клопотанням державного обвинувача у рамках кримінального провадження №12018070160000376 відомості про яке внесені 30.03.2018 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1, 2 ст. 307 КК України. Стверджує, що про вказані факти прокурором булло повідомлено суду при розгляді клопотання. При цьому, як встановлено в ході досудового розслідування, автомобіль марки «Mitsubisi Pajero», номерний знак НОМЕР_2, було вилучено в ході огляду місця події, проведеного у рамках кримінального провадження № 12018070160000376 від ОСОБА_8 Крім того, зазначає, що ОСОБА_8 наразі обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна. А питання спеціальної конфіскації та долю речових доказів і документів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Окрім того, даний автомобіль, разом із іншими вилученими речами є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12018070160000376 від 30.03.2018 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину визначеного ч.1, ч.2 ст. 307 КК України. Вказує, що у резолютивній частині ухвали слідчий суддя ухвалив передати на відповідальне збереження автомобіль марки «Mitsubisi Pajero», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_7. Таким чином, слідчий суддя, розглядаючи клопотання у рамках кримінального провадження № 12016070000000143 від 31.08.2018, вирішив долю майна, яке визнане речовим доказом у рамках іншого кримінального провадження - №12018070160000376, що є порушенням вимог КПК України та загальних засад кримінального провадження. Додає, що утримання автомобіля, який належить ОСОБА_8 на майданчику тимчасового тримання з 22.06.2018 не можна вважати довгостроковим, враховуючи при цьому можливу конфіскацію даного майна при визнанні ОСОБА_8 винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Посилаючись на висновок ВС України, викладеному у постанові від 12.10.2017 у справі №5-142кс(15)17, вказує, що суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці законності ухвали слідчого судді, посилаючись на приписи ч.4 ст. 399 КПК, адже таке право, на думку апелянта, гарантоване ст. 7 КПК - загальними засадами кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора про підтримання апеляційної скарги, заперечення адвоката ОСОБА_6 щодо поданої апеляційної скарги, надання ним відомостей про закінчення досудового слідства, зокрема 28.08.2018 та призначення кримінального провадження для розгляду по суті, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 30 серпня 2018 року частково задоволено клопотання заявника про скасування арешту на майно в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України та частково скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 22.06.2018 на майно, тобто автомобіль" Mitsubisi Pajero», номерний знак НОМЕР_2 в частині заборони користування та розпорядження ним.Ухвалою цього ж слідчого судді від 04.09.2018 виправлено описку, допущену номері кримінального провадження, внесеного в ЄРДР, тобто № 12016070000000143 від 31.08.2018, зазначено правильний № 12018070160000376 від 30.03.2018. ( а.с. 37).

Відповідно до ст. 174 та ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про скасування арешту на майно апеляційному оскарженню не підлягає.

Убачається, що ухвала слідчого судді постановлена з дотриманням вимог КПК України, немає підстав для визнання її незаконною, а отже для прийняття апеляційної скарги до розгляду з урахуванням Висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2017 у справі №5-142кс(15)17, на що зіслався прокурор.

Отже, апеляційна скарга прокурора Тячівської місцевої прокуратури, подана на рішення слідчого судді про часткове задоволення клопотання про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України, яке згідно з положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 309 та ч. 3 ст. 392 КПК України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, а тому підлягає поверненню без розгляду.

З урахуванням наведеного апеляційний суд приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити на підставі ч.4 ст. 399 КПК України та повернути апеляційну скаргу прокурору.

Зазначені обставини були встановлені після отримання судового провадження, перевіркою доводів викладених в апеляційній скарзі щодо незаконості ухвали слідчого судді, тому рішення про повернення апеляційної скарги прийнято колегією суддів.

Керуючись ст. ст. 399, 405, 418, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

відмовити прокурору Тячівської місцевої прокуратури Купару І.І. у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2018 року про задоволення клопотання ОСОБА_7 щодо скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018070160000376, відомості про яке внесені до ЄРДР 30.03.2018 та повернути апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді: