ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-1129/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Матковської З.М.
при секретарі судового засідання Подібка М.З.
з участю представника позивача Козицької Р.І., представника відповідача Божко Ю.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до Приватного підприємства «Годе» про стягнення 278540, 35 грн. заборгованості
в с т а н о в и в :
Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова звернулось до суду із позовом до Приватного підприємства «Годе» про стягнення 278540, 35 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач відповідно до статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Строки сплати визначені статтею 20 цього ж Закону, згідно, з якою страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно з поданим відповідачем розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті становить 321490,28 грн. До відповідача застосовано фінансові санкції на загальну суму 131176,75 грн. Станом на 27.01.2009 року зараховано 173681,72 грн. з якої на погашення страхових внесків зараховано 121705,13 грн. та на погашення фінансової санкції 51976,59 грн. Таким чином, загальна сума боргу становить 278985,31 грн. Просить позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просить стягнути з ПП «Годе» на корить управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова 278540,35 грн. заборгованості, оскільки відповідачем сплачено частину боргу. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та пояснив, що ПП «Годе» є платником єдиного податку, отже не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Щодо порядку сплати страхових внесків платниками єдиного податку Пенсійним фондом України разом з Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України надано відповідне роз’яснення. Даний порядок сплати внесків дозволяє роботодавцям (суб’єктам спрощеного оподаткування) зараховувати частину єдиного податку (42%) в рахунок сплати страхових внесків. При цьому, роботодавцем виконується законодавчо закріплений обов’язок щодо страхування найманих працівників, що дозволяє зарахувати весь період роботи працівника до страхового стажу у повному обсязі. Таким чином, ПП «Годе», як платник єдиного податку, здійснював оплату страхових внесків у складі єдиного податку (42%). Отже заборгованість ПП «Годе» перед управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова становить 111383,92 грн.
Заслухавши доводи представника позивача та заперечення відповідача, з’ясувавши обставини, на які сторони посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Відповідач Приватне підприємство «Годе» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до п. 6 ч. 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно із п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або несплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено перелік страхувальників в тому числі роботодавці фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент). А згідно ст. 17 цього Закону страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» №727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечать і застосуванню не підлягають.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
У відповідності до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до поданих відповідачем розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування належить до сплати за період з червня 2007 року по січень 2009 року 139981,31 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова винесено рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків №444 від 02.08.2006 року фінансова санкція на суму 80980,97 грн. та №104 від 22.02.2008 року фінансова санкція на суму 50195,78 грн. а разом на суму 131176,75 грн.
Згідно довідки про заборгованість №1190/04-19 від 27.01.2009 року ПП «Годе» станом на 26.01.2009 року має заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 278985, 31 грн. (в т.ч. недоїмка 199785,15 грн. та штрафна санкція 79200,16 грн.)
Як вбачається з розрахунку нарахування та сплати страхових внесків ПП «Годе» протягом 2004-209 р.р. борг по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування станом на 22.06.2009 року становить 278540,35 грн. (в т.ч. недоїмка 220052,55 грн. та штрафна санкція 58487,80 грн.)
Відповідачем борг не сплачено.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідності його задоволення.
Керуючись ст. ст. 17, 20, 23, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства «Годе» заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове пенсійне страхування та фінансові санкції в сумі 278540 (двісті сімдесят вісім тисяч п’ятсот сорок) грн. 35 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 22.12.209 року.
Суддя
Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом .