ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року  м. ОдесаСправа № 915/552/18

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.

суддів: Богатиря К.В., Таран С.В.  

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2018

суддя Смородінова О.Г.

час та місце ухвалення рішення: 14:20 год., м. Миколаїв

повний текст складено 17.07.2018

по справі №   915/552/18

за позовом ОСОБА_2 виробничого кооперативу «Багачанський»

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро»

про стягнення 71     573,20 грн.

ВСТАНОВИВ

У червні 2018 ОСОБА_2 виробничий кооператив «БАГАЧАНСЬКИЙ» звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» (далі ТОВ «Імперія-Агро»), в якому просив стягнути з відповідача на їхню користь  загальну суму у розмірі 71. 573, 20 грн., з яких сума передоплати за договором поставки №ПО-29/18Д від 22.03.2018 у розмірі 69838, 72 грн., 3% річних у розмірі 407, 55 грн.; інфляційні 1   326, 93 грн. та понесені витрати судового збору.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов договору поставки № ПО-29/18Д від 22.03.2018; специфікації № 1 від 22.03.2018; рахунку-фактури № 3420 від 22.03.2018; банківської виписки щодо здійснення позивачем попередньої оплати 26.03.2018 на суму 69838,72 грн.; вимоги № 77 від 10.05.2018; норм статей 14, 509, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що позивачем вчасно та в повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати передоплати в загальному розмірі 69838,72 грн., але відповідачем порушено положення п. 4.2 Договору та специфікації до Договору, не виконано зобов’язання щодо поставки товару.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2018 позов задовольнити частково; стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» на користь ОСОБА_2 виробничого кооперативу «Багачанський» заборгованість за договором поставки № ПО-29/18Д від 22.03.2018 у загальному розмірі 70525,62 грн., з яких: 69838,72 грн. – сума передоплати, 407,55 грн. – 3% річних, 279,35 грн. – інфляційні, та 1736,21 грн. судового збору; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 виробничого кооперативу “Багачанський” в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” заборгованості за договором поставки № ПО-29/18Д від 22.03.2018 у розмірі 1047,58 грн. інфляційних – відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв’язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов'язання протягом місяця, а отже матеріали справи свідчать про  порушення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” зобов’язань за договором, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2018р. у справі №915/552/18 повністю або частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було враховане те, що у відповідача на момент поставки товару зазначений в специфікаціях до договору була важлива причина невиконання договірних зобов’язань, оскільки таке невиконання умов договору поставки сталося через рейдерський захват складів ТОВ «ІМПЕРІЯ-АГРО» ТАСкомбанком.

Також, апелянт зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення річних та інфляційних нарахованих на суму непоставленого товару помилково задоволені судом першої інстанції, оскільки згідно вимоги позивача №77 від 10.05.2018, яка була отримана відповідачем 23.05.2018 – позивач фактично відмовився від поставки товару та просив саме повернення суми попередньої оплати, тобто обов’язок у відповідача після отримання вимоги щодо поставки товару відсутній,  а звідси і відсутні підстави для нарахування річних  та інфляційних.

У зв’язку з чим апелянт вважає, що судом першої інстанції в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення справи по суті.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №915/552/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2018; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2018 у справі №     915/552/18 визначено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено ОСОБА_2 виробничому кооперативу “Багачанський” строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, відзив має надійти до Одеського апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення про відкриття апеляційного провадження у справі, з урахуванням строків поштового перебігу.  

Згідно з ч.13   ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7   ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2   ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Станом на дату судового засідання до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

В ході апеляційного розгляду даної справи Одеським апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5   ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1    ст. 273 ГПК України. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Як вбачається з матеріалів справи,  22.03.2018  між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро”, як постачальником, та ОСОБА_2 виробничим кооперативом “Багачанський”, як покупцем, було укладено договір поставки № ПО-29/18Д (далі – Договір) (а.с. 10-13).

Згідно з предметом якого в терміни, визначені Договором, постачальник зобов’язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов’язався прийняти та оплатити його на умовах Договору (п. 1.1); найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, загальна вартість товару, термін та умови оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях – додатках до Договору, які є невід'ємними частинами Договору (п. 1.2).

За умовами договору, відповідно до п.2.1. договору визначено, що за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість та ціна якої визначаються специфікаціями та/або накладними та/або рахунками-фактурами, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.2. договору визначено, що ціна товару, що поставляється за цим Договором, вказується у специфікаціях в національній валюті України і визначається еквівалент у доларах США.

Згідно з пунктом 2.4 договору визначено, що всі рахунки та видаткові накладні, що підписані в період дії даного Договору є його невід'ємною частиною, незалежно від того чи є в них посилання на даний Договір.

Положеннями пункту 3.2 договору встановлено, що оплата товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інші умови не зазначені в специфікації(ях) та/або інших додаткових угодах до даного Договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору визначено, що товар за умовами даного Договору поставляється окремими партіями на підставі погоджених сторонами специфікацій. Специфікація вважається погодженою сторонами з моменту направлення постачальником покупцеві рахунку на оплату товару. У випадку, якщо документально визначити узгодження сторонами неможливо, або важко, це може підтверджуватися діями сторін, такими як відвантаження, приймання або оплата товару.

За умовами пункту 4.2 договору визначено, що постачальник зобов'язався здійснити поставку відповідної партії товару в строк до 26 березня 2018 року.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що поставка товару, що є предметом цього договору, здійснюється силами постачальника та за його рахунок в межах України (умови DAP), якщо інше не зазначено в специфікаціях до даного Договору.

Положеннями пункту 5.1 договору визначено, що за порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням даного Договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору встановлено, що  постачальник несе відповідальність за нестачу, ушкодженні упаковки і пов'язане з цим знищення якості товару тільки в тому випадку, якщо нестача та/або ушкодження упаковки відбулися з його вини та до передачі товару покупцю.

Згідно з положеннями пункту 5.2.1 договору визначено, що  крім відповідальності, встановленої п. 5.2 даного Договору, постачальник за прострочення поставки товару більш ніж на 10 днів, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми непоставленого товару за кожний день прострочення, якщо таке порушення не є наслідком впливу незалежних від постачальника обставин.

За умовами пункту 10.1 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018, але продовжує залишатись з чинним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

З матеріалів справи вбачається, що загальна сума товару за даною специфікацією склала 349193,56 гр. відповідно до умов пункту 2 договору.

Згідно рахунку-фактури № 3420 від 22.03.2018, за договором № ПО-29/18 Д від 22.03.2018 за товар євро-лайтинг 48%, в.р. кількістю 410 л підлягає сплаті 349193,56 грн., з яких:

- сплатити до 2 квітня 2018 року 69838,71 грн.;

- сплатити до 25 жовтня 2018 року 279354,85 грн.

Як вбачається з банківської виписки по рахунку СВК “Багачанський” за період з 26.03.2018 до 27.03.2018, 26.03.2018 позивачем було перераховано відповідачу за євро-лайтинг 48%, в.р. згідно договору № ПО-29/18 Д від 22.03.2018 грошові кошти в розмірі 69838,72 грн..

З матеріалів справи також вбачається, що з метою досудового врегулювання спору, 21.05.2018 позивач надіслав відповідачу на юридичну та фактичну адреси вимогу за вих. № 77 від 10.05.2018, яка була отримана відповідачем 29.05.2018 та 23.05.2018 відповідно.

У вказаній вимозі позивач вимагав протягом семи календарних днів з моменту її отримання оплатити/повернути СВК «Багачанський» загальну суму боргу у розмірі 70865,25, яка складається з: попередньої оплати в розмірі 69838,72 грн., 3% річних в розмірі 258,31 грн., інфляційних в розмірі 768,22 грн.

У зв’язку з чим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем ТОВ «Імперія-Агро» зобов’язання перед позивачем ОСОБА_2 виробничим кооперативом «Багачанський» за умовами договору поставки № ПО-29/18Д від 22.03.2018 виконані не були,  що є порушенням вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, оскільки зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.  629 ЦК України  договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Отже, твердження апелянта про те, що у ТОВ «Імперія-Агро» на момент поставки товару зазначений в специфікаціях до договору строк була важлива причина невиконання договірних зобов’язань, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки до апеляційної скарги апелянтом не додається будь-яких доказів, які свідчили, що зобов’язання за договором поставки № ПО-29/18Д від 22.03.2018 не можливо було виконати.

Що стосується тверджень апелянта щодо того, що позовні вимоги щодо стягнення річних та інфляційних нарахованих на суму непоставленого товару помилково задоволені судом першої інстанції, оскільки згідно вимоги позивача №77 від 10.05.2018, яка була отримана відповідачем 23.05.2018 – позивач фактично відмовився від поставки товару, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем здійснено нарахування індексу інфляції на суму боргу в розмірі 69838,72 грн. за період з квітня по травень 2018 року.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що зобов’язання в розумінні положень 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України повинні виконуватися належним чином.

У зв’язку з чим, суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційна скарга не містить достатніх правових обґрунтувань щодо необґрунтованості прийнятого оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2018 у справі № 915/552/18 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з’ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до п. «в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Як встановлено колегією суддів, при поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» було сплачено судовий збір згідно  платіжного доручення № 104 від 02.08.2018 через ПАТ «МТБ Банк» на інщі реквізити, про що складено відповідну довідку Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2018. Під час розгляду справи апелянтом не було надано до суду доказів оплати судового збору у встановленому порядку розмірі, у зв’язку з чим з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» підлягає до стягнення на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2   604, 33 грн. у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,  колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2018 у справі №  915/552/18 – залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро»  – залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро».

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» (54000, м.Миколаїв, вул. Велика Морська, б.143, ідентифікаційний код 35472893) в дохід державного бюджету /отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Одеса, код ЄДРПОУ отримувача: 38016923, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 899998   № рахунку: 34315206082017, код бюджетної класифікації 22030101    «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України,050) , символ звітності 206 код ЄДРПОУ суду 26016990/ 2   604, 33 (дві тисячі шістсот чотири) грн. 33 (тридцять три) коп.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду.

Головуючий суддя:                                                                                І.Г. Філінюк

Судді:                                                                                                    К.В. Богатир

Судді:                                                                                                    С.В. Таран