Справа № 2-о-53

                                                                                                                                                                      2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25.11.2009 р.                                                                                                                                          смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді - Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., за участю представника заявника ОСОБА_1, представника заінтересованої особи ОСОБА_2, розглянувши  у попередньому судовому засіданні  цивільну справу за заявою  ОСОБА_3  Тодора Дмитровича, заінтересована  особа – управління  Пенсійного  фонду України у Веселівському районі Запорізької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, що  дасть  йому  можливість  реалізувати  право  на оформлення пенсії за віком.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 викладені  у  заяві  вимоги  підтримав і просить суд  встановити  факт  належності правовстановлюючого документу, що дасть можливість ОСОБА_3 реалізувати  право  на оформлення пенсії за віком.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 заперечень не має, а вирішення  питання  щодо  задоволення  вимог  заявника  залишила  на  розсуд  суду.

Вислухавши представника заявника ОСОБА_1, дослідивши у судовому засіданні надані  докази, суд  встановив  такі  факти  та  відповідні  їм  правовідносини  і  прийшов  до  наступного.    

У роз’ясненнях  постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України ,,Про  судову  практику  в  справах  про  встановлення  фактів, що  мають  юридичне  значення” № 5  від  31.03.1995 р. зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються  справи  про  встановлення  фактів, які  породжують  юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або  припинення  особистих  чи  майнових  прав  громадян. Наведений у ст. 256 ЦПК України  перелік  фактів, які  встановлюються судом, не  є  вичерпним. За наявності  зазначених  умов, суд може  встановлювати  інші  факти, що мають юридичне  значення.

З травня 1986 року ОСОБА_3 працював в колгоспі „ПОБЕДА” в с. Корніївка Веселівського району Запорізької області.

В поточному році ОСОБА_3, як особа, яка досягла пенсійного віку, звернувся із заявою до управління  Пенсійного  фонду України у Веселівському районі Запорізької області для оформлення пенсії за віком. Для цього додав трудову книжку колгоспника та архівну довідку № 212 від 18.08.2009 р. Мені було відмовлено в оформленні пенсії у зв’язку з тим, що в зазначеній трудовій книжці колгоспника ім’я заявника записано „Тодор”, а у відомостях про нарахування заробітної плати працівнику колгоспу „ПОБЕДА” с. Корніївка Веселівського району Запорізької області записано ім’я „Анатолій”.

Представник заявника ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 з дитинства в сім’ї та серед друзів називали Анатолій, через що свого часу у відомостях про нарахування заробітної плати працівнику колгоспу „ПОБЕДА” с. Корніївка Веселівського району Запорізької області і відповідно в архівній довідці записано ім’я „Анатолій”.

Той факт, що архівна довідка № 212 від 18.08.2009 р., в якій записано ім’я „Анатолій”, належить заявнику ОСОБА_3 підтверджується копією паспорта, серії СА 075753, виданого 05.12.1995 р. Веселівським РВ УМВС України в Запорізькій області, копією воєнного квитка, серії НО № 4398729, виданого 27.01.1992 р. Веселівським районним військовим комісаріатом Запорізької області, копією трудової книжки колгоспника, серії УКР № 1262797.

Невідповідність імені заявника, зазначеного у трудовій книжці колгоспника та в архівній довідці, позбавляє заявника реалізувати своє право на оформлення пенсії за віком.

Таким  чином, зібрані  у  справі  докази  та  їх  належна  оцінка  вказує  на  наявність  підстав  для задоволення  заяви  ОСОБА_3 про  встановлення  юридичного  факту.

У суду  немає  підстав  ставити  під  сумнів  надані  заявником  докази.  

При розгляді справи в порядку окремого провадження спір  про  цивільне  не виникав.

На підставі викладеного та  керуючись ст. ст. 256, 259, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_3 Тодора Дмитровича – задовольнити.

Встановити факт, що архівна довідка № 212 від 18.08.2009 р., видана Веселівським районним  архівом  документів  ліквідованих  установ  на  ім’я  ОСОБА_3  ОСОБА_4 - будівельник (так зазначено в  документі) належить  ОСОБА_3 Тодору Дмитровичу, 18.07.1949 р. н., уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_1.

Витрати, пов'язані  зі  сплатою  судового  збору  та  сплати  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення, залишити  за  ОСОБА_3  Тодором  Дмитровичем.    

Рішення може бути оскаржено або опротестовано в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви або апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                  А.О. Нагорний