Справа № 22-5823-2006р                               Головуючий 1 інстанції Божко В.П.

Доповідач  Курило В.П.

УХВАЛА Іменем України

20 червня 2006 рік.                                                                       М. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судці                       Курило В.П.

суддів                                         Шамрило Л.Г., Саніковой О.С.

при секретарі           Личкатій В.В,..

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2006., яким позов задоволено частково і стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2246, 74 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і в рахунок відшкодування моральної шкоди 8000 грн.; на користь ОСОБА_3 2061,20 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.; на користь ОСОБА_4 за завдану матеріальну шкоду 2556,56 грн. і за завдану моральну шкоду 500 грн. Також з ОСОБА_1 стягнено судові витрати.

ОСОБА_1 просить змінити зазначене рішення і зменшити стягнені суми. Посилається на те, що позивачами не були обґрунтовані позовні вимоги і не доведено, що ним була заподіяна шкода саме на ці суми. Не були надані необхідні медичні документи, які б підтвердили необхідність призначення лікування у зв'язку із отриманою травмою, а розмір витрат рахувався виходячи із касових і товарних чеків, довідок лікаря. Судом не було з'ясовано хто, коли і яке лікування призначав і які медичні препарати для цього були придбані і чи пов'язано це з отриманими травмами. Також вважає, що суд безпідставно стягнув з нього 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4, тому що факт заподіяння йому моральних страждань не доведено, стягнені суми на користь інших позивачів є занадто великими.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14.10.2005р. закрито провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 28642 КК України на підставі ст. 6 п. 4 КПК України і ст. 1 п. „б" Закону України „Про амністію" від 31.05.2005р. ОСОБА_1 був визнаний судом винним у тому, що він 26 травня 2005р. о 20.20. керуючи автомобілем ВАЗ-21072 державний номер НОМЕР_1 на перехресті вулиць Леніна  і  Петровського  в  м.  Артемівську  Донецької області,   проявивши  злочинну необережність, порушив вимоги п. п. 10.1, 16.13 Правил Дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху і не пропустив мотоцикл ЯВА-350, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який належить ОСОБА_4 В результаті чого відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів і при цьому водію мотоцикла ОСОБА_2 і його пасажиру ОСОБА_3 згідно висновків судово-медичних експертиз, кожному були завдані тяжкі тілесні ушкодження, а мотоциклу Ява-350 завдані значні технічні пошкодження. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 визнаний винним у скоєні ДТП при вищезазначених обставинах. Постанова суду від 14.10.2005р, не оскаржена і набрала законної сили.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд у суд першої інстанції, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів і стягуючи з ОСОБА_1 на їх користь суми в рахунок відшкодування матеріальної і моральної шкоди, суд першої

.... інстанції виходив з того-, що, належним відповідачем -по справі є лише ОСОБА_1,

оскільки ним порушені норми Правил Дорожнього руху і відносно нього порушувалась кримінальна справа, у якій провадження було закрито.

Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Відповідно до роз"яснень, що містяться у п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.031992р. №6 (зі змінами, внесеними постановами від 8.07.1994р. № 7, від 30.09.1994р № 11 та від 25.05.1998р. № 15) шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею ( в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну при зіткненні джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Судом встановлено, що 26 травня 2005 року зіткнулися два транспортні засоби -мотоцикл під керуванням позивача і автомобіль під керуванням відповідача. Внаслідок зіткнення цих джерел підвищеної небезпеки іншій особі - позивачеві ОСОБА_3 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, що призвело до матеріальних і моральних втрат. Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_3 є потерпілим внаслідок ДТП, він був пасажиром мотоцикла Ява-350 і джерелом підвищеної небезпеки для нього насамперед є мотоцикл.

У зв"язку з цим, а також враховуючи роз"яснення Пленуму Верховного Суду України, суд першої інстанції мав уточнити позовні вимоги ОСОБА_3 і обговорити питання про притягнення до участі у справі у якості співвідповідача іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2

Але суд першої інстанції не притягнув до участі у справі в якості співвідповідача володільця джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_2

Таким чином, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки особи, не притягненої до участі у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не брали участь у справі. Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з поверненням справи на новий розгляд у той же суд, в іншому складі суддів.

Керуючись ст. 304,311 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2006р. скасувати. Справу для розгляду по суті направити у той же суд в іншому складі судців.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але вона може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою суду апеляційної інстанції законної сили.