Справа №2о-12/10

                                                                    Р І Ш  Е Н  Н Я                              

                                                                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 січня 2010 року  Царичанський  районний суд Дніпропетровської області                                                                                                             в складі:

            головуючого -  судді Сороки Б.М.

   народних засідателів- Бредун Т.М.

                                  ОСОБА_1

           при секретарі –       Дорошенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за заявою

ОСОБА_2, заінтересована особа - управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі, про оголошення особи померлою,  

   В С Т А Н О В И В :

      ОСОБА_2, звернулася із заявою про оголошення особи померлою.

В обґрунтування своїх вимог вказала, що має доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею і перебуває на її утриманні. Вказала, що являється інвалідом ІІІ групи з дитинства. Батьком доньки являється ОСОБА_4, з яким  співмешкала  з літа 1998р. Проживали у його батьків за адресою: с.Преображенка, вул.Садова. Пізніше дізналась, що у співмешканця гр-на ОСОБА_5 не було прописки, паспорта. 05.01.2000р. його інтернували з України і з того часу його доля їй невідома, можливо його немає живого.

09.06.2005р. звернулась до Царичанського районного суду з позовною заявою про стягнення аліментів з ОСОБА_4. Царичанським районним судом надавалось компетентне доручення суду республіки ОСОБА_5 про допит ОСОБА_4; після чого було отримано повідомлення, що місце перебування ОСОБА_4 установити неможливо, на підставі чого Царичанським районним судом було винесено ухвалу про оголошення розшуку ОСОБА_4, до цього часу його місце перебування не встановлено. 25.12.2009р. Царичанський районний суд виніс ухвалу про закриття провадження в справі про стягнення аліментів та припинення розшуку.

Вказала, що оголошення ОСОБА_4 померлим їй необхідно для отримання пенсії в зв»язку з втратою годувальника.

Прохає оголосити гр.ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, померлим.

В судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала повністю. Пояснила, що коли доньці було дев»ять місяців, ОСОБА_4 призвали на військову службу. В той час в ОСОБА_5 проходили військові дії. Клявся, що повернеться. В 2005р. подала позов про стягнення аліментів з ОСОБА_4, оголосили його розшук. Однак місце перебування ОСОБА_4 не встановлено. Відомостей про нього немає 10 років.

    Представник  заінтересованої особи  проти задоволення вимог заявниці не заперечує.

    Суд заслухавши пояснення заявниці, представника заінтересованої особи, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за слідуючих підстав.

    Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи  юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка з 1998р. співмешкала з ОСОБА_4 за адресою: с.Преображенка, вул.Садова. 14.04.1999р. в них народилась донька – ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії І-КИ №462650 від 27.04.1999р.). 05.01.2000р. ОСОБА_3 інтернували  з України в ОСОБА_5, де проводились військові дії. З того часу про нього не було відомостей.  09.06.2005р. ОСОБА_2 звернулась до Царичанського районного суду з позовною заявою про стягнення аліментів з ОСОБА_3. Царичанським районним судом надавалось компетентне доручення суду республіки ОСОБА_5 про допит ОСОБА_3; після чого було отримано повідомлення, що місце перебування ОСОБА_3 установити неможливо, на підставі чого Царичанським районним судом було винесено ухвалу про оголошення розшуку ОСОБА_3, однак місце перебування його не встановлено. 25.12.2009р. Царичанський районний суд виніс ухвалу про закриття провадження в справі про стягнення аліментів та припинення розшуку.

Свідок  ОСОБА_6 пояснив, що знав ОСОБА_3, він проживав з ОСОБА_2 В 1999-2000р. поїхав в ОСОБА_5, де проходили військові дії, через місяць дав про себе знати і більше відомостей про нього не було.

Свідок  ОСОБА_7 пояснила, що знала  ОСОБА_3, спілкувалася з ним. В 2000 році він виїхав і більше його не бачила, чула, що забрали на військову службу.

Оскільки в 2000р. ОСОБА_4 виїхав  в ОСОБА_5, де проходили військові дії, та про нього не було відомостей  про місце його перебування протягом 10 років, а згідно     вимог ст.46 ч.1 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років…, то заявлені вимоги про оголошення померлим ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 46 ч.1 ЦК України, ст.ст.  213-215, 218, 259  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Оголосити гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, померлим.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Головуючий:                                                                                                        Б.М.Сорока

       Народні засідателі:                                             С.В.Більченко

                                                                                                                                      ОСОБА_8