Справа № 160/422/18

Провадження № 2/160/215/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 вересня 2018 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Корнелюка В.С.,

за участю: секретаря - Гупалик А.С.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

31 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратили право користування житловим приміщенням.

В обгрунтовання позовних вимог зазначає, що він, ОСОБА_1, зареєстрований і проживає в житловому АДРЕСА_1. З дитинства у вказаному будинку зареєстрований його син ОСОБА_2.

У 2008 році відповідач поїхав до Республіки Польща працювати. Термін візи становив 3 роки, після чого останній мав повернутися додому. Минуло 10 років, як відповідач додому не приїжджає. За цей період позивач лише двічі спілкувався з ним по телефону. В розмові відповідач йому повідомив, що його документи знаходяться в посольстві Республіки Польща і він не повернеться на територію України поки не отримає громадянство іноземної держави. Відповідач не має заперечень щодо зняття його з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_2.

На даний час ОСОБА_2 на території Республіки Польща працює офіційно, має дохід та власне житло, перебуває у шлюбі. Відповідач має намір проживати та працювати в Республіці Польща і повертатись в Україну не бажає.

Житловий будинок, в якому проживає позивач є його приватною власністю. Будь-якої домовленості про збереження за відповідачем житлової площі у вказаному будинку на період його відсутності, не було.

Вважає, що відповідач втратив право на користування житловим приміщенням у його будинку, оскільки останній не проживає в ньому тривалий строк без поважних причин, не виконує інших обов'язків щодо його утримання, має інше житло.

Крім того, реєстрація відповідача у його житловому будинку створює для позивача незручності, зокрема, матеріальні проблеми при нарахуванні субсидії, включаючи у дохід сім'ї трьохмісяний прожитковий мінімум відповідача.

Просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Не заперечує щодо винесення у справі заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи за місцем реєстрації.

У даній справі позивачем подано достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і потреби щодо необхідності заслухати особисті пояснення відповідача суд не вбачає, а тому, вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі поданих доказів та в порядку ст. 280 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 118989158 від 29 березня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у житловому будинку, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що стверджується довідкою Крухиничівської сільської ради Локачинського району Волинської області від 23 липня 2018 року № 302 про склад сім'ї та зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, що належить ОСОБА_1, проте відповідач за даною адресою фактично не проживає (а.с.9).

Вказане стверджується також актами огляду житлового будинку від 10 липня 2018 року, 23 липня 2018 року, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, в яких зазначено, що ОСОБА_2 у зазначеному будинку не проживає (а.с.10.11) та інформаційною довідкою Крухиничівської сільської ради Локачинського району Волинської області № 110/01.15/2-18 від 20 серпня 2018 року на запит суду від 01 серпня 2018 року, з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: у АДРЕСА_1, однак за місцем реєстрації фактично не проживає (а.с. 15).

Крім того, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснили, що відповідач ОСОБА_2 за зареєстрованим та фактичним місцем проживання позивача не проживає вже більше 9 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно зі ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Зміст цієї статті свідчить, що член сім'ї власника може бути визнаний таким, що втратив право користування житлом у разі його відсутності по місцю проживання понад один рік без поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.ст. 71, 72 ЖК України член сім'ї наймача може бути визнаний в судовому порядку таким, що втратив право користування жилим приміщенням, в разі відсутності його в цьому приміщенні понад шість місяців без поважних причин.

Із матеріалів справи, пояснень позивача та свідків вбачається, що ОСОБА_2 більше 9 років без поважних причин відсутній за місцем реєстрації, зокрема, в будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1, між сторонами не було укладено угоди про користування спірним житловим приміщенням, крім того, його реєстрація в будинку позбавляє позивача права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, а тому суд вважає, що відповідач втратив право користування даним жилим приміщенням.

Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у будинку за адресою: с. Крухиничі, вул. Луцькка, 94 Локачинського району Волинської області у зв'язку з відсутністю останнього в цьому будинку більше дев'яти років без поважних причин.

Судові витрати слід залишити за позивачем ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 10-13, 77, 80, 81, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 71, 72, 156 ЖК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Судові витрати у справі залишити за позивачем ОСОБА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Локачинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Локачинського районного суду Корнелюк В. С.