ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р.                                                                   Справа № 922/1083/18  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В. , суддя  Істоміна О.А.,

за участі секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

за участі представників:

позивача – не з’явився;

відповідача – ОСОБА_1, довіреність від 21.05.2018 № 763;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача – ФОП ОСОБА_2 (вх. № 1817Х/3) на рішення Господарського суду Харківської  області від 09 серпня 2018 року у справі № 922/1083/18

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,                   м. Краматорськ Донецької  області;

до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства-1, м. Ізюм Харківської області;

про відшкодування матеріальних збитків 14086,00грн.

                                                ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2018 ФОП ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до КЖРЕП-1, в якій просив стягнути з відповідача в рахунок  відшкодування матеріальних збитків 14086,00 грн та судові витрати в сумі 4092,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.08.2018 у справі № 922/1083/18 (суддя Калантай М.В.) в позові відмовлено.

Повний текст зазначеного рішення складено 20.08.2018 та отримано позивачем 23.08.2018, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням № 6102225566932 (а.с. 209).

Позивач - ФОП ОСОБА_3 27.08.2018, тобто в межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, засобами поштового зв’язку звернувся до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне та неправильне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неповне дослідження та оцінку доказів, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, стягнути з відповідача судові витрати в сумі 2643,00 грн.

   В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд неправильно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неповно дослідив та оцінив докази в підтвердження збитків. Апелянт вважає, що ним доведено наявність та розмір збитків, оскільки до матеріалів справи долучено копію Акту про пошкодження майна, товарні чеки №446  від  12.08.2016 на виготовлення та монтаж конструкції з металу та ПВХ-пластику (лайтбокс), товарний чек №445 від 12.08.2016 на купівлю полікарбонату листового, акт прийому-передачі виконаних робіт №508 від 22.08.2016 по виготовленню та монтажу лайтбоксу та листа полікарбонату. Також в матеріалах  справи  маються  нотаріально  посвідчені  заяви  свідків  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 що повністю підтверджують обставини пошкодження майна, викладені позивачем в позовній заяві.

     Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 у справі № 922/1083/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, встановлено відповідачу строк до 17.09.2018 для надання відзиву на апеляційну скаргу, призначено розгляд справи на 18.09.2018 о 12:30 год. та викликано в судове засідання представників учасників справи.

На виконання зазначеної ухвали відповідач - КЖРЕП-1 14.09.2018 за вх. № 7184 надало відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вказує на те, що у судовому засіданні були досліджені надані позивачем докази та надана їм належна оцінка. Також звертає увагу на те, що між сторонами відсутні договірні відносини, відповідач не надає позивачу житлово-комунальних послуг, не має обов'язків щодо обслуговування нежитлових приміщень позивача.  Крім того, позивач не виявив бажання укласти договір із спеціалізованим підприємством або з управлінням житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності, що здійснює торгівлю на території міста Ізюм. Проте, відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 "Правил благоустрою території міста Ізюм" суб'єкти підприємницької діяльності зобов’язані самостійно утримувати або, на підставі укладених договорів із спеціалізованими підприємствами, забезпечувати утримання в належному стані території, прилеглі до них території, надані їм в установленому порядку, а також закріплені за ними об'єкти благоустрою (їх частини). У разі передачі приміщення в оренду, відповідальність за утримання в належному стані прилеглої території несе орендар та орендодавець. Крім того, зазначає, що згідно затвердженого органом місцевої влади «Порядку та періодичності надання послуг з утримання будинків та споруд, прибудинкових територій», послуги щодо очищення дахів житлових будівель від снігу відповідачем не надаються.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.09.2018 підтримав в повному обсязі відзив на апеляційну скаргу.  

      Апелянт в судове засідання 18.09.2018 не прибув, 17.09.2018 за вх. № 7221 та 18.09.2018 за вх. № 7250 надав клопотання, в якому просить розглянути справу за його відсутності.  

        У судовому засіданні 18.09.2018 було оголошено перерву до 24.09.18 о  14:15 год.  

21.09.2018 року позивач надав до суду письмові пояснення (вх.№7366), в яких зазначає, що відповідач є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, у зв’язку з чим, на думку позивача, послуги з прибирання дахів є обов’язком відповідача.

   24.09.2018 відповідач подав через канцелярію суду додаткові пояснення в обгорунтування відзиву на апеляційну скаргу (вх.№7394), в яких зазначає, що до складу житлово-комунальних послуг, які виконує відповідач, та які затверджено рішенням органу місцевого самоврядування, не входить послуга «Скидання з дахів покрівель снігу та льоду».

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач - ФОП ОСОБА_3 на підставі договору оренди від 01.01.2017, укладеного ним з ФОП ОСОБА_6, користується нежитловими приміщеннями площею 248,7кв.м., розташованими на 1 поверсі житлового будинку за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Соборна, 35. Дані приміщення використовуються позивачем у підприємницькій діяльності як приміщення магазину "Елма Сервіс".

 Право на здійснення підприємницької діяльності під брендом мережі магазинів з продажу електро-побутових та інших товарів "Елма Сервіс" за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Соборна, 35, виникло у позивача на підставі договору франчайзингу №18/01/17 від 18.01.2017, укладеному з ФОП ОСОБА_6

У позовній заяві позивач зазначає, що 02 березня 2018 року біля входу в у вказане нежитлове приміщення за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Соборна, 35 відбувся зсув та падіння глиб снігу з верхньої частини житлового будинку, що призвело до пошкодження світового лайтбоксу (вивіска магазину "Елма Сервіс") та даху козирку над входом в магазин "Елма Сервіс" з полікарбонату.

На підтвердження вказаних доводів позивачем надано нотаріальні заяви свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 18.06.2018.

Так, ОСОБА_5 у своїй заяві свідка від 18.06.2018 зазначив, що 02.03.2018 приблизно об 15 годині за адресою: вул. Соборна буд.35, м. Ізюм Харківської області, у входу в магазин "ЕЛМА СЕРВІС", з даху будинку, що знаходиться на обслуговуванні Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства-1 зійшли глиби снігу та льоду які розбили світову вивіску магазину та козирок над входом в магазин.

ОСОБА_4 у своїй заяві свідка від 18.06.2018 повідомив, що 02.03.2018 о 15 годині він підходив до магазину "ЕЛМА СЕРВІС", розташованого за адресою: вул.Соборна, буд. 35, м. Ізюм Харківської області, з даху даного будинку, у великій кількості зійшли масивні глиби снігу та льоду, які розбили світовий лайтбокс (вивіску) магазину та накриття над входом в магазин.

02.03.2018 позивачем в присутності третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 складено акт про пошкодження майна, в якому зазначено, що в результаті падіння глиб снігу з даху будинку пошкоджено та не підлягає відновленню лайтбокс світовий - 1 одиниця, а також пошкоджено дах входу в магазин "Елма Сервіс" з полікарбонату листового - 1 одиниця. Даний акт було складено за відсутності представника відповідача.

Відповідач не оспорює факт вищевказаної події, натомість заперечує, що зсув снігу стався саме з даху житлової будівлі.

Так, відповідачем надано складений його працівниками акт від 02.03.2018, в якому зазначено, що під час обстеження було встановлено наступне: у зв'язку з несприятливими погодними умовами на покрівлях балконів, та парапетних плитах даху житлового будинку, утворилися снігові гребні, які при сонячній погоді зсуваються з даху. Під час зсуву снігу з покрівлі балкону, було пошкоджено частину вивіски магазину, який розташований на першому поверсі житлового будинку по вул.Соборна, 35. Місця можливого зсуву снігу, було обнесено огороджувальною стрічкою.

Також відповідач надав суду складену його працівниками доповідну записку від 03.04.2018 до вищевказаного акту від 02.03.2018, з якої вбачається, що зсув снігу відбувся з балкону п'ятого поверху приватизованої квартири на прилеглу територію магазину "Елма Сервіс". Встановлено, що власниками квартири було перебудовано балкон та змонтовано металеве покриття на саморобний козирьок балкону, на якому відбулося накопичення снігу у період значних опадів 01-02 березня 2018 року, що призвело до зсуву снігу.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 13.03.2018 щодо  відшкодування завданої майнової шкоди.

19 березня 2018 року відповідачем надано відповідь на претензію за вих. №468, відповідно до якої відповідач відмовився задовольнити вимоги позивача, посилаючись на відсутність між позивачем та відповідачем договору про надання житлово-комунальних послуг.

Звертаючись з даним позовом позивач вказує, що відповідач є виконавцем послуг з утримання будинку за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Соборна, 35, в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та "Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N76. Через неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо очищення даху будинку від снігу та льоду стався зсув снігу з даху будинку, внаслідок чого було пошкоджено належне позивачу майно вартістю 14086,00грн. У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальних збитків 14086,00грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Керуючись ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, в тому числі, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

За змістом вищезазначеної статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на наведене, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Позивач вважає, що ним доведено наявність збитків. Так у позовній заяві та апеляційній скарзі позивач вказує на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо належного утримання житлового будинку, було пошкоджено майно на загальну суму 14086,00 грн.

Вартість пошкодженого майна у розмірі 14086,00 грн. за твердженням позивача складається з: вартості пошкодженого полікарбонату листового 2,95х1.10м - 3286,00 грн.; вартості робіт з монтажу полікарбонатного листа - 1200,00 грн.; виготовлення та монтажу конструкції з металу та ПВХ-пластика (лайтбокс) - 9600,00 грн.

На підтвердження вказаних сум позивач надав товарний чек №445 від 12.08.2016, товарний чек №446 від 12.08.2016 та акт прийому-передачі виконаних робіт №508 від 22.08.2016.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при дослідженні вказаних товарних чеків та акту прийому-передачі неможливо ідентифікувати вказане у них майно, місце розташування та монтажу конструкції.

Так, позивач не довів, що зазначені у товарних чеках матеріали оплачені ним та використані саме для будівництва конструкції з металу та лайтбоксу, в матеріалах справи відсутні жодні докази оплати матеріалів та виконаних робіт.

Отже, у суда відсутня можливість встановити тотожність пошкодженого внаслідок зсуву снігу майна на будівлі за адресою Харківська область, м.Ізюм, вул.Соборна, 35, та майна, придбаного згідно вищевказаних товарних чеків.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначені товарні чеки  не є належними доказами понесення позивачем фінансових збитків.

Дослідивши наданий позивачем акт прийому-передачі виконаних робіт №508 від 22.08.2016 колегія суддів зауважує про в ньому взагалі не зазначено на яку суму виконано роботи та не надано доказів оплати вказаних робіт.

Додатково слід зауважити, що позивач просить відшкодувати повну вартість пошкодженого полікарбонату листового 2,95х1.10м та конструкції з металу та ПВХ-пластика (лайтбокс).

Однак як вбачається з наданого позивачем акту від 02.03.2018 пошкодженим внаслідок падіння снігу виявився лише лайтбокс світовий. Щодо ступеню пошкоджень іншого майна - полікарбонату листового (без зазначення його габаритів) будь-які відомості відсутні.

Будь-яких інших доказів на підтвердження розміру фактично заподіяних збитків майну позивача, суду не надано.

        Крім того в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що в матеріалах справи відсутні дозвільні документи та документальні докази правомірності встановлення світового лайтбоксу з рекламою торгової мережі «Елма-Сервіс», відсутні дозвільні документи та документальні докази на виконання Позивачем будівельно-монтажних робіт щодо встановлення металевої конструкції та полікарбонатного листа, вартість яких заявлено до відшкодування за рахунок комунального підприємства-відповідача.

 Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем не доведено такого елементу правопорушення, як наявність збитків у розмірі 14086,00грн.

Також позивач повинен був довести вину відповідача у заподіянні збитків.

Однак, при дослідженні матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідно до статті 2 Статуту, відповідач є підприємством, створеним з метою отримання прибутку, забезпечення схоронності, правильності експлуатації, поточного ремонту житлових будинків і прибудинкової території Ізюмської міської територіальної громади, що передані йому на баланс, та здійснення іншої діяльності, що не заборонена чинним законодавством України.

У пункті 2.1.5 Статуту зазначено, що одним з основних напрямків діяльності відповідача є утримання згідно правил та санітарних норм житлових і нежитлових будівель прибудинкових територій Ізюмської міської територіальної громади.

Таким чином, відповідач є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зокрема, відносно будинку за адресою:  Харківська область, м.Ізюм, вул.Соборна, 35.

Згідно з пунктом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій технічне обслуговування  жилих  будинків  -  комплекс  робіт, спрямованих  на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання.

          Відповідно до статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (від 09.11.2017) надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

         Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:перелік послуг;вимоги до якості послуг; права і обов'язки сторін.

      Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджено Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до якого належить, зокрема, поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків).

    Порядок та періодичність надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у місті Ізюм, які надаються у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлюється та контролюється виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області.

   Рішеннями Ізюмської міської ради №0673 від 29.12.2014р. та №0128 від 15.02.2017р. на виконання п.10 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови КМУ №869 від 26.07.2006р. «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ №390 від 30.07.2012р. «Про затвердження порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад» у відповідності до ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування», встановлені діючі тарифи на житлово-комунальні послуги та визначений «Порядок та періодичність надання послуг з утримання будинків та споруд, прибудинкових територій», що міститься в матеріалах справи.

При дослідженні залученого до матеріалів справи затвердженого органом місцевої влади «Порядку та періодичності надання послуг з утримання будинків та споруд, прибудинкових територій» встановлено, що послуги по очищенню дахів житлових будівель від снігу Відповідачем не надаються.

Отже, документальні докази в матеріалах справи підтверджують, що Відповідач не є надавачем послуг з виконання робіт на висоті (висотні роботи), зокрема, очищення дахів будівель від снігу та льоду.

Крім того, матеріали справи підтверджують факт відсутності будь-яких договірних відносин відповідача з позивачем, а також відсутні договірні відносини відповідача з власником нежитлового приміщення, яке орендує позивач за адресою вул.Соборна, 35 у м.Ізюм Харківської області.

Натомість, відповідно до статей 4 і 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

У статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласники зобов'язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку. Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.          

Отже, утримання в належному стані приміщень та прибудинкової території є обов'язком співвласників багатоквартирного будинку (власників квартир та нежитлових приміщень у цьому будинку) з моменту набуття у власність квартир чи нежитлових приміщень шляхом приватизації, купівлі тощо.

Також, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні обгрунтовано зазначив, що у разі здійснення підприємницької діяльності в нежитлових приміщеннях багатоквартирних будинків, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані дотримуватися встановлених «Правил благоустрою», передбачених Законом України "Про благоустрій населених пунктів" та рішеннями органу місцевого самоврядування.

Так, відповідно до ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», рішенням Ізюмської міської ради 44 сесії 7 скликання №1146 від 27.07.2017р. було затверджено «Правила благоустрою території міста Ізюм» в новій редакції.

Розділом 4 «Правила благоустрою території міста Ізюм» визначено права та обов'язки підприємств, установ та організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності у сфері благоустрою   міста   Ізюм.   Так,   пп.4.2.1    п.4.2    «Обов'язки»   встановлено,   що   суб 'єкти підприємницької діяльності зобов'язані самостійно утримувати або на підставі укладених договорів із спеціалізованими підприємствами, забезпечувати утримання в належному стані території, прилеглі до них території, надані їм в установленому порядку, а також закріплені за ними об'єкти благоустрою (їх частини). У разі передачі приміщення в оренду, відповідальність за утримання в належному стані прилеглої території несе орендар та орендодавець.

Розділом 5 «Порядок здійснення благоустрою та утримання території міста Ізюм» встановлено, що: 5.1.2. утримання загальноміських територій здійснюється суб'єктами господарювання, які забезпечують благоустрій міста, на підставі договору з управлінням житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради, що укладається у відповідності до вимог чинного законодавства.

Приймаючи до уваги, що ні позивач, ні власник приміщення-ФОП ОСОБА_6 не виявили бажання укласти договір із спеціалізованим підприємством та/або з управлінням житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради, зобов'язання по утриманню прибудинкової території будинку покладаються на суб'єкт підприємницької діяльності, що здійснює торгівлю на території міста Ізюм та зобов'язаний виконувати рішення органу місцевого самоврядування та дотримуватися встановлених Правил благоустрою території міста Ізюм.

     Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази вини відповідача у заподіянні збитків щодо пошкодження майна, встановленого на прибудинковій території за адресою вул..Соборна, 35, м.Ізюм, Харківська область.  

      Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

   З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем не доведено таких складових елементів правопорушення, як наявність збитків (їх розмір) та вини відповідача в заподіянні шкоди, що виключає застосування до відповідача відповідальності по відшкодуванню збитків.

    З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарський суд обґрунтовано у зв'язку з недоведеністю, відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача матеріальних збитків у розмірі 14086,00 грн.

     За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв’язку з чим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської  області від 09 серпня 2018 року у справі № 922/1083/18 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

                                           ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської  області від 09 серпня 2018 року у справі № 922/1083/18 залишити без змін.

Постанова, згідно   ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2018 року.

Головуючий суддя                                                                         Пелипенко Н.М.  

Суддя                                                                                                Барбашова С.В.  

Суддя                                                                                                Істоміна О.А.