Справа №22ц- 843 ./2007 р. Категорія: поділ майна

Головуючий 1 -ї інстанції -

Макаренко Я.М. Доповідач:     Карімова Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -    Карімової Л.В.,

суддів:                   Зазулинської Т.П.,

Кірсанової Л.І., при секретарі:     Зелінській І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення  Харківського районного суду Харківській області від   18 грудня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_2про поділ спільно набутого майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2про поділ спільно набутого майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення витрат на будівництво будинку,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2002 року ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна подружжя, яке придбане ними у період шлюбу. В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивачка неодноразово змінювала свої вимоги. Просила визнати за нею право власності на 2/3 частин будинку № АДРЕСА_1Харківського району Харківської області, газові плитки, пральні машини, холодильник та інше побутове майно, а також будівельні матеріали. Відповідачу просила виділити автомобіль „Жигулі" державний номер НОМЕР_1вартістю7464,53 грн., меблеву стінку, телевізор, частину будівельних матеріалів та інше майно, яке залишилося у відповідача.

У зустрічному позові ОСОБА_3просив визнати за ним право власності на 1/2 частину зазначеного будинку. У додатковій позовній заяві просив при поділі майна подружжя врахувати й те майно, яке було вивезене ОСОБА_1., а саме: холодильник, магнітофон, газову плиту, частину будівельних матеріалів, садово - городнє знаряддя банки, книжки та інше на суму 17 295 грн.

ОСОБА_2звернувся до ОСОБА_1, ОСОБА_3 з самостійним позовом про стягнення 17290 грн., які були витрачені ним на будівництво спірного будинку. Зазначав, що між ним та сім'єю доньки була досягнута домовленість про те, що він буде купувати будівельні матеріали, вартість яких відповідачі за його позовом відшкодують йому після забудови, але до наступного часу не виконали свої обіцянки.

Рішенням Харківського районного суду   Харківській області- від   18 грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково:

2

Проведено поділ спільно набутого майна подружжя та визнано за ОСОБА_1. право власності на 2/3 частин будинку № АДРЕСА_1Харківського району   Харківської області.

За ОСОБА_3. визнано право власності на 1/3 частину вказаного будинку.

Виділено ОСОБА_1. та визнано за нею право власності на меблеву стінку, плитки газові, телевізор, пральну машинку та інші речі побутового призначення, частину будівельних матеріалів на загальну суму 3270 грн. зі   стягненням з неї на користь ОСОБА_3. грошової компенсації у сумі 1090 грн.

Виділено ОСОБА_3. та визнано за ним право власності на насос, дві пічки-буржуйки, бочку загальною вартістю 290 грн., а також на автомобіль „Жигулі" державний номер НОМЕР_1вартістю 7464,53 грн., та стягнуто з нього на користь ОСОБА_1. компенсацію у розмірі 5169 грн.68 коп.

У задоволенні інших позовних вимог сторін відмовлено.

Також відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2.

Пропорційно задоволених вимог проведено розподіл судовихлитрат між сторонами по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3. просить скасувати це рішення суду першої інстанції в частині розподілу спірного будинку та автомобілю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими. Просить винести нове рішення про визнання за ним права власності на Уг частину будинку № АДРЕСА_1Харківського району Харківської області та на 1/2 частину автомобілю „Жигулі" державний номер НОМЕР_1, зазначаючи, що його вартість не відповідає вартості, визнаної судом.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3. свою апеляційну скаргу підтримав тільки в частині визнання за ним права власності на 1/2 частину вказаного автомобілю, виділення йому цього транспортного засобу та погодився з його оцінкою, визначеною в матеріалах справи.

ОСОБА_1. у судовому засіданні апеляційної інстанції визнала доводи апеляційної скарги щодо можливості визнання за ОСОБА_3. право власності на   1/2 частину спірного автомобілю, виділення йому автомобілю та стягнення на її користь вартості 1/2 його частини.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи автомобіль ВАЗ -21061 „Жигулі" державний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я ОСОБА_3., був придбаний сторонами у період шлюбу за спільні кошти, і є їх сумісною власністю. Вартість цього майна визначена відповідно до висновку судової авто товарознавчої експертизи і складає 7464,53 грн.(а.с. 41)

Зазначені обставини не оспорювалися  учасниками процесу й у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Матеріали справи свідчать, що при вирішенні питання щодо поділу майна колишнього подружжя, судом першої інстанції враховані всі обставини справи, у.тому числі й інтереси хворого сина сторін, тому судова колегія вважає можливим визнати за кожним з подружжя право власності по Уг частині на автомобіль ВАЗ -21061 „Жигулі" державний номер НОМЕР_1. Оскільки вказаним автомобілем керував ОСОБА_3., (на

2

чиє ім'я й зареєстрований цей транспортний засіб), судова колегія вважає за доцільне залишити його у користуванні ОСОБА_3., визнавши за ним право власності на весь автомобіль з зобов'язанням відповідача виплатити позивачці вартість ¹Л частини.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313,314,316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Змінити рішення Харківського районного суду   Харківській області від 18 грудня 2006 року в частині поділу автомобіля ВАЗ -21061 „Жигулі" реєстраційний номер НОМЕР_1  вартістю 7464 грн. 53 коп., визнавши право власності на вказаний автомобіль в цілому за ОСОБА_3, із стягненням з останнього на користь ОСОБА_1 компенсації вартості Vi частини автомобілю у сумі 3732 грн.27 коп.

В іншій частині вказане рішення районного суду залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили після його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання цим рішенням законної сили.