Справа № 307/2399/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

17.09.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:

Мишинчук Н.С./ головуючої /,

Стана І.В.,Феєра І.С.,

за участю секретаря судових засідань Федич Т.О.,

прокурора Тячівської місцевої прокуратури Купара І.І.,

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Тячівської місцевої прокуратури Купара І.І. на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 серпня 2018 року про задоволення клопотання ОСОБА_6 щодо скасування накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018070160000961, відомості про яке внесені до ЄРДР 16.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання ОСОБА_6 та скасовано ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду від 20.08.2018, якою накладено арешт на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070160000961 від 16 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, а саме автомобіль марки «Нісан Патрол», з реєстраційним номером Литовської республіки НОМЕР_2, з причепом д.н.з. НОМЕР_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном та накладено арешт на зазначений автомобіль шляхом заборони його відчудження.

З ухвали вбачається, що клопотання скаржником ОСОБА_6 заявлене в рамках досудового розслідування кримінального провадження, в порядку ч.1 ст. 174 КПК України, згідно якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Задовольняючи клопотання заявника, слідчий суддя обґрунтував висновок тим, що оскільки у даному кримінальному провадженні досудове розслідування розпочато за ч.1 ст. 358 КК України, тобто відносно документів, а не щодо вище вказаного рухомого майна, скасування арешту з вказаних транспортних засобів не створить будь яких перешкод для подальшого розслідування даного кримінального провадження.

В апеляційній скарзі прокурор Тячівської місцевої прокуратури Купар І.І. просить ухвалу Тячівського районного суду від 28.08.2018, якою задоволено клопотання ОСОБА_6 скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання щодо скасування арешту на майно відмовити. Вказує, що майно, відносно якого вирішується питання про арешт, тобто автомобіль та причеп з навантаженою деревиною виявлено та вилучено в ході огляду місця події у присутності ОСОБА_6. Причеп, згідно свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_7, при цьому з наданого ОСОБА_6 документу на автомобіль, встановити хто є власником такого не можливо. Вказує, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочате 16.08.2018, тобто з моменту реєстрації провадження в ЄРДР до скасування слідчим суддею арешту пройшов короткий проміжок часу, що не дає можливості органу досудового розслідування належним чином встановити всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення. Зазначає, що відповідно до ч.2 ст..170 КПК арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. Так, 16.08.2018 слідчим винесено постанову, якою вилучене рухоме майно визнано речовими доказами.

Зауважує, що слідчий суддя при винесенні ухвали керувався вимогами ст. 309 КПК України та своєю ухвалою скасував ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду від 08.08.2018 (20.08.2018), тобто фактично присвоїв повноваження апеляційного суду області, що є порушенням вимог закону та загальних засад кримінального провадження. У своїх доводах посилається на висновок ВС України, викладеному у постанові від 12.10.2017 у справі № 5-142кс (15)17, який стосується перевірки законності апеляційним судом, постановлених слідчим суддею ухвал, що не передбачені кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч.3 ст. 309 КПК. Так, суд не вправі відмовити у перевірці законності ухвали, посилаючись на приписи ч.4 ст. 399 КПК, оскільки таке право, на думку апелянта, гарантоване ст. 7 КПК - загальними засадами кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, перевіривши апеляційну скаргу прокурора та рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає прийняттю до розгляду та частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчий суддя розглянув клопотання подане в порядку ст. 174 КПК України та ухвалив рішення за наслідками його розгляду. Відповідно до положень ст. 174 та ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді постановлена за результатами розгляду клопотання апеляційному оскарженню не підлягає.

Однак, апеляційний суд, беручи до уваги доводи прокурора про те, що ухвала слідчого судді постановлена з перевищенням повноважен , не узгоджується з вимогами КПК України, керуючись висновками Верховного Суду, викладеними упостанові від 12.10.2017 року у справі № 5-142кс(15)17 про те, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини третьої статті 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини четвертої статті 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі пункту 17 частини першої статті 7 та частини першої статті 24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення частини шостої статті 9 КПК України, яка встановлює що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України,

Оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання подане в порядку ч.1 ст. 174 КПК України не наділений повноваженнями скасовувати ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на майно, тому оскаржувану ухвалу від 28 серпня 2018 року, якою слідчий суддя скасував ухвалу слідчого судді від 20.08.2018, замість прийняти рішення щодо скасування арешту на майно - слід визнати незаконною.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

За викладених обставин виходячи з вимог ст.ст. 2,7,9 КПК України, дане судове рішення не може бути визнано законним, тому апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора Тячівської місцевої прокуратури задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати на підставі п.3 ч.1 ст. 409 КПК України та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Оскільки апеляційний суд не наділений повноваженнями вирішувати питання, передбачені ст. 174 КПК України, відтак інші вимоги апеляційної скарги підлягають перевірці та оцінці під час нового розгляду.

Керуючись ст. ст.404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Тячівської місцевої прокуратури - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 серпня 2018 року про задоволення клопотання ОСОБА_6 щодо скасування накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018070160000961, відомості про яке внесені до ЄРДР 16.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, - скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :